Польське природоохоронне законодавство сконструйоване таким чином, що, захищаючи рідкісних тварин, воно водночас стоїть на сторожі економічних інтересів селянських господарств. У бюджети регіональних природоохоронних установ закладають кошти на відшкодування збитків, завданих дикими тваринами, котрі охороняються державою.
Найчастіше непроханими гостями у польських селянських господарствах бувають вовки. У гористому Підкарпатському воєводстві від початку цього року вони загризли понад три сотні овець. Навідуються до господарств у Карпатах також ведмеді і рисі. Торік ведмеді зчинили переполох у підкрапатських господарствах аж 70 разів. Жертвами хижих тварин стає велика рогата худоба, коні. Чималої шкоди завдають господарям і бобри, що руйнують греблі, та зубри, що нищать лісонасадження.
Щоб скривдженим тваринами господарям не кортіло шукати помсти, природоохоронці ведуть широку просвітницьку кампанію. Маґдалена Ґрабовська, директор Ряшівської регіональної дирекції охорони природи зауважує: «Ми стараємося будувати позитивний образ вовка, як би парадоксально це не звучало, він також має своє місце на землі, він також корисна тварина, оскільки має своє місце в ланцюгу харчування».
Найкращий «заспокійливий засіб» – гроші
Крім того, природоохоронці популяризують серед селян електричну охоронну систему – так званого «електричного пастуха». А деякі з господарств, наражених на напади хижаків, отримують у подарунок спеціально дресированих собак. Та, як визнають екологи, найдієвіший спосіб заспокоєння власників атакованих хижаками господарств – це грошові компенсації.
Щоб отримати грошове відшкодування, господар мусить зателефонувати або написати листа до регіональної природоохоронної дирекції. На місце події приїжджають експерти, які складають протокол і оцінюють розмір збитків. Документ, який укладається між господарем та природоохоронною адміністрацією має статус договору. Тобто, господар, незадоволений еспертною оцінкою, може від такого договору відмовитися й звернутися до суду. Та здебільшого селяни експертною оцінкою задоволені. Скажімо, за вбиту хижаком вівцю держава виплачує відшкодування еквівалентне сумі від 50 до 125 євро. Не дивно, що з кожним роком польські селяни дедалі охочіше заявляють про випадки шкоди, завданої господарствам тваринами.Такі грошові компенсації помітно впливають на ставлення селян до хижаків.
Цього року на Підкарпатті гроші, закладені на відшкодування селянам, вичерпалися задовго до кінця року. Ряшівські природоохоронці розпочали процедуру з отримання додаткових коштів із держбюджету. Держава гарантує компенсації, тож ці гроші будуть.
Проте затримка із виплатами спричинила нарікання селян. Від них можна почути, що хижаків потрібно відстрілювати. «Це патова ситуація, підозрюю, що якби ці гроші виплачувалися без затримки, то й суспільне розуміння, згода на співвіснування з вовками на цій території мали б інший характер», – вважає Маґдалена Ґрабовська.
За даними польських природоохоронців, у Підкарпатському воєводстві налічується приблизно 450 вовків, 120 ведмедів, 6 тисяч бобрів та 300 зубрів.
Найчастіше непроханими гостями у польських селянських господарствах бувають вовки. У гористому Підкарпатському воєводстві від початку цього року вони загризли понад три сотні овець. Навідуються до господарств у Карпатах також ведмеді і рисі. Торік ведмеді зчинили переполох у підкрапатських господарствах аж 70 разів. Жертвами хижих тварин стає велика рогата худоба, коні. Чималої шкоди завдають господарям і бобри, що руйнують греблі, та зубри, що нищать лісонасадження.
Щоб скривдженим тваринами господарям не кортіло шукати помсти, природоохоронці ведуть широку просвітницьку кампанію. Маґдалена Ґрабовська, директор Ряшівської регіональної дирекції охорони природи зауважує: «Ми стараємося будувати позитивний образ вовка, як би парадоксально це не звучало, він також має своє місце на землі, він також корисна тварина, оскільки має своє місце в ланцюгу харчування».
Найкращий «заспокійливий засіб» – гроші
Крім того, природоохоронці популяризують серед селян електричну охоронну систему – так званого «електричного пастуха». А деякі з господарств, наражених на напади хижаків, отримують у подарунок спеціально дресированих собак. Та, як визнають екологи, найдієвіший спосіб заспокоєння власників атакованих хижаками господарств – це грошові компенсації.
Щоб отримати грошове відшкодування, господар мусить зателефонувати або написати листа до регіональної природоохоронної дирекції. На місце події приїжджають експерти, які складають протокол і оцінюють розмір збитків. Документ, який укладається між господарем та природоохоронною адміністрацією має статус договору. Тобто, господар, незадоволений еспертною оцінкою, може від такого договору відмовитися й звернутися до суду. Та здебільшого селяни експертною оцінкою задоволені. Скажімо, за вбиту хижаком вівцю держава виплачує відшкодування еквівалентне сумі від 50 до 125 євро. Не дивно, що з кожним роком польські селяни дедалі охочіше заявляють про випадки шкоди, завданої господарствам тваринами.Такі грошові компенсації помітно впливають на ставлення селян до хижаків.
Цього року на Підкарпатті гроші, закладені на відшкодування селянам, вичерпалися задовго до кінця року. Ряшівські природоохоронці розпочали процедуру з отримання додаткових коштів із держбюджету. Держава гарантує компенсації, тож ці гроші будуть.
Проте затримка із виплатами спричинила нарікання селян. Від них можна почути, що хижаків потрібно відстрілювати. «Це патова ситуація, підозрюю, що якби ці гроші виплачувалися без затримки, то й суспільне розуміння, згода на співвіснування з вовками на цій території мали б інший характер», – вважає Маґдалена Ґрабовська.
За даними польських природоохоронців, у Підкарпатському воєводстві налічується приблизно 450 вовків, 120 ведмедів, 6 тисяч бобрів та 300 зубрів.
