Інна Кузнецова: Соціальні стандарти – річ, начебто, хороша. Хоча я навіть не знаю, чи всі люди добре знають, що це таке? Якби Вам доводилося пояснювати це мамі, бабусі, то що Ви сказали б? Оце, дорогенька, від цього залежить… Що?
Василь Надрага: Від цього не «що» залежить, а що це таке? Що таке соціальні стандарти? Це ті розміри допомоги держави або зобов’язань, які бере на себе роботодавець, які він або приймає людину на роботу, або людина, яка не може працювати, відповідним чином повинна отримувати пенсії, якісь там державні допомоги і все таке інше.
Тобто, соціальні стандарти – це той розмір матеріальних, фінансових явищ, які людина отримує для того, щоб жити.
-Сьогодні прем’єр-міністр України Микола Азаров сказав, що «усі доплати за зарплатами і пенсіями, які необхідно здійснити з початку року у зв’язку зі вступом в дію нових норм соцстандартів, уряд планує виплатити до липня поточного року».
Тут, наче, гарно: і нові соцстандарти, і все.
В країні криза. Де будемо брати гроші на це?
-Микола Янович сказав наступне, що у нас з 1 травня після прийняття бюджету з’явилися нові розміри мінімальної пенсії, нові розміри соціальної допомоги і нові розміри зарплати для наших шановних робітників, які працюють в бюджетній сфері. Це по-перше.
По-друге. Микола Янович сказав сьогодні, що протягом травня-червня все те, що люди не доотримали у зв’язку з неприйняттям бюджету протягом січня-квітня буде їм повернуто у травні-червні. Тобто, з1 травня люди отримають підвищення, але, у зв’язку з тим, що не було бюджету, їм не доплатили з січня по квітень.
-Тобто, це будуть лише одні доплати січнево-квітневі?
-Ні. Людина з 1 травня незалежно від того, чи є вона пенсіонером, чи є вона робітником бюджетної сфери, чи вона отримує якісь інші соціальні виплати, наприклад, на діточок-інвалідів і таке інше, то вони з 1 травня отримають підвищені розміри у зв’язку з законом «Про підвищення соціальних стандартів».
Наступна складова. Цей закон повинен був працювати з 1 січня. Але попередній уряд не впустив його в дію, тому він не працював, тому в січні, лютому, березні і квітні люди не доотримали оту різницю між тими виплатами, що вони отримували у 2009-2010 роках, і тим, що вони повинні були отримати відповідно до цих соцстандартів нових. Тому оцю різницю за чотири місяці люди доотримують додатково протягом травня-червня.
-А при мінімальній пенсії, то наскільки пенсіонерка отримає більше в місяць?
-У нас в середньому пенсія за тривалий страховий стаж - це колгоспники, ті, хто отримував невеликі зарплати, але мають певний трудовий стаж, отримували 698,4 гривень пенсію. Сьогодні вони будуть отримувати 774 гривні. Тобто різниця 129 гривень з копійками, я можу сказати, що майже 130 гривень. Оці 130 пенсіонер з 1 травня отримає обов’язково як те, на що збільшилася її зарплата у травні, плюс в травні вона отримає ще два рази по 130 гривень за січень і лютий, і в червні ще раз 260 гривень як два рази по 130 гривень, бо це буде доплата за березень і квітень.
Якщо ми кажемо про пенсіонерів з Вами, то ми повинні розуміти, що у нас в державі всього 13,7 мільйонів пенсіонерів. Так от, у зв’язку з оцим підвищенням пенсій 10,2 мільйонів наших пенсіонерів отримають додаткові кошти у зв’язку з нарахуванням і початком проплати оцих соціальних стандартів. Тобто, на сьогодні ми маємо, що у нас більше, ніж дві третини пенсіонерів отримають реальне підвищення.
Більше того, я хотів би закцентувати увагу на тому, що підвищення отримають ті, хто має найменші пенсії, тобто ті, хто мають великі пенсії, то вони майже не отримають цю допомогу.
-Стосовно зарплат. Я сьогодні розмовляла з міністром фінансів опозиційного уряду Андрієм Сенченком. Він критикував уряд владний і казав про те, що насправді мінімальна зарплата скоротиться.
