«Рости, рости, черемшино,
Широко ся розростай,
Ти, молода дівчинонько,
Про кохання забувай»
Слова відомої повстанської пісні «Рости, рости, черемшино», яку багато хто вважає народною, написав Марко Боєслав. Його ще називають Сурмачем УПА. Він писав поезію, був редактором підпільних видань – газети УПА «Шлях перемоги», журналу «Чорний ліс».
За поданням відомого прикарпатського письменника, лауреата Шевченківської премії Степана Пушика два роки тому Боєслава посмертно прийняли до Національної спілки письменників України – першим із учасників визвольних змагань. Якби доля склалася інакше, він би міг стати великим поетом, вважає Степан Пушик.
«Поетів було чимало, але за силою, за пережитим, за тим, що він тримався аж до 50-х років, рівного йому нема», – каже письменник.
Поет мовчить, коли говорить речник
Народився Михайло Дяченко в селі Боднарів Калуського району, загинув біля Дзвиняча в бою з енкаведистами у 1952 році. Він пройшов через польську тюрму, еміграцію на Холмщині, сім років підпілля. За літературно-журналістську і пропагандистську діяльність нагороджений Срібним Хрестом Заслуги. Де похований, до цього часу невідомо.
Краєзнавець, дослідник творчості Михайла Боєслава Зіновій Бойчук20 років досліджує життя і творчість Марка Боєслава краєзнавець, журналіст, історик за фахом Зіновій Бойчук. Нещодавно разом із правнуком Дяченка Михайлом Ліщинським на межі Калуського і Галицького районів знайшли архів Марка Боєслава. Приблизне місце підказала колишня зв’язкова УПА.
Розкопки тривали кілька місяців, поки знайшли бідон із документами. Найцікавіше з цього архіву – «Збірник ідеологічно-вишкільних матеріалів» із власноручними виправленнями Марка Боєслава.
Цікаві знахідки були і в архівах СБУ, і від людей, каже Зіновій Бойчук.
«Ми знайшли такі твори, про які дослідники і не знали. Це драматичні твори, історична поема «Бій під Гурбами» – найбільший бій, де з боку УПА було близько п’яти тисяч бійців. У селах Галицького району знайшли багато колядок, вертеп Марка Боєслава, вірші, які належать йому, але не ввійшли в збірки», – розповідає краєзнавець Зіновій Бойчук.
Про Марка Боєслава розповість фільм, а святкування не буде
«А москаль північний –
то наш ворог вічний,
знищив нашу Україну,
та все далі нищить»
На одну зі знайдених колядок «А москаль північний – то наш ворог вічний» уже зроблено кліп у виконанні народного артиста України Володимира Піруса. Цей кліп, інші вірші звучатимуть у документально-художньо-музичному фільмі про поета «Сталеві строфи Марка Боєслава», який знімає Зіновій Бойчук.
Під час зйомок фільму «Сталеві строфи Марка Боєслава» (фото Зіновія Бойчука)Буде шість серій на основі знайдених творів і спогадів очевидців. Спершу задумувалася невеличка стрічка, та шкода було великого фактичного матеріалу.
«Знімаємо важко, бо тема досліджена дуже мало. Ми його знімаємо у лісі, біля бункерів, в Івано-Франківську, бо тут навчався Боєслав», – каже журналістка Наталя Темех.
Презентацію першої серії стрічки планували до 100-річного ювілею Марка Боєслава, та перенесли через появу нових документів.
А щодо самого святкування саме у день народження, нарікає Зіновій Бойчук, майже ніщо з запропонованого не було підтримано: ні виставки творів та фотографій у краєзнавчому музеї, ні конференції в навчальних закладах, ні конкурс читців поезії Боєслава, ні самих урочистостей. Дехто пояснює це тим, що невдалий час – зміна влади.
Широко ся розростай,
Ти, молода дівчинонько,
Про кохання забувай»
Слова відомої повстанської пісні «Рости, рости, черемшино», яку багато хто вважає народною, написав Марко Боєслав. Його ще називають Сурмачем УПА. Він писав поезію, був редактором підпільних видань – газети УПА «Шлях перемоги», журналу «Чорний ліс».
За поданням відомого прикарпатського письменника, лауреата Шевченківської премії Степана Пушика два роки тому Боєслава посмертно прийняли до Національної спілки письменників України – першим із учасників визвольних змагань. Якби доля склалася інакше, він би міг стати великим поетом, вважає Степан Пушик.
«Поетів було чимало, але за силою, за пережитим, за тим, що він тримався аж до 50-х років, рівного йому нема», – каже письменник.
Поет мовчить, коли говорить речник
Народився Михайло Дяченко в селі Боднарів Калуського району, загинув біля Дзвиняча в бою з енкаведистами у 1952 році. Він пройшов через польську тюрму, еміграцію на Холмщині, сім років підпілля. За літературно-журналістську і пропагандистську діяльність нагороджений Срібним Хрестом Заслуги. Де похований, до цього часу невідомо.
Розкопки тривали кілька місяців, поки знайшли бідон із документами. Найцікавіше з цього архіву – «Збірник ідеологічно-вишкільних матеріалів» із власноручними виправленнями Марка Боєслава.
Цікаві знахідки були і в архівах СБУ, і від людей, каже Зіновій Бойчук.
«Ми знайшли такі твори, про які дослідники і не знали. Це драматичні твори, історична поема «Бій під Гурбами» – найбільший бій, де з боку УПА було близько п’яти тисяч бійців. У селах Галицького району знайшли багато колядок, вертеп Марка Боєслава, вірші, які належать йому, але не ввійшли в збірки», – розповідає краєзнавець Зіновій Бойчук.
Про Марка Боєслава розповість фільм, а святкування не буде
«А москаль північний –
то наш ворог вічний,
знищив нашу Україну,
та все далі нищить»
На одну зі знайдених колядок «А москаль північний – то наш ворог вічний» уже зроблено кліп у виконанні народного артиста України Володимира Піруса. Цей кліп, інші вірші звучатимуть у документально-художньо-музичному фільмі про поета «Сталеві строфи Марка Боєслава», який знімає Зіновій Бойчук.
«Знімаємо важко, бо тема досліджена дуже мало. Ми його знімаємо у лісі, біля бункерів, в Івано-Франківську, бо тут навчався Боєслав», – каже журналістка Наталя Темех.
Презентацію першої серії стрічки планували до 100-річного ювілею Марка Боєслава, та перенесли через появу нових документів.
А щодо самого святкування саме у день народження, нарікає Зіновій Бойчук, майже ніщо з запропонованого не було підтримано: ні виставки творів та фотографій у краєзнавчому музеї, ні конференції в навчальних закладах, ні конкурс читців поезії Боєслава, ні самих урочистостей. Дехто пояснює це тим, що невдалий час – зміна влади.
