Консервативна партія Дейвіда Камерона отримала найбільше голосів на виборах до парламенту, що відбулися минулого тижня. Але консерваторам не вдалося отримати більшість. Тому виникла необхідність у створенні коаліції. У результаті кількаденних переговорів, правоцентристські консерватори зуміли заручитися підтримкою ліберальних демократів, які сповідують центристську ідеологію для створення коаліції.
Дейвід Камерон змінив на посаді прем’єра лейбориста Ґордона Брауна, поклавши край 13-річному правлінню лейбористів. У свої 43 роки Камерон став наймолодшим британським прем'єром за останні 200 років і першим головою коаліційного уряду з часів Другої світової війни.
У своїй першій промові після обрання молодий прем’єр не приховував, що завдання, які постали перед ним і його майбутнім урядом, будуть не з легких.
«Це буде складна і важка робота, – заявив він. – Коаліція буде створювати різні виклики. Але я вірю, що це буде сильний та стабільний уряд, якого потребує наша країна. Він базуватиметься на наших цінностях: відбудова родини, відбудова громади.Та понад усе – відбудова відповідальності в нашій країні».
Коаліція означає компроміс
Камерон уже назвав своїх однопартійців, які увійдуть до спільного уряду. Посаду міністра закордонних справ отримав колишній лідер консерваторів Вільям Гейґ, міністром фінансів буде Джордж Озборн, який відповідав за фінансову політику в тіньовому уряді. Віце-прем’єром від ліберальних демократів має стати Нік Клеґґ. Загалом до уряду мають увійти п’ятеро представників цієї партії.
Щоб утворити коаліційний уряд, обидві сторони мають піти на компроміс. Консерватори заявили, що вони погодилися з вимогою ліберальних демократів про проведення референдуму, що має змінити виборчу систему, яка надавала переваги двом найбільшим партіям країни, консерваторам та лейбористам. Також вони погодилися, що парламент матиме мандат на фіксований термін, бо досі право призначати нові вибори мав прем’єр-міністр.За планом, наступні вибори в Британії мають відбутися у травні 2015 року.
Зі свого боку, ліберальні демократи погодилися встановити квоту на імміграцію з країн поза Європейським Союзом, на якій наполягали консерватори.
Ідеологічно ліберальні демократи є ближчими до лейбористів, тому коаліція з консерваторами викликала багато запитань. Та лідер ліберальних демократів Нік Клеґґ запевнив, що його партія ніколи б не вступила в цей союз, якби не вірила, що він призведе до тих змін, у які вони вірять.
Дейвід Камерон змінив на посаді прем’єра лейбориста Ґордона Брауна, поклавши край 13-річному правлінню лейбористів. У свої 43 роки Камерон став наймолодшим британським прем'єром за останні 200 років і першим головою коаліційного уряду з часів Другої світової війни.
У своїй першій промові після обрання молодий прем’єр не приховував, що завдання, які постали перед ним і його майбутнім урядом, будуть не з легких.
«Це буде складна і важка робота, – заявив він. – Коаліція буде створювати різні виклики. Але я вірю, що це буде сильний та стабільний уряд, якого потребує наша країна. Він базуватиметься на наших цінностях: відбудова родини, відбудова громади.Та понад усе – відбудова відповідальності в нашій країні».
Коаліція означає компроміс
Камерон уже назвав своїх однопартійців, які увійдуть до спільного уряду. Посаду міністра закордонних справ отримав колишній лідер консерваторів Вільям Гейґ, міністром фінансів буде Джордж Озборн, який відповідав за фінансову політику в тіньовому уряді. Віце-прем’єром від ліберальних демократів має стати Нік Клеґґ. Загалом до уряду мають увійти п’ятеро представників цієї партії.
Щоб утворити коаліційний уряд, обидві сторони мають піти на компроміс. Консерватори заявили, що вони погодилися з вимогою ліберальних демократів про проведення референдуму, що має змінити виборчу систему, яка надавала переваги двом найбільшим партіям країни, консерваторам та лейбористам. Також вони погодилися, що парламент матиме мандат на фіксований термін, бо досі право призначати нові вибори мав прем’єр-міністр.За планом, наступні вибори в Британії мають відбутися у травні 2015 року.
Зі свого боку, ліберальні демократи погодилися встановити квоту на імміграцію з країн поза Європейським Союзом, на якій наполягали консерватори.
Ідеологічно ліберальні демократи є ближчими до лейбористів, тому коаліція з консерваторами викликала багато запитань. Та лідер ліберальних демократів Нік Клеґґ запевнив, що його партія ніколи б не вступила в цей союз, якби не вірила, що він призведе до тих змін, у які вони вірять.