Андрій Сенченко: Проблема полягає у тому, що насправді порушується вся система оплати праці у зв’язку зі «зрівнялівкою» для перших дев’яти категорій єдиної тарифної сітки. Це значить, що прибиральниця чи няня отримуватимуть стільки ж, скільки лікар чи операційна медсестра.
Друге. Ті цифри, які закладено на підвищення зарплати на рівні інфляції, яку ми можемо очікувати, свідчать про зниження рівня життя, в тому числі й бюджетників.
-Що можете заперечити Андрію Сенченку? Чи підтвердите його слова?
-Ні. Я можу сказати, що воно ж непогано, бути в опозиції, бо можна казати все, що вважаєш за доцільне. Наприклад, він каже, що буде зрівнялівка в 9 категоріях. Перепрошую, не в 9, а в 7.
-Але буде, так?
-Але тут є невеличке «але», яке поважний пан Сенченко, мабуть, знає, але з якихось причин, може, сором’язливість не додає йому можливості це сказати. Питання у тому, що перших 7 розрядів, які будуть отримувати однакову зарплату, наприклад, у нашому варіанті з 1 травня – це 869 гривень – це справді «зрівнялівка». Але ми повинні мати на увазі, що у нас близько 35% від загального обсягу фонду зарплати у кожному закладі бюджетному є премії, є надбавки за ті чи інші умови праці і все таке інше. Відповідне рішення відбулося, і воно вже дано, щоби керівники за допомогою оцих надбавок, які складають в цілому порядку 35% від загальної кількості коштів на фонд зарплати були спрямовані на те, щоб залежно від кваліфікації людина отримувала, хто більше, а хто менше, але все-таки не менше, ніж прожитковий мінімум.
-З іншого боку, от кажемо, що збільшуємо тарифні ставки, зарплати, але люди, які працюють в бюджетній сфері, отримують мізерну зарплату, скажімо, приблизно тисячу гривень, до неї додається вислуга років, преміальні, позагодинні, понадурочні, ще якісь там і набігає три тисячі гривень.
Так от, останні два-три місяці оці премії, які люди традиційно отримували, їх не отримують. Чи не буде таким чином за рахунок підвищення зарплати нівельовано?
-Це, по-перше, не зовсім коректно буде з мого боку питанням на питання відповідати, але де Ви взяли, що це проблема останніх двох-трьох місяців? Це проблема, яка існує в тій частині, що коли у нас не було бюджету, то ми зовсім не могли мати змогу, я перепрошую, відповідне робити перекидання коштів з однієї статті на іншу, бо ми повинні були фінансувати наші заклади, в тому числі й у проблемах зарплати відповідно 1/12 від бюджету 2009 року.
Прийнято бюджет 2010 року. По-перше, є збільшення базове, те, що про оклади говориться. З іншого боку, я кажу, що тих 35%, які з’являються для того, щоби можна було стимулювати того чи іншого робітника. Тому я вважаю, що на сьогодні ми з Вами можемо казати, що більш-менш, але все ж таки ми маємо ситуацію, відповідно до якої, збільшення зарплати в 2010 році відбувається. І це більш принципове явище, ніж те, що відбувалося в 2009 році.
Я хотів би з Вами погодитися, Ви тут маєте рацію, бо я сам завжди кажу: знайдіть людину у світі, яка скаже, що моєї зарплати мені достатньо. Немає.
-І міністр скаже: мало?
-Всі скажуть: мало.
Тому я хочу сказати так, що безумовно проблема підвищення зарплати існує. Тому коли ми сьогодні приймали рішення урядом щодо перерахунків, щодо того, що треба доплатити і таке інше, то було однією з постанов прийняте окремим пунктом наступне: Мінфін разом з Мінпраці повинні дати пропозиції щодо підвищення цих розмірів, які ми з Вами сьогодні обговорюємо, вже починаючи з 1 липня.
Тобто, на сьогодні запрограмована ситуація, відповідно до якої, уряд, давши доручення своїм підрозділам, якими є Мінфін і Мінпраці, щоби в цьому році це було не останнє підвищення, а щоби й надалі йшло збільшення.
