Тривоги навколо подальшої долі європейської грошової одиниці зростають. Британський часопис Sunday Telegraph щойно провів опитування 25 фінансових експертів, яке викликало багато шуму в Євросоюзі. Половина з них переконана, що зона обігу євро протягом наступних п’яти років зазнає суттєвих змін через фінансову кризу декількох її країн-членів.
Професор та колишній радник «Банку Англії» Дейвід Бланшфлауер вважає, що німці, через небажання оплачувати чужі рахунки можуть незабаром вийти з єврозони. Тім Конґдон із агенції «Міжнародних монетарних досліджень» вважає, що через напруженість між Францією та Німеччиною єврозона вже «тріщить по швах», а першими з неї вийдуть Греція, Португалія і, можливо, Ірландія. Інший експерт, Пітер Варбуртон із агенції «Економічні перспективи», каже, що через п’ять років євро «з фортеці потужних держав перетвориться на притулок для слабких».
Слабке євро на руку експортерам
Проте сповзання єдиної європейської валюти на світових ринках засмучує далеко не всіх.
«Це приємна новина, бо дозволяє краще торгувати європейським експортерам, – зауважує Матільда Лемуан, головний економіст французької філії банку HSBC. – Вони дуже чутливі до цін, тож чим слабше євро, тим легше продавати товар за кордоном. До того ж це допомагає економічному зростанню таких важливих країн-експортерів, як Франція чи Німеччина. Нині, коли всі говорять про оздоровлення національних бюджетів, якраз експорт може компенсувати слабкість внутрішнього споживання та підштовхнути до позитивної динаміки».
Комісар з економічної та валютної політики Євросоюзу Оллі Рен на короткій зустрічі з журналістами заявив: «Перед співдружністю стоїть виклик: посилити економічну довіру до Європи. У цьому сенсі ми маємо остаточно узгодити фонд фінансової стабільності, так званий «засіб спеціального призначення» або «фінансову опору ЄС». По-друге, багатьом країнам треба суттєво прискорити консолідацію своїх державних бюджетів».
Кризу посилила заява угорських політиків
Причиною чергового спаду євро відносно інших світових валют значною мірою стали висловлювання представників правлячої партії Угорщини щодо долі її економіки, яку прирівняли до грецької. І хоча угорці не користуються євро, бюджетні проблеми будь-якої з країн ЄС одразу стають у центрі уваги ринків.
«Угорська (економічна) ситуація мене не тривожить, – коментує голова «Єврогрупи» Жан-Клод Юнкер. – Деякі керівники цієї країни припустилися необережних висловлювань, і фінансові ринки почали вважати цю державу близькою до дефолту. Це – підтвердження знервованості та настабільності ринків. В їхніх очах євро постало дуже послабленим, хоча наші базові показники кращі за Японію чи США».
«Через те, що єврозона – це не держава з централізованою владою, ринки вважають, що всі наші регулювальні механізми працюють із запізненням», – додає голова групи міністрів фінансів країн, де євро є в обігу.
Понеділок ці міністри 16 держав провели на черговій антикризовій нараді у Люксембурзі. Йшлося про додаткові заходи для посилення бюджетної дисципліни у Португалії й Іспанії, а нині ще й Угорщині. Хоч вона й не входить до єврозони, проте з 2008 року перебуває під опікою МВФ та Європейського центрального банку, які тоді врятували її від банкрутства.
Професор та колишній радник «Банку Англії» Дейвід Бланшфлауер вважає, що німці, через небажання оплачувати чужі рахунки можуть незабаром вийти з єврозони. Тім Конґдон із агенції «Міжнародних монетарних досліджень» вважає, що через напруженість між Францією та Німеччиною єврозона вже «тріщить по швах», а першими з неї вийдуть Греція, Португалія і, можливо, Ірландія. Інший експерт, Пітер Варбуртон із агенції «Економічні перспективи», каже, що через п’ять років євро «з фортеці потужних держав перетвориться на притулок для слабких».
Слабке євро на руку експортерам
Проте сповзання єдиної європейської валюти на світових ринках засмучує далеко не всіх.
«Це приємна новина, бо дозволяє краще торгувати європейським експортерам, – зауважує Матільда Лемуан, головний економіст французької філії банку HSBC. – Вони дуже чутливі до цін, тож чим слабше євро, тим легше продавати товар за кордоном. До того ж це допомагає економічному зростанню таких важливих країн-експортерів, як Франція чи Німеччина. Нині, коли всі говорять про оздоровлення національних бюджетів, якраз експорт може компенсувати слабкість внутрішнього споживання та підштовхнути до позитивної динаміки».
Комісар з економічної та валютної політики Євросоюзу Оллі Рен на короткій зустрічі з журналістами заявив: «Перед співдружністю стоїть виклик: посилити економічну довіру до Європи. У цьому сенсі ми маємо остаточно узгодити фонд фінансової стабільності, так званий «засіб спеціального призначення» або «фінансову опору ЄС». По-друге, багатьом країнам треба суттєво прискорити консолідацію своїх державних бюджетів».
Кризу посилила заява угорських політиків
Причиною чергового спаду євро відносно інших світових валют значною мірою стали висловлювання представників правлячої партії Угорщини щодо долі її економіки, яку прирівняли до грецької. І хоча угорці не користуються євро, бюджетні проблеми будь-якої з країн ЄС одразу стають у центрі уваги ринків.
«Угорська (економічна) ситуація мене не тривожить, – коментує голова «Єврогрупи» Жан-Клод Юнкер. – Деякі керівники цієї країни припустилися необережних висловлювань, і фінансові ринки почали вважати цю державу близькою до дефолту. Це – підтвердження знервованості та настабільності ринків. В їхніх очах євро постало дуже послабленим, хоча наші базові показники кращі за Японію чи США».
«Через те, що єврозона – це не держава з централізованою владою, ринки вважають, що всі наші регулювальні механізми працюють із запізненням», – додає голова групи міністрів фінансів країн, де євро є в обігу.
Понеділок ці міністри 16 держав провели на черговій антикризовій нараді у Люксембурзі. Йшлося про додаткові заходи для посилення бюджетної дисципліни у Португалії й Іспанії, а нині ще й Угорщині. Хоч вона й не входить до єврозони, проте з 2008 року перебуває під опікою МВФ та Європейського центрального банку, які тоді врятували її від банкрутства.
