Внутрішні та інституційні конфлікти бельгійців ніяк не вплинуть на головування цієї країни в Євросоюзі. Принаймні, у цьому намагається переконати офіційний Брюссель.
Продемонструвавши вишукане, образно кажучи, «мовне жонглювання» французькою, англійською та нідерландською, прем’єр-міністр Бельгії Ів Летерм ознайомив європейську пресу з пріоритетами на наступні 6 місяців.
«Насамперед, що найважливіше і для нас, і для громадян, і для соціальних організацій, – це повернення Європи до сталого економічного розвитку та втілення щойно ухваленої стратегії «Європа – 2020, – каже Летерм, що після краху урядової коаліції все ще залишається на посаді прем’єр-міністра Бельгії. – По-друге, це угоди світового рівня, що стосуються фінансової системи й довкілля. По-третє, долучитися до створення кращих умов у сфері внутрішніх справ та юстиції. І, нарешті, зовнішньополітичне досьє, що стосується підготовки до вступу до ЄС деяких країн, а також початку роботи Європейської служби зовнішніх дій».
Європейське президентство на тлі внутрішнього сепаратизму
Бельгія, яка була серед засновників європейського блоку держав, головуватиме в ЄС вже 12-й раз. І хоча останнім часом у цій країні розгорілася нова криза між політиками нідерландськомовної Фландрії та франкомовної Валонії, у європейських справах бельгійці закликають до єднання та спільних позицій. Зокрема, вони кажуть, що протягом головування в ЄС намагатимуться бути посередниками і полегшуватимуть пошуки компромісів, яких нерідко дуже потребують лідери розмаїтої, хоч і об’єднаної Європи.
«Бельгійське головування робитиме все, щоб реалізувати два основні завдання: створити європейські наглядові органи, що стежитимуть за роботою фінансових установ та сприяти розвитку регуляторного законодавства», – додає голова бельгійського уряду.
Ів Летерм також зазначив, що Бельгія продовжуватиме розпочату іспанцями роботу на основі Лісабонської угоди. Документ, що перебудував діяльність установ Євросоюзу, навіть після введення у дію все ще викликає дискусії. Є держави ЄС, що по-своєму трактують деякі положення цієї угоди, а дехто з політиків навіть закликає до її перегляду. Проте бельгійський прем’єр-міністр зауважив, що нові інтерпретації Лісабонської угоди не входять до його пріоритетів.
У зовнішньополітичній сфері бельгійці також продовжують роботу, розпочату попередниками. Йдеться про подальший діалог щодо вступу до Союзу Хорватії, Туреччини та Ісландії. Чимало уваги приділятимуть комерційним відносинам ЄС з Індією, Південною Кореєю та Сінгапуром.
Триватиме й діалог щодо безвізового режиму з низкою держав, зокрема, Україною. Хоча у цьому питанні слід бути реалістами, зауважує бельгійський міністр закордонних справ Стевен Ванакере.
Візи: «відкриті двері» та раціональний підхід
«Перехід до безвізового режиму особливо базується на заслугах країни, – наголошує представник Бельгії державам, що очікують безвізового режиму з Європою. – Мова йде про можливість міжлюдських контактів, і ми усвідомлюємо цей аспект. Але ще й вимагаємо, щоб усі умови для цього були виконані. Наближення візової свободи напряму залежить від прогресу країни. Тому допоможіть нам, щоб ми допомогли вам».
За підрахунками голови зовнішньополітичного відомства Бельгії, ці держави разом складають 200 мільйонів осіб. Через це Європейський Союз хоче притримуватися логіки відкритих дверей, але, каже Ванакере, все це має відбуватися «впорядковано та на раціональній основі».
Крім цього, протягом бельгійського головування також запланований саміт Україна – ЄС, що відбудеться у жовтні. Передбачається, що його темами якраз і будуть візи, а ще переговори щодо зони вільної торгівлі та угоди про асоціацію з Євросоюзом.
Продемонструвавши вишукане, образно кажучи, «мовне жонглювання» французькою, англійською та нідерландською, прем’єр-міністр Бельгії Ів Летерм ознайомив європейську пресу з пріоритетами на наступні 6 місяців.
«Насамперед, що найважливіше і для нас, і для громадян, і для соціальних організацій, – це повернення Європи до сталого економічного розвитку та втілення щойно ухваленої стратегії «Європа – 2020, – каже Летерм, що після краху урядової коаліції все ще залишається на посаді прем’єр-міністра Бельгії. – По-друге, це угоди світового рівня, що стосуються фінансової системи й довкілля. По-третє, долучитися до створення кращих умов у сфері внутрішніх справ та юстиції. І, нарешті, зовнішньополітичне досьє, що стосується підготовки до вступу до ЄС деяких країн, а також початку роботи Європейської служби зовнішніх дій».
Європейське президентство на тлі внутрішнього сепаратизму
Бельгія, яка була серед засновників європейського блоку держав, головуватиме в ЄС вже 12-й раз. І хоча останнім часом у цій країні розгорілася нова криза між політиками нідерландськомовної Фландрії та франкомовної Валонії, у європейських справах бельгійці закликають до єднання та спільних позицій. Зокрема, вони кажуть, що протягом головування в ЄС намагатимуться бути посередниками і полегшуватимуть пошуки компромісів, яких нерідко дуже потребують лідери розмаїтої, хоч і об’єднаної Європи.
«Бельгійське головування робитиме все, щоб реалізувати два основні завдання: створити європейські наглядові органи, що стежитимуть за роботою фінансових установ та сприяти розвитку регуляторного законодавства», – додає голова бельгійського уряду.
Ів Летерм також зазначив, що Бельгія продовжуватиме розпочату іспанцями роботу на основі Лісабонської угоди. Документ, що перебудував діяльність установ Євросоюзу, навіть після введення у дію все ще викликає дискусії. Є держави ЄС, що по-своєму трактують деякі положення цієї угоди, а дехто з політиків навіть закликає до її перегляду. Проте бельгійський прем’єр-міністр зауважив, що нові інтерпретації Лісабонської угоди не входять до його пріоритетів.
У зовнішньополітичній сфері бельгійці також продовжують роботу, розпочату попередниками. Йдеться про подальший діалог щодо вступу до Союзу Хорватії, Туреччини та Ісландії. Чимало уваги приділятимуть комерційним відносинам ЄС з Індією, Південною Кореєю та Сінгапуром.
Триватиме й діалог щодо безвізового режиму з низкою держав, зокрема, Україною. Хоча у цьому питанні слід бути реалістами, зауважує бельгійський міністр закордонних справ Стевен Ванакере.
Візи: «відкриті двері» та раціональний підхід
«Перехід до безвізового режиму особливо базується на заслугах країни, – наголошує представник Бельгії державам, що очікують безвізового режиму з Європою. – Мова йде про можливість міжлюдських контактів, і ми усвідомлюємо цей аспект. Але ще й вимагаємо, щоб усі умови для цього були виконані. Наближення візової свободи напряму залежить від прогресу країни. Тому допоможіть нам, щоб ми допомогли вам».
За підрахунками голови зовнішньополітичного відомства Бельгії, ці держави разом складають 200 мільйонів осіб. Через це Європейський Союз хоче притримуватися логіки відкритих дверей, але, каже Ванакере, все це має відбуватися «впорядковано та на раціональній основі».
Крім цього, протягом бельгійського головування також запланований саміт Україна – ЄС, що відбудеться у жовтні. Передбачається, що його темами якраз і будуть візи, а ще переговори щодо зони вільної торгівлі та угоди про асоціацію з Євросоюзом.