Ми вважаємо, що на сьогодні у нас є певні перспективи економічного розвитку держави в цілому, і відповідно в нас є база для того, щоби ми могли сказати: більш-менш, але все ж таки є зростання тих стандартів, які сьогодні включені. В 2010 році не останнє підвищення, воно буде ще.
-В мене у програмі є друга складова, яка називається «Криза». Як?
-Нинішня влада поставила питання таким чином, що потрібно, по-перше, скорочувати апарат. Розмови про 25% скорочення бюрократії, то Ви про це чули…
-Скількох заступників позбудетеся? У Вас зараз 8, так?
-Я вважаю, що найменше двох я позбудуся.
Наступне – це не тільки скорочення штатів. Ви ж подивіться, що сьогодні робить влада, коли ми слухаємо телевізор, радіо, то це, по-перше, скорочення зайвих витрат. І це є проблема. Бо, на превеликий жаль, живучи в умовах, коли було економічне піднесення, влада трохи розбалувалася, тому що кошти були, сьогодні більше, а завтра ще більше, ще більше і можна щось дозволяти. Сьогодні уряд одноголосно каже, що ми повинні ввести режим жорсткої економії. Я вважаю, що це теж один із заходів, який дасть додаткові кошти.
І наостанок. Я вважаю, що все ж таки всі наші дії, які сьогодні відбуваються, у тому числі й для стимулювання економічного розвитку, свідчать про те, що певне зрушення в динаміці економічного розвитку в нашій державі відбувається, так би мовити, у плюсовому варіанті. Відповідно розвиток економії дасть додаткові кошти тому ж бюджету…
А для слухачів. Наразі запишіть телефон. По цьому телефону вас не тільки вислухають, там не тільки запишуть все, що є, вони навіть після того, коли відпрацюють цю ситуацію, а це контактні центри Міністерства праці та соціального захисту, відпрацюють з відповідними міністерствами і відомствами, ви отримаєте письмову відповідь. Більше того, вам після того зателефонують і скажуть, що робимо і куди ми йдемо. Тому безкоштовний телефон для всіх, хто чує: 080-050-73-09.
-Наразі ми маємо слухача.
Слухач: Я хотів би звернути увагу пана міністра на доволі кричущу ситуацію в галузі забезпечення інвалідів, з одного боку, засобами реабілітації, зокрема, людина доволі часто отримує той засіб для реабілітації, який їй зовсім не потрібен, але вона є списку, який затверджувався людьми, які не дуже компетентні, а з другого боку, на те, що ті люди, а це більше, ніж два мільйони людей в Україні, знаходяться у стані, я сказав би, тягаря на шиї суспільства, бо ці люди не мають можливості зреалізувати себе на роботі, не мають можливості працевлаштуватися гідним чином.
Я думаю, що це не є секретом для пана міністра, що все, що робиться для закриття тієї квоти, яка є для інвалідів, то це викуп просто трудових книжок і більше нічого.
-На превеликий жаль, у нас і вже не перший рік, і не перше десятиліття існує проблема інвалідів. На жаль, ми вийшли з вами з суспільства, де було сказано, що вперед повинні йти молоді і здорові.
Я минулого літа мав змогу познайомитися з тим, що таке інваліди в Голландії. Там люди навіть з психологічними важелями задіяні у виробничому процесі. Тобто, людина відчуває себе складовою загальносуспільних процесів.
У нас, на превеликий жаль, дуже довго, у тому числі й не тільки останніх 19 років, ситуація була така. Інвалід? Оце тобі «копійка» і сиди вдома та не надоїдай!
Я думаю, що тут питання, з одного боку, більш широке в частині того, щоб суспільство зрозуміло, що кожна людина, яка прийшла у цей світ, Господом Богом, небом, я не знаю, космосом, ким там ще, але вона прийшла для того, щоби пройти свій шлях по цій землі. І тому відповідним чином суспільство повинне повернутися таким чином, щоби сьогодні наші люди з важелями мали змогу відчувати, що вони є частиною загального суспільного буття. Це перше.
