Може створитися враження, що штат Вірджинія вшанував пам’ять тирана. Але це враження помилкове.
По-перше, це була ініціатива не штату Вірджинія, а воєнного музею просто неба, Меморіального парку Бедфорда. Встановили там погруддя, за яке заплатили 50 тисяч доларів. Сталін стоїть серед пам’ятників лідерам антигітлерівської коаліції – президентам США Франклінові Рузвельту й Гаррі Трумену і британському прем’єр-міністрові Вінстону Черчіллю.
При цьому під погруддям Сталіна є бронзова табличка з досить промовистим написом: «Пам’яті десятків мільйонів, які загинули під владою Сталіна. Вшановуємо всіх тих, чия мужність, вірність обов’язкові і жертовність позбавили (Сталіна) і його спадкоємців перемоги у Холодній війні».
Директор музею Вільям МакІнтош каже: «Намір встановити бюст був не для вшанування Сталіна як героя, а для визнання його ролі у відволіканні сил німецької армії, що було частиною підготовки й проведення (висадки у Нормандії 6 червня 1944 року)».
Ленінів у США не бракує
Погруддя Сталіна у Вірджинії – не перший монумент радянським вождям в Америці. У Сіетлі, штат Вашингтон, власник павільйону «Морозиво від Ленні» купив у Словаччині як металобрухт велетенську статую Леніна і поставив її як рекламу.
Інший ресторатор, техасець Гарві Гоф, за 500 доларів купив Леніна в Одесі на заводі баштових кранів і поставив біля свого ресторану у місті Далласі з написом на табличці: «Америка перемогла». Вождь стоїть у повний ріст, вітаючи відвідувачів.
І ще одного Леніна маємо на п’єдесталі біля корпусу техаського університету в місті Остині. Поставили його, очевидно, як жарт. Річ у тім, що у профіль статуя вождя світового пролетаріату має мало не порнографічний вигляд, ніби він напівроздягнений. Фото непристойного монумента стало популярним сувеніром у Техасі.
Сталінові у США не місце?
Американцям «дядько Джо» не до вподоби – і сам по собі, і у вигляді пам’ятника. І це зрозуміло: у Сталіна в Америці репутація масового вбивці, який за кількістю жертв поступався хіба що лише Мао Цзедуну, у якого на совісті, за підрахунками, принаймні 60 мільйонів жертв.
Отож появу погруддя Сталіна у Вірджинії, хай навіть у музеї, сприймають негативно – жодного прихильного коментаря.
Анні Поллард, районний мер, яка допомагала створювати музей у Бедфорді, каже: «Як на мене, то (погруддя Сталіна) – це ляпас усім тим, кого ми пам’ятаємо й поважаємо. Я не думаю, що (Сталін) має право стояти поруч інших. Для мене він просто вбивця».
За результатами опитування, проведеного місцевою газетою The Bedford Bulletin, 95 відсотків респондентів вважають, що Сталіну не місце у меморіалі, присвяченому висадці союзників у Нормандії. Газета нагадує, що після падіння «залізної завіси» й розвалу Радянського Союзу статуї Сталіна було повалено практично по всіх містах колишнього так званого «соціалістичного табору».
Текст на таблиці під погруддям Сталіна в меморіалі в Бедфорді (Вірджинія) у США
Текст на таблиці під погруддям Сталіна в меморіалі в Бедфорді (Вірджинія) у СШАЙосип Сталін
21 грудня 1879 року – 5 березня 1953 року
Генеральний секретар Комуністичної партії
1922 року Йосип Сталін став генеральним секретарем Комуністичної партії Союзу Радянських Соціалістичних Республік і витратив наступні сім років на знищення колег-революціонерів. Далі він знищив заможних селян («куркулів») як клас, депортувавши їх до таборів, які потім стануть ҐУЛАҐом, і таким чином спричинив хвилю голодів, які вбили незліченні мільйони людей. «Великий терор» Сталіна (1934–38) послав під суд 50 мільйонів радянських громадян; близько 20 мільйонів були послані в ҐУЛАҐи чи страчені. Він також послав поліцію НКВС до Монголії, де десятки тисяч загинули як «японські шпигуни». Уклавши пакт про ненапад із Гітлером 1939 року, Сталін вторгся до Польщі, Фінляндії, Балтії, Бессарабії й північної Буковини. У період від 1939 до 1949 років він депортував мільйони українців, поляків, корейців, поволзьких німців, кримських татар, калмиків, чеченців, інгушів, балкарців, карачаївців, турків-месхетинців, фінів, болгар, греків, латвійців, литовців, естонців і євреїв.
Коли Гітлер вторгся до Росії 21 червня 1941 року, Сталін звернувся до Заходу по допомогу. Щоб Гітлер був зайнятий на Сході, Черчілль і Рузвельт надали її. Епіграма, яку написав один гострослов із британського королівського кінопідрозділу, похмуро іронізує: «Бувало, Кремль змушував нас тремтіти, а тепер маємо Сталіна за приятеля». Сталін відбив наступ Гітлера у Сталінградській битві й по тому сам пішов у наступ. На Тегеранській конференції (листопад 1943 року) він вплинув на дату й місце висадки десанту союзників, змінив кордони Польщі, забезпечив собі свободу дій у своїй країні і влаштував встановлення комуністичних урядів у Польщі, Чехословаччині, країнах Балтії і в Румунії.
На пам’ять про десятки мільйонів загиблих за правування Сталіна і на вшанування всіх, чия мужність, вірність і самопожертва не дали йому і його послідовникам перемогти в Холодній війні.
Оригінал англійською мовою на сайті меморіалу
