Зерносховища ще заповнені, але спекуляції вже почалися, інформує італійська газета La Repubblica. Найбільше занепокоєні країни Близького Сходу, передусім Єгипет, Туреччина та Ізраїль. Внаслідок різкого зменшення російського експорту на поточний рік уряди цих країни звернулися до двох потужних зерновиробників США і Франції, щоб задовольнити свої зернові потреби.
Міжнародна організація із сільського господарства FAO стривожена, що зернова криза поставить на коліна бідні країни. А Світовий банк звернувся до провідних виробників не встановлювати квоти на експорт зерна, щоб не заохочувати спекуляції.
Департамент агропромисловості США заспокоює: світові запаси пшениці доволі високі. Та, як зауважує італійський оглядач, гонитва за зерном вже спричиняє підвищення цін, ризикуючи у такий спосіб спровокувати ефект доміно на ринку харчових продуктів. «А там недалеко і до інфляції, – продовжує автор, – це тоді, коли світова економіка з труднощами виходить із рецесії».
Тож, тривалість зернової кризи і її можливі соціальні наслідки в різних країнах великою марою залежать від Росії, підсумовує журналіст. Ринки вже сприйняли як холодний душ попередження російського прем’єра Путіна подовжити заборону на експорт зерна і протягом наступного року.
Тим часом президент Росії після стихійної катастрофи бачить на порозі економічну катастрофу, повідомляє інша публікація видання La Repubblica. Московський кореспондент цитує слова Дмитра Медведєва про те, що четверта частина врожаю зернових у Росії знищена пожежами, багато сільгосппідприємств на межі банкрутства.
Ціни на хліб, м’ясо і молоко до зими можуть подвоїтися, пише італійський спецкор. За його спостереженнями, протести наростають у російській пресі, трохи менше на вулицях, де тривають репресії проти маніфестантів-опозиціонерів.
Оглядач Corriere della Sera, відволікаючись від економічних проблем, наголошує на культурних промахах європейців, внаслідок чого, на його думку, настала криза європейської самоідентичності.
«Якби країни-засновниці ЄС, передусім Франція, Німеччина, Італія свого часу постановили, що не лише економіка, а й культура є фундаментальною для розвитку Європи, то сьогодні ми б не опинилися перед небезпечним протиріччям: з одного боку, спільна валюта і рух без кордонів, а з іншого – агресивне повернення феноменів націоналізму та популізму», – так починає статтю Антоніо Пурі Пуріні.
Противники європейського єдності присутні в Угорщині, Нідерландах, Бельгії , Італії, Словаччині та інших країнах. «Щоб Європа знову запрацювала, необхідно пояснювати, насамперед молоді, чому ми живемо разом і що значить жити разом. А це і є культура», – зауважує автор. В іншому випадку, робить висновок оглядач, європейська єдність не існуватиме як така і кожна країна опиниться заручником свого егоїзму та упереджень.
Міжнародна організація із сільського господарства FAO стривожена, що зернова криза поставить на коліна бідні країни. А Світовий банк звернувся до провідних виробників не встановлювати квоти на експорт зерна, щоб не заохочувати спекуляції.
Департамент агропромисловості США заспокоює: світові запаси пшениці доволі високі. Та, як зауважує італійський оглядач, гонитва за зерном вже спричиняє підвищення цін, ризикуючи у такий спосіб спровокувати ефект доміно на ринку харчових продуктів. «А там недалеко і до інфляції, – продовжує автор, – це тоді, коли світова економіка з труднощами виходить із рецесії».
Тож, тривалість зернової кризи і її можливі соціальні наслідки в різних країнах великою марою залежать від Росії, підсумовує журналіст. Ринки вже сприйняли як холодний душ попередження російського прем’єра Путіна подовжити заборону на експорт зерна і протягом наступного року.
Тим часом президент Росії після стихійної катастрофи бачить на порозі економічну катастрофу, повідомляє інша публікація видання La Repubblica. Московський кореспондент цитує слова Дмитра Медведєва про те, що четверта частина врожаю зернових у Росії знищена пожежами, багато сільгосппідприємств на межі банкрутства.
Ціни на хліб, м’ясо і молоко до зими можуть подвоїтися, пише італійський спецкор. За його спостереженнями, протести наростають у російській пресі, трохи менше на вулицях, де тривають репресії проти маніфестантів-опозиціонерів.
Оглядач Corriere della Sera, відволікаючись від економічних проблем, наголошує на культурних промахах європейців, внаслідок чого, на його думку, настала криза європейської самоідентичності.
«Якби країни-засновниці ЄС, передусім Франція, Німеччина, Італія свого часу постановили, що не лише економіка, а й культура є фундаментальною для розвитку Європи, то сьогодні ми б не опинилися перед небезпечним протиріччям: з одного боку, спільна валюта і рух без кордонів, а з іншого – агресивне повернення феноменів націоналізму та популізму», – так починає статтю Антоніо Пурі Пуріні.
Противники європейського єдності присутні в Угорщині, Нідерландах, Бельгії , Італії, Словаччині та інших країнах. «Щоб Європа знову запрацювала, необхідно пояснювати, насамперед молоді, чому ми живемо разом і що значить жити разом. А це і є культура», – зауважує автор. В іншому випадку, робить висновок оглядач, європейська єдність не існуватиме як така і кожна країна опиниться заручником свого егоїзму та упереджень.