Наступне. В частині того, що Ви кажете, що в нас засоби реабілітації не ті і все таке інше. Тут є теж є декілька нюансів. Перший – це те, що, на превеликий жаль, ми з вами отримали у цьому році бюджет тільки наприкінці квітня. Тобто, до кінця квітня в цілому взагалі процесів по засобах реабілітації не могло відбуватися, бо немає бюджету, відповідно немає фінансування, відповідно немає замовлень і все таке інше.
В мене буде велика прохання до всіх вас, до всіх, хто нас чує. Шановні, якщо є якісь певні, конкретні проблеми, що інваліду потрібне щось індивідуальне, а їм кажуть: ні-ні, у нас є типове, забирай і все, то на той телефон, який я давав, телефонуйте. Будемо з’ясовувати, бо живемо в реальному світі, де працюють в тому числі й реальні люди.
Більше того, напередодні 9 Травня це проговорювалося у президента, він давав вказівки, прем’єр давав відповідні вказівки, я навіть листи і телеграми відправляв на місця для того, щоби чітко зрозуміти, що ветерани Великої Вітчизняної війни, всі, хто сьогодні приходить до Пенсійного фонду або інваліди, всі, кому потрібні якісь роз’яснення, пояснення, повинні отримувати від тих, хто за кошти держави, будучи держслужбовцем або робітником бюджетної сфери, повинні до цих людей відноситися максимально обережно.
Тобто, на сьогодні є й ці проблеми. Тому я закликаю своїх колег бути більш уважливими. А з іншого боку, до всіх, хто зіштовхується з подібною ситуацією: шановні, виходьте, кажіть, будемо поправляти. Якщо ж зовсім погано, тоді будемо звільняти. Але це, так би мовити, рух з двох боків. Ми зі свого боку будемо все ж таки піддавлювати ситуацію, а ви нам допоможіть, щоб ми це виправили.
-Ми маємо слухача.
Слухачка: Пане міністре, як Ви вважаєте, чи існує соціальна справедливість, коли пенсіонери, ветерани праці, у яких тривалий стаж, за розрахунками мають низький розмір пенсії, тому що пропрацювали увесь вік в бюджетній організації, а ті, хто взагалі немає трудового стажу, отримують пенсії на такому ж рівні, як ветерани?
Кому потрібна «зрівнялівка»? Це для вашого іміджу як для нової влади, здається, негарно. Хотілося б зробити прозорий розрахунок пенсій.
-Є питання, що мінімальний розмір пенсій отримують і ті, хто взагалі має 5-6 років, тобто не має відповідних 20 чи 25 років, і ті, хто має певний розмір, певний пенсійний стаж для того, щоби отримувати трудову пенсію, але отримують ту ж невеличку пенсію.
Я Вам скажу чесно, що у нас напередодні прийняття бюджету були дуже великі дискусії, в тому числі й у межах уряду, що робити і як, бо ми розуміли, що відповідно до цього ми обмежимо певні категорії, а це майже 3,2 мільйона, які повинні отримувати менше, ніж мінімальний розмір пенсії. І все ж таки точка зору перемогла та, яка була сказана, що, безумовно, треба працювати над підвищенням пенсій. Це один напрямок.
А з іншого боку, ну не можемо ми людині, навіть якщо вона десь по якихось причинах не змогла заробити собі стаж, платити менше, ніж є прожитковий мінімум. Ну, там теж людина, з того боку. Вона теж повинна, я перепрошую, жити якимсь чином.
-Як бути з непопулярними реформами, без яких не обійтися?
МВФ, від якого ми хочемо чи то 17 мільярдів, чи то ще скількись, бо поки ніхто ще не знає, скільки дадуть, скаже: трошечки урізайте і пенсійний вік збільшуйте. Що будете робити? Що запропонуєте з непопулярного?
-Подібні розмови вже відбувалися. І напередодні прийняття цього бюджету ми працювати і отримали теж різні пропозиції, в тому числі і від МВФ. Але я хотів би наголосити на тому, що відбулося.
