Лідери трьох партій – правлячої Лейбористської партії прем’єр-міністр Ґордон Браун, найбільшої опозиційної Консервативної партії Дейвид Камрон і третьої за величиною Ліберально-демократичної партії Нік Клеґґ взяли участь у других теледебатах і протягом півтори години відповідали на питання глядацької аудиторії у місті Бристолі.
Вони обмінялися шпильками з питань наявності у Великої Британії ядерної зброї, імміґрації, європейської інтеграції та кліматичних змін у світі. Протягом дебатів виглядало, що два головні кандидати – Браун і Камрон – намагалися протистояти Клеґґові – провідникові партії-аутсайдера, що, однак, вийшов незаперечним переможцем найперших в британській історії передвиборчих теледебатів минулого тижня. Незважаючи на випади проти нього, Клеґґ знову виглядав досить сильно, і фахівці кажуть, що чистого переможця у других дебатах не було.
Заступник лідера Партії зелених Андрю Рамзей вважає, що в дебатах треба було присвятити більше часу екологічним проблемам, які постали перед світом. «Щодо відновлювальних джерел енергії ми набагато позаду інших країн, – каже він. – А питання, якого зовсім не торкалися на цих дебатах, полягає в тому, що нам слід локалізувати нашу економіку. Якби ми виробляли самі значно більше наших харчів, ми б створювали робочі місця, а водночас протидіяли б кліматичним змінам».
Два опитування громадської думки після дебатів дали суперечливі результати, хоча обидва відзначили більш рівні виступи кандидатів, ніж минулого тижня. Так, наприклад, опитування фірми yougov дало лідеру консерваторів Дейвиду Камрону перше місце із 36 відсотками підтримки, Клеґґ мав 32 відсотки, а Браун – 29. А опитування телеканалу ITV News поставило Клеґґа на чолі перегонів із 33 відсотками підтримки, тоді як Браун і Камрон одержали по 30 відсотків.
Опитування ж щодо самих результатів виборів, які лише кілька місяців тому вказували на перемогу опозиційних консерваторів, тепер дають можливість припустити, що жодна партія може не отримати абсолютної парламентської більшості, а це може дати баланс влади нікому не відомому Клеґґу. Його чудовий виступ на перших дебатах дав поштовх популярності його Ліберально-демократичній партії – центристській силі, яку виборці раніше здебільшого ігнорували, голосуючи раз-у-раз за лівих лейбористів або правих консерваторів. Виборці почали сприймати Клеґґа як справжню зміну порівняно з двома більшими партіями.
Українське походження Ніка Клеґґа
Неочікуване зростання популярності лідера ліберальних демократів призвело до зацікавлення його особою фахівців. Вони почали розкопувати його коріння, і тут сталася несподіванка. З’ясувалося, що по батьківській лінії його коріння походить із Полтавщини. Засновник його роду український шляхтич Йосип Закревський був генеральним бунчужним Війська запорозького. А дружиною Йосипа була сестра останнього гетьмана України Кирила Розумовського. Прадід Клеґґа був Гнат Закревський, який 1898 року був призначений послом Російської Імперії у Єгипті, де він пізніше і помер.
Родина виїхала з України після більшовицького заколоту 1917 року. І ще одна деталь: у 1840-х роках у маєтку Закревських бував Тарас Шевченко, що упадав за одною з дочок голови родини.
Вони обмінялися шпильками з питань наявності у Великої Британії ядерної зброї, імміґрації, європейської інтеграції та кліматичних змін у світі. Протягом дебатів виглядало, що два головні кандидати – Браун і Камрон – намагалися протистояти Клеґґові – провідникові партії-аутсайдера, що, однак, вийшов незаперечним переможцем найперших в британській історії передвиборчих теледебатів минулого тижня. Незважаючи на випади проти нього, Клеґґ знову виглядав досить сильно, і фахівці кажуть, що чистого переможця у других дебатах не було.
Заступник лідера Партії зелених Андрю Рамзей вважає, що в дебатах треба було присвятити більше часу екологічним проблемам, які постали перед світом. «Щодо відновлювальних джерел енергії ми набагато позаду інших країн, – каже він. – А питання, якого зовсім не торкалися на цих дебатах, полягає в тому, що нам слід локалізувати нашу економіку. Якби ми виробляли самі значно більше наших харчів, ми б створювали робочі місця, а водночас протидіяли б кліматичним змінам».
Два опитування громадської думки після дебатів дали суперечливі результати, хоча обидва відзначили більш рівні виступи кандидатів, ніж минулого тижня. Так, наприклад, опитування фірми yougov дало лідеру консерваторів Дейвиду Камрону перше місце із 36 відсотками підтримки, Клеґґ мав 32 відсотки, а Браун – 29. А опитування телеканалу ITV News поставило Клеґґа на чолі перегонів із 33 відсотками підтримки, тоді як Браун і Камрон одержали по 30 відсотків.
Опитування ж щодо самих результатів виборів, які лише кілька місяців тому вказували на перемогу опозиційних консерваторів, тепер дають можливість припустити, що жодна партія може не отримати абсолютної парламентської більшості, а це може дати баланс влади нікому не відомому Клеґґу. Його чудовий виступ на перших дебатах дав поштовх популярності його Ліберально-демократичній партії – центристській силі, яку виборці раніше здебільшого ігнорували, голосуючи раз-у-раз за лівих лейбористів або правих консерваторів. Виборці почали сприймати Клеґґа як справжню зміну порівняно з двома більшими партіями.
Українське походження Ніка Клеґґа
Неочікуване зростання популярності лідера ліберальних демократів призвело до зацікавлення його особою фахівців. Вони почали розкопувати його коріння, і тут сталася несподіванка. З’ясувалося, що по батьківській лінії його коріння походить із Полтавщини. Засновник його роду український шляхтич Йосип Закревський був генеральним бунчужним Війська запорозького. А дружиною Йосипа була сестра останнього гетьмана України Кирила Розумовського. Прадід Клеґґа був Гнат Закревський, який 1898 року був призначений послом Російської Імперії у Єгипті, де він пізніше і помер.
Родина виїхала з України після більшовицького заколоту 1917 року. І ще одна деталь: у 1840-х роках у маєтку Закревських бував Тарас Шевченко, що упадав за одною з дочок голови родини.
