Війна з Грузією, перебої з газопостачанням до Європи, загрозливий стан із повагою до засадничих прав людини – ці та багато інших чинників останніми роками суттєво погіршили російсько-європейські стосунки.
Серед країн-членів співдружності ставлення до політики Кремля також неоднорідні. Табір друзів Росії традиційно очолює Німеччина.
Тим часом головою табору скептиків вважалася Польща. Хоча після трагічної авіакатастрофи під Смоленськом між Варшавою та Москвою настало деяке потепління.
Відміняти візи росіянам ще надто рано – політологи
За діловою вечерею на нинішньому російсько-європейському саміті йдуть обговорення двох головних тем. Кремль вимагає скасування віз для своїх громадян та залучення об’єднаної Європи до модернізації своєї економіки.
За умови покращення інвестиційного клімату внесок європейців до оновлення російської індустрії – це справа реальна, і можливості у цьому напрямку є, заявляє євродепутат від Словенії Алойз Петерле.
«Здається, Європа наблизилася до спільної позиції щодо Росії, – каже він. – Ми усвідомлюємо всі минулі проблеми, але після фінансової кризи є й нове розуміння взаємозалежності ЄС та Росії».
Проте спільної позиції щодо відміни шенгенських віз для громадян Росії серед європейських чільників немає. Хоча саме на цьому наполягають російські лідери.
На думку багатьох західних політологів, навіть на тлі потужного тиску таких проросійських держав, як Німеччина та Італія, говорити про відміну віз ще дуже рано. Хоча б тому, що, з одного боку, це неможливо через численні технічні причини, на кшталт тисяч кілометрів слабко захищених кордонів чи біометричних паспортів; з іншого, це стало б грубою стратегічною помилкою з огляду на країни «Східного партнерства», зокрема, Україну, Молдову чи Грузію.
«Східному партнерству» потрібен правильний сигнал – експерт
«Надання Росії «дорожньої карти» для безвізового режиму швидше, ніж такій державі, як Україна, було б помилкою, – каже впливовий політичний експерт із брюссельського Центру європейської політики Аманда Поль. – Європі слід визначитися і надіслати правильний сигнал країнам «Східного партнерства». Якщо росіяни таки отримають «дорожню карту» швидше за ці держави, то це стане демонстрацією непослідовної політики Євросоюзу і переваги Кремля та російського газу над багаторічними зусиллями України чи Молдови. Якщо б Євросоюз на це зважився, то припустився б фундаментальної помилки».
Донині «дорожню карту» для скасування віз отримали тільки ті країни Балкан, які у майбутньому неминуче приєднаються до ЄС. Програма «Східного партнерства» відчинила двері для подібних поступок і Україні, котра протягом тривалих років майже безуспішно намагається зменшити візові обмеження. Тим часом Москва настійливо висловлює вимоги візової лібералізації і для своїх громадян.
Проте донині у відповідь із Брюсселя зауважували: за останній рік лише понад півтора мільйона європейців отримали російські візи. Водночас шенгенських віз за той же період видали аж понад трьом з половиною мільйонам росіян.
Інші важливі теми саміту «Росія – ЄС» – це проблеми газопостачання до європейських споживачів та запропонована Росією нова архітектура системи безпеки на континенті.
Серед країн-членів співдружності ставлення до політики Кремля також неоднорідні. Табір друзів Росії традиційно очолює Німеччина.
Тим часом головою табору скептиків вважалася Польща. Хоча після трагічної авіакатастрофи під Смоленськом між Варшавою та Москвою настало деяке потепління.
Відміняти візи росіянам ще надто рано – політологи
За діловою вечерею на нинішньому російсько-європейському саміті йдуть обговорення двох головних тем. Кремль вимагає скасування віз для своїх громадян та залучення об’єднаної Європи до модернізації своєї економіки.
За умови покращення інвестиційного клімату внесок європейців до оновлення російської індустрії – це справа реальна, і можливості у цьому напрямку є, заявляє євродепутат від Словенії Алойз Петерле.
«Здається, Європа наблизилася до спільної позиції щодо Росії, – каже він. – Ми усвідомлюємо всі минулі проблеми, але після фінансової кризи є й нове розуміння взаємозалежності ЄС та Росії».
Проте спільної позиції щодо відміни шенгенських віз для громадян Росії серед європейських чільників немає. Хоча саме на цьому наполягають російські лідери.
На думку багатьох західних політологів, навіть на тлі потужного тиску таких проросійських держав, як Німеччина та Італія, говорити про відміну віз ще дуже рано. Хоча б тому, що, з одного боку, це неможливо через численні технічні причини, на кшталт тисяч кілометрів слабко захищених кордонів чи біометричних паспортів; з іншого, це стало б грубою стратегічною помилкою з огляду на країни «Східного партнерства», зокрема, Україну, Молдову чи Грузію.
«Східному партнерству» потрібен правильний сигнал – експерт
«Надання Росії «дорожньої карти» для безвізового режиму швидше, ніж такій державі, як Україна, було б помилкою, – каже впливовий політичний експерт із брюссельського Центру європейської політики Аманда Поль. – Європі слід визначитися і надіслати правильний сигнал країнам «Східного партнерства». Якщо росіяни таки отримають «дорожню карту» швидше за ці держави, то це стане демонстрацією непослідовної політики Євросоюзу і переваги Кремля та російського газу над багаторічними зусиллями України чи Молдови. Якщо б Євросоюз на це зважився, то припустився б фундаментальної помилки».
Донині «дорожню карту» для скасування віз отримали тільки ті країни Балкан, які у майбутньому неминуче приєднаються до ЄС. Програма «Східного партнерства» відчинила двері для подібних поступок і Україні, котра протягом тривалих років майже безуспішно намагається зменшити візові обмеження. Тим часом Москва настійливо висловлює вимоги візової лібералізації і для своїх громадян.
Проте донині у відповідь із Брюсселя зауважували: за останній рік лише понад півтора мільйона європейців отримали російські візи. Водночас шенгенських віз за той же період видали аж понад трьом з половиною мільйонам росіян.
Інші важливі теми саміту «Росія – ЄС» – це проблеми газопостачання до європейських споживачів та запропонована Росією нова архітектура системи безпеки на континенті.