Відбулося наступне. Незважаючи на всю скруту, яка існує сьогодні, на невеликі кошти, які сьогодні маються в держбюджеті, уряд, держава в особі уряду, в особі президента прийняли рішення, що на сьогодні ми ще не можемо обійтися якимсь чином, не йдучи на певні кроки по погіршенню ситуації чи по зміні ситуації в частині більш жорстоких якихось заходів.
-Скільки часу це протриває, що ви не будете вживати таких заходів?
-По-перше, я думаю, що на сьогодні ми маємо сказати, що 2010 рік вже відбувся.
Наступне. Якщо буде щось відбуватися, то воно й безумовно буде відбуватися в певній мірі з якимись публічними, суспільними обговореннями, дискусіями на цю тему.
Тобто, на сьогодні я можу сказати так: щоби не відбувалося, воно, по-перше, буде відбуватися на загалі, воно не буде там десь в кабінеті, кулуарно щось прийнято.
І останнє. Якщо будуть проблеми зовсім поганенькі, то, по-перше, ми поспілкуємося з суспільством, а потім будемо приймати рішення. Все інше – це, так би мовити, тема для розмови.
Василь Надрага: Від цього не «що» залежить, а що це таке? Що таке соціальні стандарти? Це ті розміри допомоги держави або зобов’язань, які бере на себе роботодавець, які він або приймає людину на роботу, або людина, яка не може працювати, відповідним чином повинна отримувати пенсії, якісь там державні допомоги і все таке інше.
Тобто, соціальні стандарти – це той розмір матеріальних, фінансових явищ, які людина отримує для того, щоб жити.
-Сьогодні прем’єр-міністр України Микола Азаров сказав, що «усі доплати за зарплатами і пенсіями, які необхідно здійснити з початку року у зв’язку зі вступом в дію нових норм соцстандартів, уряд планує виплатити до липня поточного року».
Тут, наче, гарно: і нові соцстандарти, і все.
В країні криза. Де будемо брати гроші на це?
-Микола Янович сказав наступне, що у нас з 1 травня після прийняття бюджету з’явилися нові розміри мінімальної пенсії, нові розміри соціальної допомоги і нові розміри зарплати для наших шановних робітників, які працюють в бюджетній сфері. Це по-перше.
По-друге. Микола Янович сказав сьогодні, що протягом травня-червня все те, що люди не доотримали у зв’язку з неприйняттям бюджету протягом січня-квітня буде їм повернуто у травні-червні. Тобто, з1 травня люди отримають підвищення, але, у зв’язку з тим, що не було бюджету, їм не доплатили з січня по квітень.
-Тобто, це будуть лише одні доплати січнево-квітневі?
-Ні. Людина з 1 травня незалежно від того, чи є вона пенсіонером, чи є вона робітником бюджетної сфери, чи вона отримує якісь інші соціальні виплати, наприклад, на діточок-інвалідів і таке інше, то вони з 1 травня отримають підвищені розміри у зв’язку з законом «Про підвищення соціальних стандартів».
Наступна складова. Цей закон повинен був працювати з 1 січня. Але попередній уряд не впустив його в дію, тому він не працював, тому в січні, лютому, березні і квітні люди не доотримали оту різницю між тими виплатами, що вони отримували у 2009-2010 роках, і тим, що вони повинні були отримати відповідно до цих соцстандартів нових. Тому оцю різницю за чотири місяці люди доотримують додатково протягом травня-червня.
-А при мінімальній пенсії, то наскільки пенсіонерка отримає більше в місяць?
-
Пенсіонер з 1 травня отримає те, на що збільшилася його зарплата у травні, плюс в травні за січень і лютий, і в червні ще раз доплата за березень і квітень.
Якщо ми кажемо про пенсіонерів з Вами, то ми повинні розуміти, що у нас в державі всього 13,7 мільйонів пенсіонерів. Так от, у зв’язку з оцим підвищенням пенсій 10,2 мільйонів наших пенсіонерів отримають додаткові кошти у зв’язку з нарахуванням і початком проплати оцих соціальних стандартів. Тобто, на сьогодні ми маємо, що у нас більше, ніж дві третини пенсіонерів отримають реальне підвищення.
