Задекларований обсяг нафти, який Білорусь має прокачати територією України у 2010-му, – 4 мільйони тон. Якщо ж у наступному році Мінськ гарантує, що зможе збільшити його до понад 9 мільйонів тон, то, говорить міністр транспорту та зв’язку Костянтин Єфименко, нафтопровід «Одеса – Броди» може запрацювати у аверсному режимі. Якщо ж ні, нафта на білоруські нафтопереробні заводи постачатиметься, як і зараз, залізницею з Одеського порту.
Раніше білоруська сторона заявляла про готовність із наступного року поставити через Україну близько 10 мільйонів тон нафти. Проте, як заявила Радіо Свобода білоруський експерт із енергетичних питань Тетяна Матенок, найближчим часом така перспектива виглядає нереальною. Адже наприкінці жовтня очікується експериментальна поставка венесуельської нафти через Клайпедський порт, що у Литві. Тож, на думку Матенок, наразі білоруська сторона торгується.
«Це експериментальна партія, але ведуться переговори про підписання довгострокового контракту на поставку як мінімум 2 мільйонів тон нафти. А литовська сторона заявляє, що може транспортувати навіть 4 мільйони тон нафти із тих 10 мільйонів тон, що Венесуела має постачати Білорусі. Тож білоруська сторона торгується, адже для неї важливо підтримувати конкуренцію поміж портами», – говорить білоруський експерт.
Білорусь реально може прокувати Україною близько 4–5 мільйонів тон нафти, зазначає Тетяна Матенок. До того ж, за словами експерта, між Києвом та Москвою існує домовленість, що нафтогін «Одеса – Броди» використовуватиметься у реверсному напрямку ще як мінімум 2 роки. Цей час, зазначає експерт, Росії необхідний, щоб добудувати Балтійську трубопровідну систему-2 (БТС-2), яка дозволить зв’язати нафтопровід «Дружба» із російськими морськими портами на Балтійському морі.
Рішення за Україною?
Утім, рішення щодо переведення нафтопроводу «Одеса – Броди» в аверсний режим, на переконання українського експерта з енергетичних питань Богдана Соколовського, наразі залежить насамперед від української сторони.
«Все залежатиме від того, як швидко ухвалюватиме рішення українська сторона, наскільки активно проводитиме переговори, ну а, насамперед, якою є політична воля. Через Клайпеду у Білорусі варіант також є, але він ще не покладений на договірну основу», – зазначає Соколовський.
Переведення нафтопроводу «Одеса – Броди» в аверсний режим, перш за все, дозволить Україні диверсифікувати ринок нафти, каже Богдан Соколовський. Українські нафтопереробні заводи зможуть отримати світлу каспійську нафту, а це спонукатиме їх до модернізації і, як наслідок, до посилення впливу на українському ринку нафтопродуктів. До того ж, наголошує експерт, після введення в експлуатацію БТС-2 значні обсяги російської нафти, що транспортується зараз через «Одеса – Броди» реверсним напрямком, будуть скорочені.
Нафтопровід «Одеса – Броди» був збудований протягом 1996–2001 років. Після завершення будівництва його три роки не використовували. А у лютого 2004 року Кабінет Міністрів ухвалив рішення про використання нафтопроводу «Одеса – Броди» у прямому, аверсному напрямку. Однак уже в липні перший уряд Віктора Януковича ухвалив іншу постанову, яка зняла визначення конкретного напрямку використання нафтогону. Саме це і увімкнуло зелене світло реверсові. Відтоді і до сьогодні нафтопровід використовують для транспортування важкої російської нафти з родовищ концерну «TNK-BP» через Броди до Одеси.
Раніше білоруська сторона заявляла про готовність із наступного року поставити через Україну близько 10 мільйонів тон нафти. Проте, як заявила Радіо Свобода білоруський експерт із енергетичних питань Тетяна Матенок, найближчим часом така перспектива виглядає нереальною. Адже наприкінці жовтня очікується експериментальна поставка венесуельської нафти через Клайпедський порт, що у Литві. Тож, на думку Матенок, наразі білоруська сторона торгується.
«Це експериментальна партія, але ведуться переговори про підписання довгострокового контракту на поставку як мінімум 2 мільйонів тон нафти. А литовська сторона заявляє, що може транспортувати навіть 4 мільйони тон нафти із тих 10 мільйонів тон, що Венесуела має постачати Білорусі. Тож білоруська сторона торгується, адже для неї важливо підтримувати конкуренцію поміж портами», – говорить білоруський експерт.
Білорусь реально може прокувати Україною близько 4–5 мільйонів тон нафти, зазначає Тетяна Матенок. До того ж, за словами експерта, між Києвом та Москвою існує домовленість, що нафтогін «Одеса – Броди» використовуватиметься у реверсному напрямку ще як мінімум 2 роки. Цей час, зазначає експерт, Росії необхідний, щоб добудувати Балтійську трубопровідну систему-2 (БТС-2), яка дозволить зв’язати нафтопровід «Дружба» із російськими морськими портами на Балтійському морі.
Рішення за Україною?
Утім, рішення щодо переведення нафтопроводу «Одеса – Броди» в аверсний режим, на переконання українського експерта з енергетичних питань Богдана Соколовського, наразі залежить насамперед від української сторони.
«Все залежатиме від того, як швидко ухвалюватиме рішення українська сторона, наскільки активно проводитиме переговори, ну а, насамперед, якою є політична воля. Через Клайпеду у Білорусі варіант також є, але він ще не покладений на договірну основу», – зазначає Соколовський.
Переведення нафтопроводу «Одеса – Броди» в аверсний режим, перш за все, дозволить Україні диверсифікувати ринок нафти, каже Богдан Соколовський. Українські нафтопереробні заводи зможуть отримати світлу каспійську нафту, а це спонукатиме їх до модернізації і, як наслідок, до посилення впливу на українському ринку нафтопродуктів. До того ж, наголошує експерт, після введення в експлуатацію БТС-2 значні обсяги російської нафти, що транспортується зараз через «Одеса – Броди» реверсним напрямком, будуть скорочені.
Нафтопровід «Одеса – Броди» був збудований протягом 1996–2001 років. Після завершення будівництва його три роки не використовували. А у лютого 2004 року Кабінет Міністрів ухвалив рішення про використання нафтопроводу «Одеса – Броди» у прямому, аверсному напрямку. Однак уже в липні перший уряд Віктора Януковича ухвалив іншу постанову, яка зняла визначення конкретного напрямку використання нафтогону. Саме це і увімкнуло зелене світло реверсові. Відтоді і до сьогодні нафтопровід використовують для транспортування важкої російської нафти з родовищ концерну «TNK-BP» через Броди до Одеси.
