– Нещодавно ви сказали про те, що Україна не залишиться за межами нової концепції НАТО, яку визначатимуть у Лісабоні. Які очікування української дипломатії, як саме має бути окреслена ця роль, враховуючи те, що Україна проголосила позаблоковість?
– НАТО є більше ніж організацією, яка об’єднує країни-члени. НАТО відіграє суттєву роль в структурі загальної безпеки від Атлантики до Владивостоку. І тому очевидно, що для України стратегічна концепція також є важливою, оскільки НАТО в своїх нових баченнях виходить за межі минулих блокових протистоянь і розглядає організацію як таку, яка несе відповідальність за безпеку в цілому. І в цьому сенсі без контактів і без співробітництва з партнерами досягти мети дуже важко. І тому партнери, серед них і Україна, також відіграють роль в концепції.
– Як у дипломатичному корпусі сприйняли новину про те, що на саміті НАТО в Лісабоні не буде Президента України, хоча Росія має бути представлена саме лідером держави?
– Те, що ви маєте на увазі, це означає проведення на найвищому рівні постійно діючої Ради НАТО-Росія. Ми також маємо таку постійно діючу структуру, вона називається Комісія Україна-НАТО. На жаль, оскільки графік не дозволяє провести в цьому році таку комісію на найвищому рівні, не передбачається участь Президента України. На саміті НАТО гостей нема. Там є учасники. І якщо йдеться про ту частину, яка зветься саміт країн-контрибуторів міжнародних сил безпеки та стабільності в Афганістані – так, там запрошені глави держав, урядів та делегації від країн-контрибуторів. Україна є країною-контрибутором, і тому в цьому засіданні делегація України братиме участь.
– Чи є в України щодо Афганістану концептуальні пропозиції, чи Україна, яка буде представлена міністром закордонних справ, просто буде слухати дискусію?
– Я б не хотів, щоб складалося враження, ніби Україна є стороннім спостерігачем. Афганістан і проблеми безпеки турбують всіх. Врешті-решт, це безпека наших громадян також. І наркотрафік, і неспокій в регіоні торкаються і України. Тому Україна є учасником. Я хотів би нагадати, що українські миротворці беруть участь як інструктори в Афганістані. Україна уклала угоду з НАТО про надання повітряного простору для транспортування невійськових вантажів. Україна також має таку ж угоду щодо залізничних перевезень. Оскільки йдеться, і на саміті це буде важливою частиною дискусії, про трансформацію Афганістану і про передачу безпеки від сил НАТО до місцевих сил з подальшою реконструкцією країни, то, звичайно, нас це цікавить також. Україна готова брати участь в проектах реконструкції цієї держави.
– За даними, які Радіо Свобода отримало з дипломатичних джерел, українська сторона не хоче, щоб НАТО принципово змінювало свою позицію, висловлену в Бухаресті у 2008 році, про те, що в перспективі Україна може стати членом НАТО. Як ви це можете прокоментувати?
– І в Бухаресті, і зараз рішення приймають виключно члени НАТО, отже, це бачення, яке мають сьогодні країни-члени альянсу, і цим все сказано, це їхнє рішення.
– Посол Росії при НАТО Дмитро Рогозін вважає, що Україна нині далі від НАТО, ніж три роки тому. Як ви гадаєте, це не применшення, може, далі ніж 8 років тому, коли РНБО заявляла про курс на євроатлантичну інтеграцію?
– Я категорично з цим твердженням не погоджуюся. Якщо розглядати НАТО і Україну тільки як членство, то це було би дуже вузько. Якщо ж говорити про практичні кроки і практичне співробітництво, то за цей рік ми зробили кілька важливих справ, які просунули і поглибили взаємодію України і НАТО. Це участь України в силах реагування НАТО, цього року ми вперше беремо участь в таких чергуваннях. Завершується підготовка до підписання угоди з Туреччиною про обмін інформацією щодо повітряної ситуації. Це теж крок вперед. Хотів би нагадати про багато інших практичних кроків, хоча б надання гуманітарної допомоги, коли в нас була повінь в Україні. Це все розширення співробітництва, а не перерахунок, на скільки років Україна тепер далі від НАТО. Україна ближча до НАТО.
– Чи ви бачили перший відеоблог, який Розогін оприлюднив цими днями?
– Ні, ще не встиг побачити.
– Рогозін розповідає про роботу російських дипломатів при НАТО і водночас повідомляє про те, що українські дипломати швидко переселилися з одного з поверхів штаб-квартири НАТО, коли туди переїхали російські військові. Як припускає Рогозін, вони, мабуть, злякалися російського духу.
– Або навпаки – росіяни злякалися українського духу. Я не хотів би коментувати, якими мотивами керувалася російська місія, я виходжу з того, що зручно українській місії, і тому я готовий відповідати на питання, що стосуються саме української місії, оскільки я її очолюю.
– До речі, чи ви не хочете за прикладом і дипломатів НАТО і ось, як ми бачимо, російських дипломатів розповідати про роботу місії за допомогою новітніх технологій, таких, як Twitter, Facebook, відеоблогів, чи ви про це думаєте?
– Я про це думаю і з радістю буду використовувати ці нові технології. Хотів би тільки нагадати, що я не так давно сюди приїхав і поєдную дві функції – посла України в королівстві Бельгія і глави місії при НАТО. Як тільки всі робочі механізми устабілізуются і пройдуть важливі події – і саміт НАТО, і саміт Україна-ЄС, і заміна планова дипломатичного складу, – то запевняю вас, що ми також не будемо стояти осторонь нових можливостей.
