Необхідність оновлення стратегії національної безпеки зумовлена не лише приходом нової влади, а й змінами, що відбулися у світі, каже екс-голова Ради Нацбезпеки і оборони, академік Національної академії наук Володимир Горбулін.
«Йде пошук світових інституцій безпеки, йде пошук європейської системи колективної безпеки. Тому я не виключаю, що те, що буде напрацьовано в цьому документі, допоможе Україні знайти своє місце у побудові колективних систем безпеки», – зазначив Горбулін.
Спроба розкрити потенціал позаблокової політики
Проект стратегії нацбезпеки враховує, крім іншого, і досвід світової фінансової кризи, а відтак передбачає економізацію відносин як з країнами-сусідами, так і з новітніми центрами розвитку, розповів заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Литвиненко.
Водночас, відзначив він, у новій стратегії переосмислено і розуміння
безпекової системи.
«Стратегія уточнюється, виходячи з актуального стану міжнародної та національної безпеки, а також нових пріоритетів державної політики. Насамперед, стратегія містить ґрунтовний аналіз змін у середовищі безпеки, враховує положення стратегічної концепції НАТО, стратегії нацбезпеки Сполучених Штатів, Росії, Великої Британії. Здійснена спроба розкрити і адаптувати потенціал позаблокової політики», – каже Литвиненко.
Питання не можна розкрити перерахуванням безпекових механізмів – Чалий
Утім, одним із найбільших недоліків документу є те, що він не визначає тієї системи колективної безпеки, участь у якій має гарантувати Україні захист від зовнішніх загроз, зазначив Валерій Чалий, заступник генерального директора Центру імені Разумкова, фахівці якого також взяли учать у напрацюванні проекту.
«Є цілий блок питань, до яких ми не змогли надати пропозиції. Це стосується розкриття поняття позаблоковості, адаптації та імплементації. Це питання не можна розкрити перерахуванням участі у безпекових механізмах – ЄС, ОБСЄ, СНД, ОДКБ. Чи це автоматично не суперечить одне одному?», – наголосив Чалий.
Експерти зійшлися на думці, що проект відповідає вимогам часу більше, ніж нині чинна стратегія нацбезпеки, ухвалена ще у 2007 році. Відтак, вони висловили сподівання, що документ не зазнає значних змін після того, як потрапить до адміністрації Президента.
«Йде пошук світових інституцій безпеки, йде пошук європейської системи колективної безпеки. Тому я не виключаю, що те, що буде напрацьовано в цьому документі, допоможе Україні знайти своє місце у побудові колективних систем безпеки», – зазначив Горбулін.
Спроба розкрити потенціал позаблокової політики
Проект стратегії нацбезпеки враховує, крім іншого, і досвід світової фінансової кризи, а відтак передбачає економізацію відносин як з країнами-сусідами, так і з новітніми центрами розвитку, розповів заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Литвиненко.
Водночас, відзначив він, у новій стратегії переосмислено і розуміння
безпекової системи.
«Стратегія уточнюється, виходячи з актуального стану міжнародної та національної безпеки, а також нових пріоритетів державної політики. Насамперед, стратегія містить ґрунтовний аналіз змін у середовищі безпеки, враховує положення стратегічної концепції НАТО, стратегії нацбезпеки Сполучених Штатів, Росії, Великої Британії. Здійснена спроба розкрити і адаптувати потенціал позаблокової політики», – каже Литвиненко.
Питання не можна розкрити перерахуванням безпекових механізмів – Чалий
Утім, одним із найбільших недоліків документу є те, що він не визначає тієї системи колективної безпеки, участь у якій має гарантувати Україні захист від зовнішніх загроз, зазначив Валерій Чалий, заступник генерального директора Центру імені Разумкова, фахівці якого також взяли учать у напрацюванні проекту.
«Є цілий блок питань, до яких ми не змогли надати пропозиції. Це стосується розкриття поняття позаблоковості, адаптації та імплементації. Це питання не можна розкрити перерахуванням участі у безпекових механізмах – ЄС, ОБСЄ, СНД, ОДКБ. Чи це автоматично не суперечить одне одному?», – наголосив Чалий.
Експерти зійшлися на думці, що проект відповідає вимогам часу більше, ніж нині чинна стратегія нацбезпеки, ухвалена ще у 2007 році. Відтак, вони висловили сподівання, що документ не зазнає значних змін після того, як потрапить до адміністрації Президента.