Більше того, я хотів би закцентувати увагу на тому, що підвищення отримають ті, хто має найменші пенсії, тобто ті, хто мають великі пенсії, то вони майже не отримають цю допомогу.
-Стосовно зарплат. Я сьогодні розмовляла з міністром фінансів опозиційного уряду Андрієм Сенченком. Він критикував уряд владний і казав про те, що насправді мінімальна зарплата скоротиться.
Друге. Ті цифри, які закладено на підвищення зарплати на рівні інфляції, яку ми можемо очікувати, свідчать про зниження рівня життя, в тому числі й бюджетників.
-Що можете заперечити Андрію Сенченку? Чи підтвердите його слова?
-Ні. Я можу сказати, що воно ж непогано, бути в опозиції, бо можна казати все, що вважаєш за доцільне. Наприклад, він каже, що буде зрівнялівка в 9 категоріях. Перепрошую, не в 9, а в 7.
-Але буде, так?
-
-З іншого боку, от кажемо, що збільшуємо тарифні ставки, зарплати, але люди, які працюють в бюджетній сфері, отримують мізерну зарплату, скажімо, приблизно тисячу гривень, до неї додається вислуга років, преміальні, позагодинні, понадурочні, ще якісь там і набігає три тисячі гривень.
Так от, останні два-три місяці оці премії, які люди традиційно отримували, їх не отримують. Чи не буде таким чином за рахунок підвищення зарплати нівельовано?
-Це, по-перше, не зовсім коректно буде з мого боку питанням на питання відповідати, але де Ви взяли, що це проблема останніх двох-трьох місяців? Це проблема, яка існує в тій частині, що коли у нас не було бюджету, то ми зовсім не могли мати змогу, я перепрошую, відповідне робити перекидання коштів з однієї статті на іншу, бо ми повинні були фінансувати наші заклади, в тому числі й у проблемах зарплати відповідно 1/12 від бюджету 2009 року.
Прийнято бюджет 2010 року. По-перше, є збільшення базове, те, що про оклади говориться. З іншого боку, я кажу, що тих 35%, які з’являються для того, щоби можна було стимулювати того чи іншого робітника. Тому я вважаю, що на сьогодні ми з Вами можемо казати, що більш-менш, але все ж таки ми маємо ситуацію, відповідно до якої, збільшення зарплати в 2010 році відбувається. І це більш принципове явище, ніж те, що відбувалося в 2009 році.
Я хотів би з Вами погодитися, Ви тут маєте рацію, бо я сам завжди кажу: знайдіть людину у світі, яка скаже, що моєї зарплати мені достатньо. Немає.
-І міністр скаже: мало?
-
Тому я хочу сказати так, що безумовно проблема підвищення зарплати існує. Тому коли ми сьогодні приймали рішення урядом щодо перерахунків, щодо того, що треба доплатити і таке інше, то було однією з постанов прийняте окремим пунктом наступне: Мінфін разом з Мінпраці повинні дати пропозиції щодо підвищення цих розмірів, які ми з Вами сьогодні обговорюємо, вже починаючи з 1 липня.
Тобто, на сьогодні запрограмована ситуація, відповідно до якої, уряд, давши доручення своїм підрозділам, якими є Мінфін і Мінпраці, щоби в цьому році це було не останнє підвищення, а щоби й надалі йшло збільшення.
Ми вважаємо, що на сьогодні у нас є певні перспективи економічного розвитку держави в цілому, і відповідно в нас є база для того, щоби ми могли сказати: більш-менш, але все ж таки є зростання тих стандартів, які сьогодні включені. В 2010 році не останнє підвищення, воно буде ще.
-В мене у програмі є друга складова, яка називається «Криза». Як?
-Нинішня влада поставила питання таким чином, що потрібно, по-перше, скорочувати апарат. Розмови про 25% скорочення бюрократії, то Ви про це чули…
-Скількох заступників позбудетеся? У Вас зараз 8, так?
