Основним здобутком в галузі атомної безпеки у минулому році стала реалізація меморандуму Україна-ЄС про порозуміння в сфері атомної енергетики, підписаного у грудні 2005 року.
«У минулому році нарешті було завершено великий комплекс різних місій, – каже голова Державного комітету ядерного регулювання Олена Миколайчук, – під час яких було перевірена законодавча система та регуляторні органи – чи відповідають вони міжнародним вимогам і по кожній АЕС: проектна безпека, експлуатаційна безпека, ситуація з радіоактивними відходами. Загалом, результати отримані досить-такі позитивні».
Олена Миколайчук запевняє, що серйозних порушень у роботі українських АЕС не сталося. «В минулому році сталося 21 порушення на енергоблоках АЕС України, – каже вона. – По всіх цих порушеннях проводився аналіз з метою виявити корінні причини і щоби вжити заходів, аби ці причини не повторювалися».
Керівництво Держатомконтролю повідомило, що минулого року завершено комплекс першочергових заходів на об’єкті «Укриття» Чорнобильської АЕС, що дозволяє подовжити термін його експлуатації ще на 15 років. За цей період планується зведення об’єкту «Укриття-2» розрахованого на сто років.
Експерт не поділяє оптимізму Держатомрегулювання щодо нових реакторів
Голова Державного комітету ядерного регулювання Олена Миколайчук запевнила, що зведення нових реакторів, які планується в рамках українсько-російської угоди, відповідатиме вимогам МАГАТЕ та стандартам Євросоюзу.
Натомість експерт з енергетичних питань Богдан Соколовський звертає увагу на те, що йдеться не про будівництво повністю нових об’єктів, а про добудову. Посилаючись на керівництво «Енергоатому», він зазначає, що на Хмельницькій АЕС фундаменти та корпуси готові в одному випадку на 75 %, а в іншому на 29%. І якщо термін експлуатації російського реактора 60 років, то фундамент, на якому він буде встановлюватися, розрахований на 45 років.
«Виникає питання – а ще 15 років що робити? – каже Богдан Соколовський – Коли почне вже руйнуватися, наприклад, залізобетон, а котел ще буде функціонувати? Як тоді бути? Для чого такий ребус залишати наступним поколінням? За цілою низкою показників – фізичними та геометричними головне параметрами – ці реактори не співпадають із проектними розробками, які робилися ще до 1986 року. Ніхто не взяв на себе відповідальність гарантувати, що все вдасться зробити в межах розумного».
Експерт вважає позицію Держатомрегулювання в питанні добудови реакторів непослідовною.
«У минулому році нарешті було завершено великий комплекс різних місій, – каже голова Державного комітету ядерного регулювання Олена Миколайчук, – під час яких було перевірена законодавча система та регуляторні органи – чи відповідають вони міжнародним вимогам і по кожній АЕС: проектна безпека, експлуатаційна безпека, ситуація з радіоактивними відходами. Загалом, результати отримані досить-такі позитивні».
Олена Миколайчук запевняє, що серйозних порушень у роботі українських АЕС не сталося. «В минулому році сталося 21 порушення на енергоблоках АЕС України, – каже вона. – По всіх цих порушеннях проводився аналіз з метою виявити корінні причини і щоби вжити заходів, аби ці причини не повторювалися».
Керівництво Держатомконтролю повідомило, що минулого року завершено комплекс першочергових заходів на об’єкті «Укриття» Чорнобильської АЕС, що дозволяє подовжити термін його експлуатації ще на 15 років. За цей період планується зведення об’єкту «Укриття-2» розрахованого на сто років.
Експерт не поділяє оптимізму Держатомрегулювання щодо нових реакторів
Голова Державного комітету ядерного регулювання Олена Миколайчук запевнила, що зведення нових реакторів, які планується в рамках українсько-російської угоди, відповідатиме вимогам МАГАТЕ та стандартам Євросоюзу.
Натомість експерт з енергетичних питань Богдан Соколовський звертає увагу на те, що йдеться не про будівництво повністю нових об’єктів, а про добудову. Посилаючись на керівництво «Енергоатому», він зазначає, що на Хмельницькій АЕС фундаменти та корпуси готові в одному випадку на 75 %, а в іншому на 29%. І якщо термін експлуатації російського реактора 60 років, то фундамент, на якому він буде встановлюватися, розрахований на 45 років.
«Виникає питання – а ще 15 років що робити? – каже Богдан Соколовський – Коли почне вже руйнуватися, наприклад, залізобетон, а котел ще буде функціонувати? Як тоді бути? Для чого такий ребус залишати наступним поколінням? За цілою низкою показників – фізичними та геометричними головне параметрами – ці реактори не співпадають із проектними розробками, які робилися ще до 1986 року. Ніхто не взяв на себе відповідальність гарантувати, що все вдасться зробити в межах розумного».
Експерт вважає позицію Держатомрегулювання в питанні добудови реакторів непослідовною.
