Лондон, 1925 рік. У тиші кімнати, за щільно закритими дверима Вірджінія Вульф працює над романом «Місіз Деллоуел» про жінку, яка переосмислює своє життя. Одразу згадується один із афоризмів Вірджинії Вульф: «У кожної жінки, якщо вона має намір писати, мають бути гроші й своя кімната». Роман «Місіз Деллоуел» став одним із найвідоміших, у всякому разі – дуже характерних для письменниці, яка сама страждала від недосконалості й усе життя прагнула цієї мети досягнути. Неординарна творча особистість Вірджинія Вульф зібрала навколо себе таких самих неспокійних і талановитих людей. Це був гурток «Bloomsbury» – британської інтелектуальної й творчої богеми, до якої входив, зокрема, художник Роджер Фрай – автор одного з найвиразніших портретів Вірджинії Вульф, також сестра Вірджинії – Ванесса Белл.
Вперше творчість членів суперечливої й при цьому однієї з найцікавіших творчих груп першої половини 20 століття можна побачити у Кракові в Міжнародному центрі культури. Виставка творів членів «Bloomsbury» відкрита до 11 січня наступного року.
Лондон запрошує на зустріч із Полем Ґоґеном
А лондонська Tate галерея розпочала осінній сезон Полем Ґоґеном. Уперше за останніх 50 років у галереї відкрилась виставка творів одного з найвідоміших митців постімпресіонізму, художника, якого ще часто називають найбільшим мандрівником. Перу, де народився, Париж і Бретань, куди найчастіше повертався, Копенгаген, Панама і Арле, врешті Таїті, місце, яке перемінило погляди майстра на колір, – повсюди там писалась біографія Ґоґена. Виставка творів у лондонській Tate галереї у цьому переконує.
Фестиваль «Струни осені» у Празі
Прага відома своїми музичними фестивалями. Один із них – «Струни осені» – має вже 15-літню історію. Фестиваль задумувався як зустріч музичних стилів і жанрів – джазу, фолку і класичної музики, як перехрестя, на якому в нетрадиційний спосіб можуть доповнити один одного оперна співачка і джазовий саксофоніст, ансамбль народної пісні й симфонічний оркестр. При цьому організатори радо віддають сцену як дебютантам, так і відомим майстрам.
«Фестиваль «Струни осені» – це джаз і класика, традиція і експеримент, – говорить художній керівник фестивалю Марек Врабец. – Іншими словами, ми хочемо дати Празі нові імпульси, ми хочемо бути перехрестям, на якому зустрічаються джаз, серйозна музика і нові проекти. А тому, що цього року ми відзначаємо 15-ліття нашого фестивалю, ми вибрали найсильніші моменти з нашої історії. Саме на ці концерти хотів би вас насамперед запросити».
До 21 листопада у Празі можна буде почути відомого норвезького композитора і саксофоніста Яна Гарбарека, який із британським вокальним квартетом цього разу гратиме давню вірменську музику. У новому контексті, бо як акомпаніатор відомої шведської вокалістки Анни Софії фон Оттер, виступить також відомий джазовий піаніст Бред Мехлдау. До речі, вперше дует у такому прославленому складі виступав минулого року в Карнеґі Холл. Словом, організатори фестивалю «Струни осені» підготували програму на всі музичні смаки.
Вперше творчість членів суперечливої й при цьому однієї з найцікавіших творчих груп першої половини 20 століття можна побачити у Кракові в Міжнародному центрі культури. Виставка творів членів «Bloomsbury» відкрита до 11 січня наступного року.
Лондон запрошує на зустріч із Полем Ґоґеном
А лондонська Tate галерея розпочала осінній сезон Полем Ґоґеном. Уперше за останніх 50 років у галереї відкрилась виставка творів одного з найвідоміших митців постімпресіонізму, художника, якого ще часто називають найбільшим мандрівником. Перу, де народився, Париж і Бретань, куди найчастіше повертався, Копенгаген, Панама і Арле, врешті Таїті, місце, яке перемінило погляди майстра на колір, – повсюди там писалась біографія Ґоґена. Виставка творів у лондонській Tate галереї у цьому переконує.
Фестиваль «Струни осені» у Празі
Прага відома своїми музичними фестивалями. Один із них – «Струни осені» – має вже 15-літню історію. Фестиваль задумувався як зустріч музичних стилів і жанрів – джазу, фолку і класичної музики, як перехрестя, на якому в нетрадиційний спосіб можуть доповнити один одного оперна співачка і джазовий саксофоніст, ансамбль народної пісні й симфонічний оркестр. При цьому організатори радо віддають сцену як дебютантам, так і відомим майстрам.
«Фестиваль «Струни осені» – це джаз і класика, традиція і експеримент, – говорить художній керівник фестивалю Марек Врабец. – Іншими словами, ми хочемо дати Празі нові імпульси, ми хочемо бути перехрестям, на якому зустрічаються джаз, серйозна музика і нові проекти. А тому, що цього року ми відзначаємо 15-ліття нашого фестивалю, ми вибрали найсильніші моменти з нашої історії. Саме на ці концерти хотів би вас насамперед запросити».
До 21 листопада у Празі можна буде почути відомого норвезького композитора і саксофоніста Яна Гарбарека, який із британським вокальним квартетом цього разу гратиме давню вірменську музику. У новому контексті, бо як акомпаніатор відомої шведської вокалістки Анни Софії фон Оттер, виступить також відомий джазовий піаніст Бред Мехлдау. До речі, вперше дует у такому прославленому складі виступав минулого року в Карнеґі Холл. Словом, організатори фестивалю «Струни осені» підготували програму на всі музичні смаки.