-
Наступне – це не тільки скорочення штатів. Ви ж подивіться, що сьогодні робить влада, коли ми слухаємо телевізор, радіо, то це, по-перше, скорочення зайвих витрат. І це є проблема. Бо, на превеликий жаль, живучи в умовах, коли було економічне піднесення, влада трохи розбалувалася, тому що кошти були, сьогодні більше, а завтра ще більше, ще більше і можна щось дозволяти. Сьогодні уряд одноголосно каже, що ми повинні ввести режим жорсткої економії. Я вважаю, що це теж один із заходів, який дасть додаткові кошти.
І наостанок. Я вважаю, що все ж таки всі наші дії, які сьогодні відбуваються, у тому числі й для стимулювання економічного розвитку, свідчать про те, що певне зрушення в динаміці економічного розвитку в нашій державі відбувається, так би мовити, у плюсовому варіанті. Відповідно розвиток економії дасть додаткові кошти тому ж бюджету…
А для слухачів. Наразі запишіть телефон. По цьому телефону вас не тільки вислухають, там не тільки запишуть все, що є, вони навіть після того, коли відпрацюють цю ситуацію, а це контактні центри Міністерства праці та соціального захисту, відпрацюють з відповідними міністерствами і відомствами, ви отримаєте письмову відповідь. Більше того, вам після того зателефонують і скажуть, що робимо і куди ми йдемо. Тому безкоштовний телефон для всіх, хто чує: 080-050-73-09.
-Наразі ми маємо слухача.
Слухач: Я хотів би звернути увагу пана міністра на доволі кричущу ситуацію в галузі забезпечення інвалідів, з одного боку, засобами реабілітації, зокрема, людина доволі часто отримує той засіб для реабілітації, який їй зовсім не потрібен, але вона є списку, який затверджувався людьми, які не дуже компетентні, а з другого боку, на те, що ті люди, а це більше, ніж два мільйони людей в Україні, знаходяться у стані, я сказав би, тягаря на шиї суспільства, бо ці люди не мають можливості зреалізувати себе на роботі, не мають можливості працевлаштуватися гідним чином.
Я думаю, що це не є секретом для пана міністра, що все, що робиться для закриття тієї квоти, яка є для інвалідів, то це викуп просто трудових книжок і більше нічого.
-На превеликий жаль, у нас і вже не перший рік, і не перше десятиліття існує проблема інвалідів. На жаль, ми вийшли з вами з суспільства, де було сказано, що вперед повинні йти молоді і здорові.
Я минулого літа мав змогу познайомитися з тим, що таке інваліди в Голландії. Там люди навіть з психологічними важелями задіяні у виробничому процесі. Тобто, людина відчуває себе складовою загальносуспільних процесів.
У нас, на превеликий жаль, дуже довго, у тому числі й не тільки останніх 19 років, ситуація була така. Інвалід? Оце тобі «копійка» і сиди вдома та не надоїдай!
Я думаю, що тут питання, з одного боку, більш широке в частині того, щоб суспільство зрозуміло, що кожна людина, яка прийшла у цей світ, Господом Богом, небом, я не знаю, космосом, ким там ще, але вона прийшла для того, щоби пройти свій шлях по цій землі. І тому відповідним чином суспільство повинне повернутися таким чином, щоби сьогодні наші люди з важелями мали змогу відчувати, що вони є частиною загального суспільного буття. Це перше.
Наступне. В частині того, що Ви кажете, що в нас засоби реабілітації не ті і все таке інше. Тут є теж є декілька нюансів. Перший – це те, що, на превеликий жаль, ми з вами отримали у цьому році бюджет тільки наприкінці квітня. Тобто, до кінця квітня в цілому взагалі процесів по засобах реабілітації не могло відбуватися, бо немає бюджету, відповідно немає фінансування, відповідно немає замовлень і все таке інше.
В мене буде велика прохання до всіх вас, до всіх, хто нас чує. Шановні, якщо є якісь певні, конкретні проблеми, що інваліду потрібне щось індивідуальне, а їм кажуть: ні-ні, у нас є типове, забирай і все, то на той телефон, який я давав, телефонуйте. Будемо з’ясовувати, бо живемо в реальному світі, де працюють в тому числі й реальні люди.
