У заяві міністерства фінансів у Вашингтоні мовиться, що низка судноплавних компаній, базованих у Німеччині, на Мальті та на Кіпрі, номінально зареєстровані як європейські, але насправді всі вони належать чи підконтрольні одній фірмі під назвою «Судноплавні лінії Ісламської Республіки Іран» чи її підрозділам.
Документ стверджує, що компанії, які потрапили під санкції, «використовуються Іраном для розробки програми незаконного виготовлення зброї масового знищення і для транспортування військових вантажів».
Нові санкції забороняють американським фірмам мати до діла з цими компаніями.
Заступник міністра фінансів США у справах фінансової розвідки й боротьби з тероризмом Стюарт Ліві з цього приводу заявив: «Ми й надалі викриватимемо пісдставні структури, що їх Іран використовує для маскування своєї судноплавної компанії для захисту від міжнародної перевірки з тим, щоб і надалі займатися незаконними перевезеннями. Ці махінації примушують приватний сектор в усьому світі утримуватися від бізнесу з Іраном, щоб не бути втягненим в іранську ядерну й ракетну програму».
Упродовж років Рада Безпеки ООН уже чотири рази накладала економічні санкції на Іран за порушення умов підписаної цією країною міжнародної Угоди про непоширення ядерної зброї. Зі свого боку, Сполучені Штати вимагають від банків Європи, Азії та Близького Сходу утримуватися від бізнесу з Іраном.
Санкції підважують іранську економіку
На думку Надера Нашемі, професора Денверського університету у штаті Колорадо, всі ці міжнародні санкції, хоча досі не досягли прямої мети – примусити Іран зупинити ядерні розробки, та все ж таки завдають значної шкоди економіці цієї країни.
Нашемі в інтерв’ю Національному громадському радіо у Вашингтоні заявив: «Санкції, накладені на Іран, а вони є найбільш усеохопними, даються взнаки і починають глибоко впливати на економіку й життя пересічного громадянина».
Переконливим свідченням негативного впливу є різке падіння курсу іранської валюти, що сталося кілька тижнів тому.
Багато міжнародних компаній у Європі, Туреччині, Індії відмовляються купувати іранську нафту й постачати Іранові бензин та авіаційне паливо.
За інформацією газети The Wall Street Journal, Іранові дедалі складніше стає дозаправляти свої лайнери у європейських аеропортах.
Деякі морські порти заборонили приймати іранські судна, а великі інвестори відмовляються від капіталовкладень в іранську нафтову промисловість.
Документ стверджує, що компанії, які потрапили під санкції, «використовуються Іраном для розробки програми незаконного виготовлення зброї масового знищення і для транспортування військових вантажів».
Нові санкції забороняють американським фірмам мати до діла з цими компаніями.
Заступник міністра фінансів США у справах фінансової розвідки й боротьби з тероризмом Стюарт Ліві з цього приводу заявив: «Ми й надалі викриватимемо пісдставні структури, що їх Іран використовує для маскування своєї судноплавної компанії для захисту від міжнародної перевірки з тим, щоб і надалі займатися незаконними перевезеннями. Ці махінації примушують приватний сектор в усьому світі утримуватися від бізнесу з Іраном, щоб не бути втягненим в іранську ядерну й ракетну програму».
Упродовж років Рада Безпеки ООН уже чотири рази накладала економічні санкції на Іран за порушення умов підписаної цією країною міжнародної Угоди про непоширення ядерної зброї. Зі свого боку, Сполучені Штати вимагають від банків Європи, Азії та Близького Сходу утримуватися від бізнесу з Іраном.
Санкції підважують іранську економіку
На думку Надера Нашемі, професора Денверського університету у штаті Колорадо, всі ці міжнародні санкції, хоча досі не досягли прямої мети – примусити Іран зупинити ядерні розробки, та все ж таки завдають значної шкоди економіці цієї країни.
Нашемі в інтерв’ю Національному громадському радіо у Вашингтоні заявив: «Санкції, накладені на Іран, а вони є найбільш усеохопними, даються взнаки і починають глибоко впливати на економіку й життя пересічного громадянина».
Переконливим свідченням негативного впливу є різке падіння курсу іранської валюти, що сталося кілька тижнів тому.
Багато міжнародних компаній у Європі, Туреччині, Індії відмовляються купувати іранську нафту й постачати Іранові бензин та авіаційне паливо.
За інформацією газети The Wall Street Journal, Іранові дедалі складніше стає дозаправляти свої лайнери у європейських аеропортах.
Деякі морські порти заборонили приймати іранські судна, а великі інвестори відмовляються від капіталовкладень в іранську нафтову промисловість.