Недалеко празького Граду, в оточенні дерев стоїть невелика вілла, де жив Альфонс Муха. А в самому центрі чеської столиці є приватний музей Альфонса Мухи, у збірці якого родинна колекція внука відомого художника.
Мухову Прагу від тепер доповнює велика виставка графіки і документів митця, яку її організатори назвали «Апофеоз кохання». Ідеться про твори, які розкривають найсвітліший період у житті людини – молодість, красу й кохання.
Альфонс Муха – майстер сецесії
«Пори року»
Альфонс Муха є одним із найяскравіших представників європейської сецесії, стилю м’якої, обтічної лінії й елегантного штриха. У творах Мухи також проявився оновлений інтерес до природи, прагнення гармонійного діалогу форми і кольору.
Альфонс Муха – уродженець моравського містечка Іванчіце, свою творчу біографію, крім Праги, далі писав у Відні, Парижі й Сполучених Штатах, де народилась знаменита «Слов’янська епопея».
На виставці у Празі можна побачити унікальні фотографії з тих місць, а на них родину, друзів і сучасників митця – дружину Марію, Поля Ґоґена чи паризькі зустрічі зі знаменитою Сарою Бернар, для театру якої створив плакати.
«Ця виставка як цілість цікава сама по собі. Вона представляє творчість Мухи в усьому обсязі, – наголошує празький історик мистецтва Ян Тршештік. – Відвідувач може познайомитись, як із його знаменитими плакатами, так і з його творчістю в області орнаментики, портретів. Що дуже цікаве на цій виставці, так це велика експозиція його фотографій. Адже Муха був відомим фотографом. І в цілому вся збірка, що нині представлена у Празі, показується вперше, вона належить Фундації Альфонса Мухи».
Зустрічі з Шопеном у «Лазєнках»
«Ярослава», портрет дочки Альфонса Мухи (1920)Із Праги недалеко до польської Варшави. Там знайдіть час і відвідайте знаменитий парк «Лазєнкі». Під вечір сьогодні, як і щоденно влітку аж до закінчення туристичного сезону до «Лазєнок» запрошує Фредерік Шопен. Біля найвідомішого у Польщі пам’ятника композиторові можна послухати його сповнені пристрасті ноктюрни і мазурки.
Щоб звести пам’ятник Шопенові, поляки потребували спеціальний дозвіл російського царя Миколи ІІ. Але через події Першої світової війни пам’ятник відкрили тільки в 1926 році. Та пам’ятнику не щастило. Нацисти пам’ятник підірвали. Саме тоді й з’явився на постаменті напис: «Хто мене зняв, не знаю, але знаю, чому: щоб я йому не заграв похоронний марш». Після війни улюблений поляками пам’ятник роботи скульптора Вацлава Шимановського зі 116 дбайливо зібраних людьми шматочків відлили і встановили знову.Від того часу підвечіркові шопенівські концерти просто неба стали традицією, вони завжди збирають людей.
Мухову Прагу від тепер доповнює велика виставка графіки і документів митця, яку її організатори назвали «Апофеоз кохання». Ідеться про твори, які розкривають найсвітліший період у житті людини – молодість, красу й кохання.
Альфонс Муха – майстер сецесії
Альфонс Муха є одним із найяскравіших представників європейської сецесії, стилю м’якої, обтічної лінії й елегантного штриха. У творах Мухи також проявився оновлений інтерес до природи, прагнення гармонійного діалогу форми і кольору.
Альфонс Муха – уродженець моравського містечка Іванчіце, свою творчу біографію, крім Праги, далі писав у Відні, Парижі й Сполучених Штатах, де народилась знаменита «Слов’янська епопея».
На виставці у Празі можна побачити унікальні фотографії з тих місць, а на них родину, друзів і сучасників митця – дружину Марію, Поля Ґоґена чи паризькі зустрічі зі знаменитою Сарою Бернар, для театру якої створив плакати.
«Ця виставка як цілість цікава сама по собі. Вона представляє творчість Мухи в усьому обсязі, – наголошує празький історик мистецтва Ян Тршештік. – Відвідувач може познайомитись, як із його знаменитими плакатами, так і з його творчістю в області орнаментики, портретів. Що дуже цікаве на цій виставці, так це велика експозиція його фотографій. Адже Муха був відомим фотографом. І в цілому вся збірка, що нині представлена у Празі, показується вперше, вона належить Фундації Альфонса Мухи».
Зустрічі з Шопеном у «Лазєнках»
Щоб звести пам’ятник Шопенові, поляки потребували спеціальний дозвіл російського царя Миколи ІІ. Але через події Першої світової війни пам’ятник відкрили тільки в 1926 році. Та пам’ятнику не щастило. Нацисти пам’ятник підірвали. Саме тоді й з’явився на постаменті напис: «Хто мене зняв, не знаю, але знаю, чому: щоб я йому не заграв похоронний марш». Після війни улюблений поляками пам’ятник роботи скульптора Вацлава Шимановського зі 116 дбайливо зібраних людьми шматочків відлили і встановили знову.Від того часу підвечіркові шопенівські концерти просто неба стали традицією, вони завжди збирають людей.