Більше того, напередодні 9 Травня це проговорювалося у президента, він давав вказівки, прем’єр давав відповідні вказівки, я навіть листи і телеграми відправляв на місця для того, щоби чітко зрозуміти, що ветерани Великої Вітчизняної війни, всі, хто сьогодні приходить до Пенсійного фонду або інваліди, всі, кому потрібні якісь роз’яснення, пояснення, повинні отримувати від тих, хто за кошти держави, будучи держслужбовцем або робітником бюджетної сфери, повинні до цих людей відноситися максимально обережно.
Тобто, на сьогодні є й ці проблеми. Тому я закликаю своїх колег бути більш уважливими. А з іншого боку, до всіх, хто зіштовхується з подібною ситуацією: шановні, виходьте, кажіть, будемо поправляти. Якщо ж зовсім погано, тоді будемо звільняти. Але це, так би мовити, рух з двох боків. Ми зі свого боку будемо все ж таки піддавлювати ситуацію, а ви нам допоможіть, щоб ми це виправили.
-Ми маємо слухача.
Слухачка: Пане міністре, як Ви вважаєте, чи існує соціальна справедливість, коли пенсіонери, ветерани праці, у яких тривалий стаж, за розрахунками мають низький розмір пенсії, тому що пропрацювали увесь вік в бюджетній організації, а ті, хто взагалі немає трудового стажу, отримують пенсії на такому ж рівні, як ветерани?
Кому потрібна «зрівнялівка»? Це для вашого іміджу як для нової влади, здається, негарно. Хотілося б зробити прозорий розрахунок пенсій.
-Є питання, що мінімальний розмір пенсій отримують і ті, хто взагалі має 5-6 років, тобто не має відповідних 20 чи 25 років, і ті, хто має певний розмір, певний пенсійний стаж для того, щоби отримувати трудову пенсію, але отримують ту ж невеличку пенсію.
Я Вам скажу чесно, що у нас напередодні прийняття бюджету були дуже великі дискусії, в тому числі й у межах уряду, що робити і як, бо ми розуміли, що відповідно до цього ми обмежимо певні категорії, а це майже 3,2 мільйона, які повинні отримувати менше, ніж мінімальний розмір пенсії. І все ж таки точка зору перемогла та, яка була сказана, що, безумовно, треба працювати над підвищенням пенсій. Це один напрямок.
А з іншого боку, ну не можемо ми людині, навіть якщо вона десь по якихось причинах не змогла заробити собі стаж, платити менше, ніж є прожитковий мінімум. Ну, там теж людина, з того боку. Вона теж повинна, я перепрошую, жити якимсь чином.
-Як бути з непопулярними реформами, без яких не обійтися?
МВФ, від якого ми хочемо чи то 17 мільярдів, чи то ще скількись, бо поки ніхто ще не знає, скільки дадуть, скаже: трошечки урізайте і пенсійний вік збільшуйте. Що будете робити? Що запропонуєте з непопулярного?
-
Відбулося наступне. Незважаючи на всю скруту, яка існує сьогодні, на невеликі кошти, які сьогодні маються в держбюджеті, уряд, держава в особі уряду, в особі президента прийняли рішення, що на сьогодні ми ще не можемо обійтися якимсь чином, не йдучи на певні кроки по погіршенню ситуації чи по зміні ситуації в частині більш жорстоких якихось заходів.
-Скільки часу це протриває, що ви не будете вживати таких заходів?
-По-перше, я думаю, що на сьогодні ми маємо сказати, що 2010 рік вже відбувся.
Наступне. Якщо буде щось відбуватися, то воно й безумовно буде відбуватися в певній мірі з якимись публічними, суспільними обговореннями, дискусіями на цю тему.
Тобто, на сьогодні я можу сказати так: щоби не відбувалося, воно, по-перше, буде відбуватися на загалі, воно не буде там десь в кабінеті, кулуарно щось прийнято.
І останнє. Якщо будуть проблеми зовсім поганенькі, то, по-перше, ми поспілкуємося з суспільством, а потім будемо приймати рішення. Все інше – це, так би мовити, тема для розмови.
