На спільній прес-конференції після переговорів з турецьким колегою Реджепом Тайїпом Ердоганом прем’єр-міністр Великої Британії Дейвід Камерон сказав, що надзвичайно невдоволений блокуванням деякими країнами ЄС членства Туреччини в цій організації. За словами Камерона, це тим більше прикро, що Туреччина відіграє унікальну роль у системі безпеки, у ділянках дипломатії та економіки.
«Під час наших переговорів дійсно відчувалося, що ми маємо так багато спільного: обидва віримо в НАТО та систему оборони, обидва дуже хочемо, щоб Туреччина стала повноправним членом Європейського Союзу, обидва віримо, що це несправедливо, що Туреччину просять охороняти табір, але не пускають усередину намету», – зауважив Дейвід Камерон.
Слова британського керівника сприймаються як виклик Франції та Німеччині. Президент Франції Ніколя Саркозі під час виборчої кампанії 2007 року пообіцяв протидіяти вступу Туреччини до ЄС, посилаючись на культурні розбіжності і стурбованість щодо політичного розмивання блоку. А міністр закордонних справ Німеччини Ґідо Вестервелле щойно заявив, що Туреччина, мовляв, «не готова» до членства. Франція і Німеччина замість членства намагаються пропонувати Туреччині «привілейоване партнерство», яке турецький уряд відкидає.
Камерон заявив, що супротивники членства Туреччини поділяються на три категорії: одні вбачають у збільшенні економічної потужності цієї країни небезпеку, другі хочуть, щоб Анкара зробила однозначний вибір між Сходом і Заходом, а треті упереджені, бо не розуміють ісламу. Він також порівняв позицію Франції щодо членства Туреччини з тим, як у 1960-х роках президент Шарль де Ґолль був проти членства Британії в європейському співтоваристві.
Зростання економічної могутності Туреччини, на думку Камерона, означає, що до цієї країни не можна повертатися спиною.
«Яка європейська країна мала економічне зростання в 11 відсотків на початку цього року? Яка європейська країна матиме 2017 року економіку, що зростатиме другими за швидкістю темпами у світі? У якій країні живе більше молоді, ніж у будь-якій із 27 країн ЄС? Яка країна Європи є найбільшим виробником телевізорів і поступається у світі лише Китаю в ділянках будівництва та підряду? Tabii ki Türkiye! Звичайно, це Туреччина», – переконаний британський прем’єр.
Важливе місце в системі міжнародної безпеки
Камерон також наголосив на важливості Туреччини як стратегічного партнера союзників у Афганістані, а також на потенційних можливостях цієї країни для розв’язання проблем, пов’язаних із ядерною програмою Ірану та ізраїльсько-палестинським конфліктом. При цьому прем’єр Британії сказав, що Смуга Газа не може «залишатися тюремним табором».
А коли журналісти порушили справу санкцій ООН проти Ірану, які підтримав Лондон і проти яких проголосувала Анкара, Камерон сказав: «Я хочу бачити Іран без ядерної зброї, тож ми поділяємо спільну мету, але нам треба домовлятися і разом працювати, щоб знайти найкращий спосіб досягнення цієї мети».
«Під час наших переговорів дійсно відчувалося, що ми маємо так багато спільного: обидва віримо в НАТО та систему оборони, обидва дуже хочемо, щоб Туреччина стала повноправним членом Європейського Союзу, обидва віримо, що це несправедливо, що Туреччину просять охороняти табір, але не пускають усередину намету», – зауважив Дейвід Камерон.
Слова британського керівника сприймаються як виклик Франції та Німеччині. Президент Франції Ніколя Саркозі під час виборчої кампанії 2007 року пообіцяв протидіяти вступу Туреччини до ЄС, посилаючись на культурні розбіжності і стурбованість щодо політичного розмивання блоку. А міністр закордонних справ Німеччини Ґідо Вестервелле щойно заявив, що Туреччина, мовляв, «не готова» до членства. Франція і Німеччина замість членства намагаються пропонувати Туреччині «привілейоване партнерство», яке турецький уряд відкидає.
Камерон заявив, що супротивники членства Туреччини поділяються на три категорії: одні вбачають у збільшенні економічної потужності цієї країни небезпеку, другі хочуть, щоб Анкара зробила однозначний вибір між Сходом і Заходом, а треті упереджені, бо не розуміють ісламу. Він також порівняв позицію Франції щодо членства Туреччини з тим, як у 1960-х роках президент Шарль де Ґолль був проти членства Британії в європейському співтоваристві.
Зростання економічної могутності Туреччини, на думку Камерона, означає, що до цієї країни не можна повертатися спиною.
«Яка європейська країна мала економічне зростання в 11 відсотків на початку цього року? Яка європейська країна матиме 2017 року економіку, що зростатиме другими за швидкістю темпами у світі? У якій країні живе більше молоді, ніж у будь-якій із 27 країн ЄС? Яка країна Європи є найбільшим виробником телевізорів і поступається у світі лише Китаю в ділянках будівництва та підряду? Tabii ki Türkiye! Звичайно, це Туреччина», – переконаний британський прем’єр.
Важливе місце в системі міжнародної безпеки
Камерон також наголосив на важливості Туреччини як стратегічного партнера союзників у Афганістані, а також на потенційних можливостях цієї країни для розв’язання проблем, пов’язаних із ядерною програмою Ірану та ізраїльсько-палестинським конфліктом. При цьому прем’єр Британії сказав, що Смуга Газа не може «залишатися тюремним табором».
А коли журналісти порушили справу санкцій ООН проти Ірану, які підтримав Лондон і проти яких проголосувала Анкара, Камерон сказав: «Я хочу бачити Іран без ядерної зброї, тож ми поділяємо спільну мету, але нам треба домовлятися і разом працювати, щоб знайти найкращий спосіб досягнення цієї мети».
