Світ звик донедавна чути традиційно про Сполучені Штати, ЄС чи Росію, котрі завжди висловлюються з важливих проблем. Але у 2009 році в центрі всіх світових проблем з’явився й Китай. Пекін став ключовою країною в Копенгагені, де виступив проти жорсткого світового контролю за його планами скорочення теплових викидів в атмосферу. Китай спромігся домовитися з країнами Середньої Азії і відкрити з ними спільні енергетичні маршрути – газогони і нафтові маршрути з Туркменистану та Казахстану. Разом з тим, Пекін твердо виступив проти нових санкцій щодо Ірану. Більше того, Китай продовжив інвестувати в уражену кризою американську економіку.
У 2009 році економіка Китаю продовжувала зростати
Вражає, що якраз у пік світового економічного шторму, Китай чи не єдиний не лише вистояв, а й економічно виріс майже на 8 відсотків. Китай нині є першою економічною потугою світу, економіка якої швидко зростає. І це тоді, як США закінчують 2009 рік скороченням на 2 відсотки, ЄС – на 4 відсотки. Лише економіка сусідньої з Китаєм Індії виросте за рік, що минає, десь на 7 відсотків.
Експерт із лондонського «Економіста» Гарет Лезер вважає однією з причин економічного успіху Китаю у 2009 році регуляторну роль держави: «Головним фактором китайського зростання за минулий рік став урядовий пакет фінансового і банківського стимулювання, який був запроваджений у кінці 2008 року. Це те, що підтримало зростання інфраструктури і призвело до скорочення певних податків, котре сприяло споживачам купувати автомобілі й інші товари. Все це у сумі мало реальний економічний ефект і вивело Китай на економічне зростання у 2009 році».
Кредитування дозволило китайцям купити у 2009 році майже 13 мільйонів автомобілів, тоді як американці купили у цей час лише 10 мільйонів авт. Така стратегія дозволила Китаєві замінити традиційні експортні ринки своїми споживачами. Експерти кажуть, що ріст китайської економіки допомагає тепер іншим регіонам світу, зокрема ЄС, звідки у середині 2009 року зріс на 6 відсотків експорт до Китаю, тоді як перед цим був такий же спад цього експорту.
Китай веде свою монетарну політику і притримується штучного, до певної міри, рівня юаня щодо долара США. Це дозволяє китайським товарам успішно конкурувати на світовому ринку. У Пекіні розцінюють іноземний тиск з метою зменшити вартість юаня, як намагання обмежити майбутнє зростання китайської економіки: «Тепер деякі країни, з одного боку, хочуть знецінити юань, щоб, з іншого боку, організовувати торговельний протекціонізм проти Китаю. Це нечесно. Фактично, вони обмежують зростання Китаю».
Експерти кажуть, що Китай зростав 30 останніх років завдяки комбінації дешевої робочої сили вдома і високого попиту на китайські товари у світі. Це явище в китайській економіці назвали ще «солодкою плямою».
Але ці ідеальні умови не вічні для Китаю, кажуть фахівці. А як надалі Пекін вирішуватиме проблем зростання вартості робочої сили, соціальні проблеми, реконструювання економіки, від цього залежить і економічне процвітання Китаю у світі.
У 2009 році економіка Китаю продовжувала зростати
Вражає, що якраз у пік світового економічного шторму, Китай чи не єдиний не лише вистояв, а й економічно виріс майже на 8 відсотків. Китай нині є першою економічною потугою світу, економіка якої швидко зростає. І це тоді, як США закінчують 2009 рік скороченням на 2 відсотки, ЄС – на 4 відсотки. Лише економіка сусідньої з Китаєм Індії виросте за рік, що минає, десь на 7 відсотків.
Експерт із лондонського «Економіста» Гарет Лезер вважає однією з причин економічного успіху Китаю у 2009 році регуляторну роль держави: «Головним фактором китайського зростання за минулий рік став урядовий пакет фінансового і банківського стимулювання, який був запроваджений у кінці 2008 року. Це те, що підтримало зростання інфраструктури і призвело до скорочення певних податків, котре сприяло споживачам купувати автомобілі й інші товари. Все це у сумі мало реальний економічний ефект і вивело Китай на економічне зростання у 2009 році».
Кредитування дозволило китайцям купити у 2009 році майже 13 мільйонів автомобілів, тоді як американці купили у цей час лише 10 мільйонів авт. Така стратегія дозволила Китаєві замінити традиційні експортні ринки своїми споживачами. Експерти кажуть, що ріст китайської економіки допомагає тепер іншим регіонам світу, зокрема ЄС, звідки у середині 2009 року зріс на 6 відсотків експорт до Китаю, тоді як перед цим був такий же спад цього експорту.
Китай веде свою монетарну політику і притримується штучного, до певної міри, рівня юаня щодо долара США. Це дозволяє китайським товарам успішно конкурувати на світовому ринку. У Пекіні розцінюють іноземний тиск з метою зменшити вартість юаня, як намагання обмежити майбутнє зростання китайської економіки: «Тепер деякі країни, з одного боку, хочуть знецінити юань, щоб, з іншого боку, організовувати торговельний протекціонізм проти Китаю. Це нечесно. Фактично, вони обмежують зростання Китаю».
Експерти кажуть, що Китай зростав 30 останніх років завдяки комбінації дешевої робочої сили вдома і високого попиту на китайські товари у світі. Це явище в китайській економіці назвали ще «солодкою плямою».
Але ці ідеальні умови не вічні для Китаю, кажуть фахівці. А як надалі Пекін вирішуватиме проблем зростання вартості робочої сили, соціальні проблеми, реконструювання економіки, від цього залежить і економічне процвітання Китаю у світі.
