У великому інтерв’ю польському щоденникові Rzeczpospolita новий президент Польщі Броніслав Коморовський приділив увагу й Україні та іншим аспектам східної політики. За його словами, Україна була, є й буде простором, щодо якого Польща завжди матиме інтереси і погляди, відмінні від російських. Та й попри всі ці розбіжності треба шукати спільних моментів у польсько-російських відносинах, заявив він. Тож Польща, за словами Коморовського, не має підмінювати саму Україну в тому, як вона має формувати свої відносини з Росією. Треба розраховувати на сили і гордість самих українців, додав він. Що ж до стосунків Польщі і Росії, то, як сказав польський президент, Росія зрозуміла, що позиція Польщі в Євросоюзі настільки сильна, що вона має істотний вплив на відносини між ЄС і Росією. І цей козир треба використати так, щоб розбудовувати польсько-російські відносини, а не нищити їх. А це означає, каже Коморовський, що Польща, підтверджуючи свій вплив на європейську політику, має виступати з позитивними щодо Росії ініціативами.
Тим часом у США колишній посол цієї країни в Москві Джеймз Коллінз і чільний представник Фонду міжнародного миру імені Карнеґі Матью Роджанскі виступили в виданні Foreign Policy з десятьма причинами, чому, на їхню думку, Сполучені Штати мають приділяти велику увагу Росії. Перша з них – її ядерна зброя, яка досі становить загрозу існуванню світу. Далі йдуть важлива роль Росії як одного з постійних членів Ради Безпеки ООН із правом вето на міжнародній сцені, її розмір, важливість співпраці в галузі екології, багатство російської держави як однієї з економік, що розвиваються, її роль у постачанні енергоносіїв. Росія також є важливим союзником у боротьбі з тероризмом, а ще через Москву ведуть «шляхи до Тегерана і Пхеньяна», пишуть автори. Крім того, Росія має потенціал як миротворець у залагодженні регіональних конфліктів. А ще, мовиться в статті, росіяни купують багато американських товарів. Отож, роблять висновок автори, США не обійдуться без Росії і не мають вибору, крім підтримувати з нею відносини – найкраще добрі.
Інше американське видання, Newsweek, друкує статтю своєї російської кореспондентки про Абхазію, яку названо «республікою шпигунів». За словами авторки статті, цей сепаратистський регіон Грузії колонізували спецслужби російської держави, і місцевих мешканців це навіть не дивує. Особливі відносини цих спецслужб із Абхазією почалися ще за часів Сталіна, а що традиції на Кавказі поважають, то нині нікого не дивує, наприклад, що колишні й чинні офіцери російської Федеральної служби безпеки орендують і приватизують в Абхазії найкращі готелі, санаторії й дачі, або коли понад 100 абхазьких прикордонників втратили роботу, бо фактичний кордон Абхазії з рештою Грузії взяли під охорону Прикордонні війська ФСБ Росії. Дехто в цій самопроголошеній республіці вже починає ремствувати, що росіяни ставляться до неї як до колонії. «Російські спецслужби дали нам нашу незалежність для того, щоб мати змогу на власний розсуд вирішувати, що їм купувати і що будувати в наших містах», – сказала головний архітектор міст Гагри й Піцунди Томара Лакрба, побачивши жахливий, за її словами, будівельний проект «Путін-Сіті». За словами авторки статті, Абхазії, мабуть, уже запізно переглядати пакт із потужним північним сусідом. І коли туди влито стільки російських грошей, заклик державного секретаря США до негайного виведення російських військ виглядає дещо нереальним. Не варто й згадувати про умови перемир’я, за якими Москва обіцяла вивести свої війська. Як сказав виданню фактичний президент Абхазії Серґей Баґапш, «Росія тільки-но приходить».
