У «чорному» списку американців – вісім іранських керівників, серед яких нинішні і колишні міністри, нинішній і колишній генеральний прокурор та керівник іранського Корпусу охоронців ісламської революції, відомого також як «Революційна гвардія». Санкції передбачають замороження активів, що ці іранці можуть мати у США, та заборону на їхній в’їзд до Америки.
Оголошуючи про запровадження санкцій, державний секретар США Гілларі Клінтон заявила у Вашингтоні: «Під наглядом цих осіб, чи за їхніми командами іранських громадян свавільно заарештовували, били, піддавали тортурам, ґвалтували, шантажували і вбивали».
Тисячі іранців вийшли на вулиці в липні минулого року, протестуючи проти переобрання президентом Ірану Махмуда Ахмадинеджада. Протести, які тривали кілька тижнів, суворо придушила влада.
Те, що тоді мали місце порушення прав людини, частково визнають і іранські політики. Один із фігурантів американського «чорного» списку – колишній генеральний прокурор Ірану Саід Мортазаві. За даними іранського парламентського розслідування, він несе відповідальність за ув’язнення трьох політичних в’язнів, які після тортур загинули у тюрмі. Після цього звіту Мортазаві позбавили імунітету, тепер він може постати перед судом, але не усунули повністю від влади, призначивши заступником прокурора.
Пояснюючи своє рішення оголосити персонами нон-ґрата групу іранських урядовців, у Вашингтоні посилаються на захист універсальних прав людини. «Ми будемо голосом безголосих, ми будемо домагатися, щоб уряди та окремі особи, котрі чинять зловживання, відповідали за свої дії», – зазначила держсекретар США Гілларі Клінтон.
Раніше цього року Сполучені Штати оголосили односторонні санкції проти банківського і фінансового сектору Ірану. А в червні Рада безпеки ООН оголосила вже четвертий раунд міжнародних санкцій проти Тегерана через непрозорість його ядерної програми. На Заході підозрюють, що Іран розробляє ядерну зброю, натомість іранське керівництво запевняє, що його атомна програма має виключно мирну мету.
Оголошуючи про запровадження санкцій, державний секретар США Гілларі Клінтон заявила у Вашингтоні: «Під наглядом цих осіб, чи за їхніми командами іранських громадян свавільно заарештовували, били, піддавали тортурам, ґвалтували, шантажували і вбивали».
Тисячі іранців вийшли на вулиці в липні минулого року, протестуючи проти переобрання президентом Ірану Махмуда Ахмадинеджада. Протести, які тривали кілька тижнів, суворо придушила влада.
Те, що тоді мали місце порушення прав людини, частково визнають і іранські політики. Один із фігурантів американського «чорного» списку – колишній генеральний прокурор Ірану Саід Мортазаві. За даними іранського парламентського розслідування, він несе відповідальність за ув’язнення трьох політичних в’язнів, які після тортур загинули у тюрмі. Після цього звіту Мортазаві позбавили імунітету, тепер він може постати перед судом, але не усунули повністю від влади, призначивши заступником прокурора.
Пояснюючи своє рішення оголосити персонами нон-ґрата групу іранських урядовців, у Вашингтоні посилаються на захист універсальних прав людини. «Ми будемо голосом безголосих, ми будемо домагатися, щоб уряди та окремі особи, котрі чинять зловживання, відповідали за свої дії», – зазначила держсекретар США Гілларі Клінтон.
Раніше цього року Сполучені Штати оголосили односторонні санкції проти банківського і фінансового сектору Ірану. А в червні Рада безпеки ООН оголосила вже четвертий раунд міжнародних санкцій проти Тегерана через непрозорість його ядерної програми. На Заході підозрюють, що Іран розробляє ядерну зброю, натомість іранське керівництво запевняє, що його атомна програма має виключно мирну мету.
