«Балтійські тигри» виходять із рецесії. Група аналітиків Capital Economics у своєму останньому повідомленні про ситуацію в країнах Балтії зазначає, що Латвія, Литва та Естонія виходять із затяжної рецесії швидше, ніж прогнозувалося раніше.
Про досвід, отриманий у процесі подолання глобальної економічної кризи, а також про можливості та завдання у підвищенні конкурентоспроможності в рамках стратегії ЄС для регіону Балтійського моря й говорили 23-24 вересня у Ризі учасники 11-го Балтійського економічного форуму.
Прем’єр-міністр Естонії Андрус Ансіп висловив упевненість, що тільки зміцнюючи економічні та політичні відносини, проводячи жорстку фіскальну політику та збільшуючи продуктивність праці, країни Балтійського моря зможуть стати конкурентоспроможними у глобальному масштабі.
Естонії допоміг бюджетний резерв, а Латвії – прем’єр
У своєму виступі на форумі естонський прем’єр зауважив, що головний урок, що його повинні винести із кризи малі держави – це те, що у сприятливий період слід робити накопичення, які допоможуть пережити важкий час. У випадку з Естонією, саме бюджетний резерв допоміг країні успішніше, ніж іншим подолати кризу.
У Латвії такого резерву не було. Тому, на думку прем’єр-міністра Литви Андрюса Кубілюса, керівник латвійського уряду Валдіс Домбровскіс став «найбільшим героєм» у подоланні кризи.
За словами литовського прем’єра, вжиті Домбровскісом заходи щодо стабілізації економіки були життєво важливими не тільки для Латвії, а й для інших країн Балтії.
Кого ж вибере Білорусь?
У роботі Балтійського економічного форуму взяв участь і прем’єр-міністр Білорусі Сергій Сидорський. Сьогодні Білорусь робить наголос на активізації економічних зв’язків із країнами Балтії, оскільки для неї цей регіон – вікно у Європу.
У Ризі в рамках візиту Сергія Сидорського розпочав роботу білорусько-латвійський інвестиційний форум «Балтійський регіон 2010», також була відкрита виставка «Belarus EXPO-2010». За словами білоруського прем’єра, Білорусь сподівається на активне просування своїх товарів та послуг на європейський ринок.
Натомість країни Балтії зацікавлені у білоруському транзиті нафти та нафтопродуктів, зокрема із Венесуели. Білорусь вже транспортує венесуельську нафту через українські та естонські порти. Пробні партії «чорного золота» були переправлені через Клайпедський порт у Литві та Вентспілський у Латвії
Однак відповіді на те, які порти Балтії остаточно вибере для транзиту венесуельської нафти Білорусь, у Ризі від білоруського прем’єра так і не вдалося дочекатися.
«Надавати перевагу ми можемо тільки тому порту, який пропонуватиме більш комфорті та пільгові умови із переміщення вантажу залізницею чи автомобільним транспортом через національні території за межами Білорусі. Це стосується також послуг із розвантаження та навантаження суден та при обробці білоруських вантажів для постачання на експорт», – зауважив Сергій Сидорський
На думку латвійських аналітиків, Білоруська влада маніпулює транзитом венесуельської нафти, намагаючись досягти не тільки економічної вигоди, але й політичних дивідендів з боку Балтійських держав, зокрема для президента країни Олександра Лукашенка.
Про досвід, отриманий у процесі подолання глобальної економічної кризи, а також про можливості та завдання у підвищенні конкурентоспроможності в рамках стратегії ЄС для регіону Балтійського моря й говорили 23-24 вересня у Ризі учасники 11-го Балтійського економічного форуму.
Прем’єр-міністр Естонії Андрус Ансіп висловив упевненість, що тільки зміцнюючи економічні та політичні відносини, проводячи жорстку фіскальну політику та збільшуючи продуктивність праці, країни Балтійського моря зможуть стати конкурентоспроможними у глобальному масштабі.
Естонії допоміг бюджетний резерв, а Латвії – прем’єр
У своєму виступі на форумі естонський прем’єр зауважив, що головний урок, що його повинні винести із кризи малі держави – це те, що у сприятливий період слід робити накопичення, які допоможуть пережити важкий час. У випадку з Естонією, саме бюджетний резерв допоміг країні успішніше, ніж іншим подолати кризу.
У Латвії такого резерву не було. Тому, на думку прем’єр-міністра Литви Андрюса Кубілюса, керівник латвійського уряду Валдіс Домбровскіс став «найбільшим героєм» у подоланні кризи.
За словами литовського прем’єра, вжиті Домбровскісом заходи щодо стабілізації економіки були життєво важливими не тільки для Латвії, а й для інших країн Балтії.
Кого ж вибере Білорусь?
У роботі Балтійського економічного форуму взяв участь і прем’єр-міністр Білорусі Сергій Сидорський. Сьогодні Білорусь робить наголос на активізації економічних зв’язків із країнами Балтії, оскільки для неї цей регіон – вікно у Європу.
У Ризі в рамках візиту Сергія Сидорського розпочав роботу білорусько-латвійський інвестиційний форум «Балтійський регіон 2010», також була відкрита виставка «Belarus EXPO-2010». За словами білоруського прем’єра, Білорусь сподівається на активне просування своїх товарів та послуг на європейський ринок.
Натомість країни Балтії зацікавлені у білоруському транзиті нафти та нафтопродуктів, зокрема із Венесуели. Білорусь вже транспортує венесуельську нафту через українські та естонські порти. Пробні партії «чорного золота» були переправлені через Клайпедський порт у Литві та Вентспілський у Латвії
Однак відповіді на те, які порти Балтії остаточно вибере для транзиту венесуельської нафти Білорусь, у Ризі від білоруського прем’єра так і не вдалося дочекатися.
«Надавати перевагу ми можемо тільки тому порту, який пропонуватиме більш комфорті та пільгові умови із переміщення вантажу залізницею чи автомобільним транспортом через національні території за межами Білорусі. Це стосується також послуг із розвантаження та навантаження суден та при обробці білоруських вантажів для постачання на експорт», – зауважив Сергій Сидорський
На думку латвійських аналітиків, Білоруська влада маніпулює транзитом венесуельської нафти, намагаючись досягти не тільки економічної вигоди, але й політичних дивідендів з боку Балтійських держав, зокрема для президента країни Олександра Лукашенка.