А в газеті західної спільноти Москви Moscow Times російський політолог Федір Лук’янов розмірковує, як прокласти шлях до безвізового режиму між Росією та Європейським Союзом. Він нагадує, що розмови про це тягнуться вже вісім років, і лише останнім часом пролунали слова підтримки з боку деяких європейських керівників. Автор вважає, що прорив станеться тільки тоді, коли ЄС надаватиме безвізовий статус на підставі взаємних домовленостей, а не як нагороду за добру поведінку тієї чи іншої країни, як, за його словами, було досі. Зрозуміло, що Кремль не хоче односторонньо оголошувати безвізовий режим для громадян ЄС, пам’ятаючи, як Україна зробила це ще 2005 року, і єдине, що отримав у відповідь Київ, була проста подяка з Брюсселя. Але все ж, вважає автор, односторонній жест Москви, безумовно, допоміг би поліпшити відносини.
Тим часом у США колишній посол цієї країни в Москві Джеймз Коллінз і чільний представник Фонду міжнародного миру імені Карнеґі Матью Роджанскі виступили в виданні Foreign Policy з десятьма причинами, чому, на їхню думку, Сполучені Штати мають приділяти велику увагу Росії. Перша з них – її ядерна зброя, яка досі становить загрозу існуванню світу. Далі йдуть важлива роль Росії як одного з постійних членів Ради Безпеки ООН із правом вето на міжнародній сцені, її розмір, важливість співпраці в галузі екології, багатство російської держави як однієї з економік, що розвиваються, її роль у постачанні енергоносіїв. Росія також є важливим союзником у боротьбі з тероризмом, а ще через Москву ведуть «шляхи до Тегерана і Пхеньяна», пишуть автори. Крім того, Росія має потенціал як миротворець у залагодженні регіональних конфліктів. А ще, мовиться в статті, росіяни купують багато американських товарів. Отож, роблять висновок автори, США не обійдуться без Росії і не мають вибору, крім підтримувати з нею відносини – найкраще добрі.
Інше американське видання, Newsweek, друкує статтю своєї російської кореспондентки про Абхазію, яку названо «республікою шпигунів». За словами авторки статті, цей сепаратистський регіон Грузії колонізували спецслужби російської держави, і місцевих мешканців це навіть не дивує. Особливі відносини цих спецслужб із Абхазією почалися ще за часів Сталіна, а що традиції на Кавказі поважають, то нині нікого не дивує, наприклад, що колишні й чинні офіцери російської Федеральної служби безпеки орендують і приватизують в Абхазії найкращі готелі, санаторії й дачі, або коли понад 100 абхазьких прикордонників втратили роботу, бо фактичний кордон Абхазії з рештою Грузії взяли під охорону Прикордонні війська ФСБ Росії. Дехто в цій самопроголошеній республіці вже починає ремствувати, що росіяни ставляться до неї як до колонії. «Російські спецслужби дали нам нашу незалежність для того, щоб мати змогу на власний розсуд вирішувати, що їм купувати і що будувати в наших містах», – сказала головний архітектор міст Гагри й Піцунди Томара Лакрба, побачивши жахливий, за її словами, будівельний проект «Путін-Сіті». За словами авторки статті, Абхазії, мабуть, уже запізно переглядати пакт із потужним північним сусідом. І коли туди влито стільки російських грошей, заклик державного секретаря США до негайного виведення російських військ виглядає дещо нереальним. Не варто й згадувати про умови перемир’я, за якими Москва обіцяла вивести свої війська. Як сказав виданню фактичний президент Абхазії Серґей Баґапш, «Росія тільки-но приходить».
А в газеті західної спільноти Москви Moscow Times російський політолог Федір Лук’янов розмірковує, як прокласти шлях до безвізового режиму між Росією та Європейським Союзом. Він нагадує, що розмови про це тягнуться вже вісім років, і лише останнім часом пролунали слова підтримки з боку деяких європейських керівників. Автор вважає, що прорив станеться тільки тоді, коли ЄС надаватиме безвізовий статус на підставі взаємних домовленостей, а не як нагороду за добру поведінку тієї чи іншої країни, як, за його словами, було досі. Зрозуміло, що Кремль не хоче односторонньо оголошувати безвізовий режим для громадян ЄС, пам’ятаючи, як Україна зробила це ще 2005 року, і єдине, що отримав у відповідь Київ, була проста подяка з Брюсселя. Але все ж, вважає автор, односторонній жест Москви, безумовно, допоміг би поліпшити відносини.
