Минулого року Дніпропетровська міська рада не змогла провести якісний ремонт доріг та інші необхідні роботи, на які в місцевому бюджеті вже були закладені 19 мільйонів гривень. Державне казначейство вилучило ті гроші, цього року повернути їх до міського кошторису теж не вдалося, повідомив Радіо Свобода міський голова Дніпропетровська та президент Асоціації міст України (АМУ) Іван Куліченко.
І подібні ситуації виникають у всіх українських містах. До цього спричинилася державна політика останніх років, спрямована на централізацію фінансових потоків, зауважує Іван Куліченко.
«Немає мови про якийсь перерозподіл. У міст вилучається все, і потім бюджети формуються згори вниз, – каже він. – Права місцевих громад є формальністю. Можемо перекладати кошти з одного кошика в інший, але реально змінити їхню суму не маємо змоги».
Централізація фінансів – удар по комунальних підприємствах?
Віце-президент АМУ Мирослав Пітцик називає найбільш загрозливі кроки української влади із обмеження прав місцевих громад. Серед них втручання державного казначейства у розподіл місцевих бюджетів, примусове вилучення коштів комунальних підприємств для сплати за газ та електроенергію, а також встановлення централізованих ринкового збору та комунальних тарифів. Але, за його словами, у новому проекті Бюджетного кодексу, який пройшов перше читання у парламенті, держава отримує ще більші важелі впливу на місцеві бюджети.
Між тим, пропозиції об’єднань територіальних громад щодо більш рівноправного розподілу фінансових потоків між регіонами та центром у цьому та інших законопроектах практично не враховані, констатує голова Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад Богдан Гусак.
«Територіальні громади, де надається 90 відсотків усіх публічних послуг, отримують фінансування на мінімальному рівні. Новий проект бюджетного кодексу – це, фактично, попередня редакція з незначними змінами. Ми запропонували зробити максимально незалежними бюджети сіл і селищ. За тим принципом формування бюджету, який діє сьогодні, вони часто не мають грошей не лише на виконання своїх функцій, а навіть на утримання свого апарату», – розповідає Богдан Гусак.
Сьогодні громади українських міст і сіл направили Президентові, уряду та парламенту пропозиції поновити місцеву систему визначення ринкового збору та комунальних тарифів, надати громадам більше прав розпоряджатися землею та нерухомістю, і водночас передати державі фінансування пільг та частини об’єктів соціальної сфери. Втім, найближчим часом така децентралізація навряд чи відбудеться, пояснює експерт із бюджетних питань Андрій Новак.
«В останні роки Радянського Союзу співвідношення центрального бюджету до місцевих складало десь 50 на 50. За роки української незалежності воно сягнуло 80 відсотків на 20 відсотків. Я не зміг знайти у світовій історії жодного диктатора, який дозволив би собі таку централізацію коштів. Ініціатива Асоціації міст правильна, але вони пропонують якісь дрібні податки, що ситуації це не змінить. Якщо наш бюджет ПДВ-залежний (більша частина надходжень припадає на ПДВ), то треба для початку принаймні третину цього податку залишати на місцях. Намагання дедалі більше централізувати бюджет – хвороба всіх урядів, включно з найпершим урядом Азарова. І ніяких змін тенденції на протилежну я сьогодні не бачу», – наголошує експерт.
Днями Прем’єр-міністр Микола Азаров заявив на засіданні уряду, що нова редакція Бюджетного кодексу, навпаки, збільшує фінансову самостійність місцевої влади. За його словами, місцеві бюджети вже наступного року отримають додатковий ресурс – близько 12 мільярдів гривень, а крім того, проект кодексу має передати на місця 8 загальнодержавних податків і зборів, а також п'яту частину податку на прибуток. Водночас прем’єр підтвердив той факт, що проект Податкового кодексу передбачає скасування 10 місцевих податків.
І подібні ситуації виникають у всіх українських містах. До цього спричинилася державна політика останніх років, спрямована на централізацію фінансових потоків, зауважує Іван Куліченко.
«Немає мови про якийсь перерозподіл. У міст вилучається все, і потім бюджети формуються згори вниз, – каже він. – Права місцевих громад є формальністю. Можемо перекладати кошти з одного кошика в інший, але реально змінити їхню суму не маємо змоги».
Централізація фінансів – удар по комунальних підприємствах?
Віце-президент АМУ Мирослав Пітцик називає найбільш загрозливі кроки української влади із обмеження прав місцевих громад. Серед них втручання державного казначейства у розподіл місцевих бюджетів, примусове вилучення коштів комунальних підприємств для сплати за газ та електроенергію, а також встановлення централізованих ринкового збору та комунальних тарифів. Але, за його словами, у новому проекті Бюджетного кодексу, який пройшов перше читання у парламенті, держава отримує ще більші важелі впливу на місцеві бюджети.
Між тим, пропозиції об’єднань територіальних громад щодо більш рівноправного розподілу фінансових потоків між регіонами та центром у цьому та інших законопроектах практично не враховані, констатує голова Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад Богдан Гусак.
«Територіальні громади, де надається 90 відсотків усіх публічних послуг, отримують фінансування на мінімальному рівні. Новий проект бюджетного кодексу – це, фактично, попередня редакція з незначними змінами. Ми запропонували зробити максимально незалежними бюджети сіл і селищ. За тим принципом формування бюджету, який діє сьогодні, вони часто не мають грошей не лише на виконання своїх функцій, а навіть на утримання свого апарату», – розповідає Богдан Гусак.
Сьогодні громади українських міст і сіл направили Президентові, уряду та парламенту пропозиції поновити місцеву систему визначення ринкового збору та комунальних тарифів, надати громадам більше прав розпоряджатися землею та нерухомістю, і водночас передати державі фінансування пільг та частини об’єктів соціальної сфери. Втім, найближчим часом така децентралізація навряд чи відбудеться, пояснює експерт із бюджетних питань Андрій Новак.
«В останні роки Радянського Союзу співвідношення центрального бюджету до місцевих складало десь 50 на 50. За роки української незалежності воно сягнуло 80 відсотків на 20 відсотків. Я не зміг знайти у світовій історії жодного диктатора, який дозволив би собі таку централізацію коштів. Ініціатива Асоціації міст правильна, але вони пропонують якісь дрібні податки, що ситуації це не змінить. Якщо наш бюджет ПДВ-залежний (більша частина надходжень припадає на ПДВ), то треба для початку принаймні третину цього податку залишати на місцях. Намагання дедалі більше централізувати бюджет – хвороба всіх урядів, включно з найпершим урядом Азарова. І ніяких змін тенденції на протилежну я сьогодні не бачу», – наголошує експерт.
Днями Прем’єр-міністр Микола Азаров заявив на засіданні уряду, що нова редакція Бюджетного кодексу, навпаки, збільшує фінансову самостійність місцевої влади. За його словами, місцеві бюджети вже наступного року отримають додатковий ресурс – близько 12 мільярдів гривень, а крім того, проект кодексу має передати на місця 8 загальнодержавних податків і зборів, а також п'яту частину податку на прибуток. Водночас прем’єр підтвердив той факт, що проект Податкового кодексу передбачає скасування 10 місцевих податків.
