Головування у Євросоюзі переходить до Бельгії в час, коли бельгійські політики намагаються створити новий уряд. І, презентуючи піврічну програму дій, прем’єр-міністр Ів Летерм запевнив: більшість щоденних справ цього, так би мовити, «європейського чергування» все ж перебуватиме у руках головних і традиційних гравців, тобто у євроустанов. А Бельгія тільки гарантуватиме їхнє злагоджене співробітництво – насамперед, щоб вивести Європу з кризи та посилити її вплив у світі, створивши новий дипломатичний орган, Європейську службу зовнішньої дії.
На думку експертів, це є свідченням доволі низького профілю бельгійців у зовнішньополітичних справах, бо такі напрямки, як розширення ЄС чи східне сусідство у Брюсселі, схоже, відклали на потім – тобто до наступного року, коли Євросоюзом керуватиме Угорщина й далі Польща.
Хоча приєднання до співдружності балканських країн залишається поза сумнівом, Ів Летерм розчарував хорватів, які цього року сподівалися завершити переговори щодо вступу. «Для Бельгії дуже важливо, щоб ці досьє з розділами переговорів із Хорватією опрацьовувалися на основі змісту справжнього прогресу, досягнутого у переговорах, – зазначив він. – Ми повинні робити саме це, а не давати політичну оцінку».
Над програмою бельгійського головування працювали 2,5 роки
Брак амбіцій бельгійського головування пов’язують із протистоянням та невдалими пошуками взаєморозуміння між нідерландськомовною Фландрією та франкомовною Валонією, хоча програму дій за кермом ЄС готували понад два роки й за участі всіх регіонів та громадських структур, зауважує держсекретар Бельгії з європейських справ Олів’є Шастель.
«Програма бельгійського головування – це результат інтенсивної роботи протягом двох з половиною років. Це дуже важливий елемент, бо саме на її основі наприкінці цього року оцінюватимуть наші досягнення», – зазначив Олів’є Шастель.
При цьому він сказав: «Запізніле ухвалення Лісабонської угоди та призначення нової Єврокомісії змусили нас, із одного боку, планувати, передбачаючи події наперед, а з іншого, залучити якомога більше учасників. Тому у складанні плану з 2008 року брали участь і федеральна влада, і представники всіх мовних спільнот і регіонів, а також громадські організації».
Новий уряд послабить головування Бельгії у ЄС?
Проте на нещодавніх виборах на півночі країни перемогла фламандська партія, що відстоює ідею незалежності цієї частини Бельгії. Її лідер Барт Де Вевер наразі намагається створити урядову коаліцію.
Проте, на думку деяких експертів, швидка поява нового уряду також не на користь європейського головування Бельгії. Адже програму дій готували представники уряду, що має скласти повноваження, як тільки з’явиться новий. А нова влада може поділяти не всі пріоритети, обрані під час прем’єрства Іва Летерма.
І нарешті, кажуть оглядачі, нові лідери та міністри Бельгії ще не матимуть таких конструктивних персональних стосунків з європейськими колегами, які були в попереднього уряду.
На думку експертів, це є свідченням доволі низького профілю бельгійців у зовнішньополітичних справах, бо такі напрямки, як розширення ЄС чи східне сусідство у Брюсселі, схоже, відклали на потім – тобто до наступного року, коли Євросоюзом керуватиме Угорщина й далі Польща.
Хоча приєднання до співдружності балканських країн залишається поза сумнівом, Ів Летерм розчарував хорватів, які цього року сподівалися завершити переговори щодо вступу. «Для Бельгії дуже важливо, щоб ці досьє з розділами переговорів із Хорватією опрацьовувалися на основі змісту справжнього прогресу, досягнутого у переговорах, – зазначив він. – Ми повинні робити саме це, а не давати політичну оцінку».
Над програмою бельгійського головування працювали 2,5 роки
Брак амбіцій бельгійського головування пов’язують із протистоянням та невдалими пошуками взаєморозуміння між нідерландськомовною Фландрією та франкомовною Валонією, хоча програму дій за кермом ЄС готували понад два роки й за участі всіх регіонів та громадських структур, зауважує держсекретар Бельгії з європейських справ Олів’є Шастель.
«Програма бельгійського головування – це результат інтенсивної роботи протягом двох з половиною років. Це дуже важливий елемент, бо саме на її основі наприкінці цього року оцінюватимуть наші досягнення», – зазначив Олів’є Шастель.
При цьому він сказав: «Запізніле ухвалення Лісабонської угоди та призначення нової Єврокомісії змусили нас, із одного боку, планувати, передбачаючи події наперед, а з іншого, залучити якомога більше учасників. Тому у складанні плану з 2008 року брали участь і федеральна влада, і представники всіх мовних спільнот і регіонів, а також громадські організації».
Новий уряд послабить головування Бельгії у ЄС?
Проте на нещодавніх виборах на півночі країни перемогла фламандська партія, що відстоює ідею незалежності цієї частини Бельгії. Її лідер Барт Де Вевер наразі намагається створити урядову коаліцію.
Проте, на думку деяких експертів, швидка поява нового уряду також не на користь європейського головування Бельгії. Адже програму дій готували представники уряду, що має скласти повноваження, як тільки з’явиться новий. А нова влада може поділяти не всі пріоритети, обрані під час прем’єрства Іва Летерма.
І нарешті, кажуть оглядачі, нові лідери та міністри Бельгії ще не матимуть таких конструктивних персональних стосунків з європейськими колегами, які були в попереднього уряду.
