Переговори щодо переважної кількості критеріїв ісландці, хоч і неформально, та все ж завершили. Їхня країна давно є членом Шенґенської зони та Європейського економічного простору.
Але говорити про їхню перемогу в цьому переговорному марафоні ще дуже рано. Зокрема, з огляду на рибальство та сільське господарство. І не тільки це, зауважує представник бельгійського головування в ЄС Стевен Ванакере.
Представник бельгійського головування в ЄС Стевен Ванакере«Ми очікуємо від Ісландії подальшого прогресу, зокрема у правовій реформі, конфліктах інтересів, – каже він. – Їм слід повністю адаптувати свої закони до законів ЄС. Ми вважаємо, що особливо їм варто докласти зусиль у сфері рибальства, сільського господарства, розвитку села, вільного руху капіталів та фінансових служб, щоб відповідати критеріям для вступу до ЄС».
Рибалки та фермери дивляться на вступ без приязні
Через клімат та неродючі ґрунти ісландським фермерам ведеться непросто. Якщо ринок заполонити дешевими продуктами з континенту, їм може загрожувати банкрутство. Через це фермери поглядають у бік Брюсселя без особливої приязні.
Але ще більше стривожені представники рибної промисловості, яка становить 70 відсотків експорту країни. Ісландці, до того ж, єдині, хто господарює у своїх широких територіальних водах. Частка іноземного капіталу в рибальстві має чітке обмеження – 40 відсотків і не
Єврокомісар із розширення Штефан Філе більше. Зі вступом до ЄС від усіх цих переваг доведеться відмовитися, а саме це й лякає населення.
Тим часом, у Брюсселі перед ісландською владою поставили ще одну вимогу: переконати населення у перевагах вступу. Єврокомісар із розширення Штефан Філе закликав ісландську владу надати своїм співвітчизникам більше правдивої інформації про європейську співдружність, яка б замінила «чутки та легенди, що там ходять серед населення».
«Євросоюз і євро – це гаранти тривалої безпеки»
Тим часом, причин для вступу є достатньо. Насамперед, це було б надійним захистом невеликого 320-тисячного північного народу від багатьох небезпек, каже міністр закордонних справ Ісландії Ессюр Скарпг’єдінссон.
«Ми невелика нація, але звичайно, нам теж хочеться сидіти за європейським сімейним столом, за яким ухвалюють рішення, що впливатимуть на наше майбутнє, – заявив у Брюсселі ісландський міністр. – Ми хочемо безпеки потужної світової валюти, якою являється євро. Ми хочемо стабільного розвитку індустрії високих технологій, що вже становить велику частку нашого експорту. Нарешті, ми – малий острів, без війська, тому хочемо тривалої безпеки, яку й надає приналежність до міцної європейської родини».
При цьому він додав, що Ісландія «стукає у двері Євросоюзу не з порожніми руками». Адже Арктика, з її природними ресурсами та джерелами відновлюваної енергії, – це майбутнє.
Звернувшись у розпал світової фінансової кризи з вимогою членства у ЄС, Ісландія ще має провести всенародний референдум. На ньому й вирішиться доля цього проекту: приєднуватися до співдружності чи продовжити автономне існування в атлантичних просторах.
Але говорити про їхню перемогу в цьому переговорному марафоні ще дуже рано. Зокрема, з огляду на рибальство та сільське господарство. І не тільки це, зауважує представник бельгійського головування в ЄС Стевен Ванакере.
Рибалки та фермери дивляться на вступ без приязні
Через клімат та неродючі ґрунти ісландським фермерам ведеться непросто. Якщо ринок заполонити дешевими продуктами з континенту, їм може загрожувати банкрутство. Через це фермери поглядають у бік Брюсселя без особливої приязні.
Але ще більше стривожені представники рибної промисловості, яка становить 70 відсотків експорту країни. Ісландці, до того ж, єдині, хто господарює у своїх широких територіальних водах. Частка іноземного капіталу в рибальстві має чітке обмеження – 40 відсотків і не
Тим часом, у Брюсселі перед ісландською владою поставили ще одну вимогу: переконати населення у перевагах вступу. Єврокомісар із розширення Штефан Філе закликав ісландську владу надати своїм співвітчизникам більше правдивої інформації про європейську співдружність, яка б замінила «чутки та легенди, що там ходять серед населення».
«Євросоюз і євро – це гаранти тривалої безпеки»
Тим часом, причин для вступу є достатньо. Насамперед, це було б надійним захистом невеликого 320-тисячного північного народу від багатьох небезпек, каже міністр закордонних справ Ісландії Ессюр Скарпг’єдінссон.
«Ми невелика нація, але звичайно, нам теж хочеться сидіти за європейським сімейним столом, за яким ухвалюють рішення, що впливатимуть на наше майбутнє, – заявив у Брюсселі ісландський міністр. – Ми хочемо безпеки потужної світової валюти, якою являється євро. Ми хочемо стабільного розвитку індустрії високих технологій, що вже становить велику частку нашого експорту. Нарешті, ми – малий острів, без війська, тому хочемо тривалої безпеки, яку й надає приналежність до міцної європейської родини».
При цьому він додав, що Ісландія «стукає у двері Євросоюзу не з порожніми руками». Адже Арктика, з її природними ресурсами та джерелами відновлюваної енергії, – це майбутнє.
Звернувшись у розпал світової фінансової кризи з вимогою членства у ЄС, Ісландія ще має провести всенародний референдум. На ньому й вирішиться доля цього проекту: приєднуватися до співдружності чи продовжити автономне існування в атлантичних просторах.
