Незалежні західні експерти наголошують, що Україна й надалі перебуває у чорній смузі ризиків продовження кризи. Так, у «Файненшел Таймз» сьогодні відзначено, що на фоні боргової криз в зоні євро ситуація є більш-менше стабільною у трьох країнах Балтії і прояснилися перспективи Росії, Туреччини та України. Це зовсім не означає перспектив виходу з кризи в цих країнах, бо все залежатиме від ситуації в найбільших країнах ЄС – Франції, Німеччини, якщо «депресія вдарить по цих країнах, то це завдасть шкоди нинішнім проявам економічного зростання в усій Європі». Сьогодні ж зрозуміло, що боргова криза вже зачепила Грецію, Португалію та Іспанію, але такі масштаби її ще не загрожують всій Європі, вважають експерти. Перед цим «Файненшел Таймз» наголосила, що невпевненість на українському ринку має цілу низку причин – це й відсутність реформ, неясність у переговорах із МВФ, розбіжності щодо проблеми з бюджетом... Якщо до цього додасться ще й криза в усій Європі, то Україні не поздоровиться. Чимало експертів прогнозують, що прояви боргової кризи в Німеччині слід очікувати вірогідно восени цього року.
Чеська «Лідове новіни» інформує про чергове загострення словацько-угорських стосунків стосовно «громадянства». Новий угорський закон про подвійне громадянство для угорців, насамперед, закордонних, викликав гостру реакцію в Словаччині, де парламент ухвалив, у відповідь на угорський закон, свій, за яким Словаччина має право позбавити громадянства тих словацьких угорців, які захочуть мати ще й угорські паспорти. Будапешт критикує це рішення Братислави і наводить, як приклади – Сербію, Україну і Румунію, які відкрито не прореагували на цей новий закон про громадянство ухвалений Угорщиною. Наприклад, в Румунії проживає до 2 мільйонів угорців, а в Україні – до 200 тисяч мадярів.
Польська «Ґазета Виборча» інформує, що Львівська обласна рада ухвалила низку заходів щодо відзначення у вересні 80-річчя «пацифікації українського населення Галичини польською окупаційною владою 1930 року». У документі наголошено, що такі каральні дії польської влади в українських воєводствах – Львівському, Станіславському та Тернопільському – стали відповіддю на акції саботажу з боку Української військової організації (УВО), попередниці ОУН-УПА. У рішенні львівської влади, в рамках відзначення пам’яті жертв цих подій, запланована ліквідація 13 польських знаків на території Львова і області, які носять, на думку місцевої влади, військовий та антиукраїнський характер. Це стосується й написів «на кресах східних» на Цвинтарі Орлят у Львові та на львівському пам’ятникові пацифікації села Гута П’єнацька.
Чеська «Лідове новіни» інформує про чергове загострення словацько-угорських стосунків стосовно «громадянства». Новий угорський закон про подвійне громадянство для угорців, насамперед, закордонних, викликав гостру реакцію в Словаччині, де парламент ухвалив, у відповідь на угорський закон, свій, за яким Словаччина має право позбавити громадянства тих словацьких угорців, які захочуть мати ще й угорські паспорти. Будапешт критикує це рішення Братислави і наводить, як приклади – Сербію, Україну і Румунію, які відкрито не прореагували на цей новий закон про громадянство ухвалений Угорщиною. Наприклад, в Румунії проживає до 2 мільйонів угорців, а в Україні – до 200 тисяч мадярів.
Польська «Ґазета Виборча» інформує, що Львівська обласна рада ухвалила низку заходів щодо відзначення у вересні 80-річчя «пацифікації українського населення Галичини польською окупаційною владою 1930 року». У документі наголошено, що такі каральні дії польської влади в українських воєводствах – Львівському, Станіславському та Тернопільському – стали відповіддю на акції саботажу з боку Української військової організації (УВО), попередниці ОУН-УПА. У рішенні львівської влади, в рамках відзначення пам’яті жертв цих подій, запланована ліквідація 13 польських знаків на території Львова і області, які носять, на думку місцевої влади, військовий та антиукраїнський характер. Це стосується й написів «на кресах східних» на Цвинтарі Орлят у Львові та на львівському пам’ятникові пацифікації села Гута П’єнацька.