– НАТО є більше ніж організацією, яка об’єднує країни-члени. НАТО відіграє суттєву роль в структурі загальної безпеки від Атлантики до Владивостоку. І тому очевидно, що для України стратегічна концепція також є важливою, оскільки НАТО в своїх нових баченнях виходить за межі минулих блокових протистоянь і розглядає організацію як таку, яка несе відповідальність за безпеку в цілому. І в цьому сенсі без контактів і без співробітництва з партнерами досягти мети дуже важко. І тому партнери, серед них і Україна, також відіграють роль в концепції.
– Як у дипломатичному корпусі сприйняли новину про те, що на саміті НАТО в Лісабоні не буде Президента України, хоча Росія має бути представлена саме лідером держави?
– Те, що ви маєте на увазі, це означає проведення на найвищому рівні постійно діючої Ради НАТО-Росія. Ми також маємо таку постійно діючу структуру, вона називається Комісія Україна-НАТО. На жаль, оскільки графік не дозволяє провести в цьому році таку комісію на найвищому рівні, не передбачається участь Президента України. На саміті НАТО гостей нема. Там є учасники. І якщо йдеться про ту частину, яка зветься саміт країн-контрибуторів міжнародних сил безпеки та стабільності в Афганістані – так, там запрошені глави держав, урядів та делегації від країн-контрибуторів. Україна є країною-контрибутором, і тому в цьому засіданні делегація України братиме участь.
– Чи є в України щодо Афганістану концептуальні пропозиції, чи Україна, яка буде представлена міністром закордонних справ, просто буде слухати дискусію?
– Я б не хотів, щоб складалося враження, ніби Україна є стороннім спостерігачем. Афганістан і проблеми безпеки турбують всіх. Врешті-решт, це безпека наших громадян також. І наркотрафік, і неспокій в регіоні торкаються і України. Тому Україна є учасником. Я хотів би нагадати, що українські миротворці беруть участь як інструктори в Афганістані. Україна уклала угоду з НАТО про надання повітряного простору для транспортування невійськових вантажів. Україна також має таку ж угоду щодо залізничних перевезень. Оскільки йдеться, і на саміті це буде важливою частиною дискусії, про трансформацію Афганістану і про передачу безпеки від сил НАТО до місцевих сил з подальшою реконструкцією країни, то, звичайно, нас це цікавить також. Україна готова брати участь в проектах реконструкції цієї держави.
– За даними, які Радіо Свобода отримало з дипломатичних джерел, українська сторона не хоче, щоб НАТО принципово змінювало свою позицію, висловлену в Бухаресті у 2008 році, про те, що в перспективі Україна може стати членом НАТО. Як ви це можете прокоментувати?
– І в Бухаресті, і зараз рішення приймають виключно члени НАТО, отже, це бачення, яке мають сьогодні країни-члени альянсу, і цим все сказано, це їхнє рішення.
– Посол Росії при НАТО Дмитро Рогозін вважає, що Україна нині далі від НАТО, ніж три роки тому. Як ви гадаєте, це не применшення, може, далі ніж 8 років тому, коли РНБО заявляла про курс на євроатлантичну інтеграцію?
– Я категорично з цим твердженням не погоджуюся. Якщо розглядати НАТО і Україну тільки як членство, то це було би дуже вузько. Якщо ж говорити про практичні кроки і практичне співробітництво, то за цей рік ми зробили кілька важливих справ, які просунули і поглибили взаємодію України і НАТО. Це участь України в силах реагування НАТО, цього року ми вперше беремо участь в таких чергуваннях. Завершується підготовка до підписання угоди з Туреччиною про обмін інформацією щодо повітряної ситуації. Це теж крок вперед. Хотів би нагадати про багато інших практичних кроків, хоча б надання гуманітарної допомоги, коли в нас була повінь в Україні. Це все розширення співробітництва, а не перерахунок, на скільки років Україна тепер далі від НАТО. Україна ближча до НАТО.
– Чи ви бачили перший відеоблог, який Розогін оприлюднив цими днями?
– Ні, ще не встиг побачити.
– Рогозін розповідає про роботу російських дипломатів при НАТО і водночас повідомляє про те, що українські дипломати швидко переселилися з одного з поверхів штаб-квартири НАТО, коли туди переїхали російські військові. Як припускає Рогозін, вони, мабуть, злякалися російського духу.
– Або навпаки – росіяни злякалися українського духу. Я не хотів би коментувати, якими мотивами керувалася російська місія, я виходжу з того, що зручно українській місії, і тому я готовий відповідати на питання, що стосуються саме української місії, оскільки я її очолюю.
– До речі, чи ви не хочете за прикладом і дипломатів НАТО і ось, як ми бачимо, російських дипломатів розповідати про роботу місії за допомогою новітніх технологій, таких, як Twitter, Facebook, відеоблогів, чи ви про це думаєте?
– Я про це думаю і з радістю буду використовувати ці нові технології. Хотів би тільки нагадати, що я не так давно сюди приїхав і поєдную дві функції – посла України в королівстві Бельгія і глави місії при НАТО. Як тільки всі робочі механізми устабілізуются і пройдуть важливі події – і саміт НАТО, і саміт Україна-ЄС, і заміна планова дипломатичного складу, – то запевняю вас, що ми також не будемо стояти осторонь нових можливостей.
