Суперечки навколо рішення надати Казахстанові головування в Організації з безпеки і співпраці в Європі на 2010-й рік тривають уже два роки, відколи ОБСЄ погодилася на це, і цими днями вони спалахують із новою силою.
На конференції Ради міністрів ОБСЄ цього тижня в грецьких Афінах Казахстану нагадали: коли він очолить організацію, яка вимагає поваги до основних прав і свобод людини, це не означає, що Астана може припинити поліпшувати свої ще цілком не достатні здобутки.
Речник директора Бюро з демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ Янеза Ленарчича Єнс Ешенбехер повідомив, що в Афінах його керівник нагадав: узяти на себе головування в ОБСЄ – це велика відповідальність і великий виклик. А ще він звернув увагу: «Бюро з демократичних інституцій і прав людини та інші підрозділи ОБСЄ вже не раз висловлювали стурбованість через питання, пов’язані, наприклад, із організацією виборів у Казахстані, свободою засобів інформації та іншим».
При цьому Ленарчич висловив оптимізм, що Казахстан як країна з «демократією, що розвивається», не зійде з демократичного шляху. Але загалом його послання майбутньому голові ОБСЄ було безпрецедентне – так само, як безпрецедентним буде й саме це головування.
Казахстан – перша колишня радянська республіка, перша держава зі складу СНД і перша азійська країна, що стає на чолі ОБСЄ. І водночас це країна, яку правозахисники називають цілком негожою для такого головування.
Занепокоєння лишається й зростає
Заступник директора в справах Європи й Середньої Азії міжнародної правозахисної організації «Г’юман Райтс Воч» Рейчел Денбер, наприклад, наголошує: «Гадаю, цілком ясно, що стан із правами людини в Казахстані цілком не вписується в стандарти і норми ОБСЄ. Казахстан – дуже суперечливий вибір на голову ОБСЄ через становище в ньому з правами людини».
І останнім часом це занепокоєння ще зросло. Упродовж останнього року увагу світу привернули ухвалення в Казахстані нового закону, що, як вважають, дасть змогу обмежити свободу засобів інформації, пропозиція слухняного президентові Нурсултану Назарбаєву парламенту зробити його довічним президентом чи низка нападів на журналістів.
За словами Рейчел Денбер, Казахстан обіцяв поліпшитися, але всі реформи на втілення тих скромних обіцянок закінчилися ще в лютому, а відтоді там здійснили цілу низку кроків назад.
А тим часом Астана вже оголосила свої плани на наступний рік – перенести осереддя уваги ОБСЄ на питання безпеки й менше займатися правами людини і виборами. А ще Казахстан хоче влаштувати саміт ОБСЄ, перший за останні 10 років, на якому розглядати пропозицію Росії про нову європейську архітектуру безпеки – пропозицію, що, за словами оглядачів, якраз і має на увазі підірвати позиції Організації з безпеки і співпраці в Європі як захисника демократії і прав людини.
(Прага – Київ)
На конференції Ради міністрів ОБСЄ цього тижня в грецьких Афінах Казахстану нагадали: коли він очолить організацію, яка вимагає поваги до основних прав і свобод людини, це не означає, що Астана може припинити поліпшувати свої ще цілком не достатні здобутки.
Речник директора Бюро з демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ Янеза Ленарчича Єнс Ешенбехер повідомив, що в Афінах його керівник нагадав: узяти на себе головування в ОБСЄ – це велика відповідальність і великий виклик. А ще він звернув увагу: «Бюро з демократичних інституцій і прав людини та інші підрозділи ОБСЄ вже не раз висловлювали стурбованість через питання, пов’язані, наприклад, із організацією виборів у Казахстані, свободою засобів інформації та іншим».
При цьому Ленарчич висловив оптимізм, що Казахстан як країна з «демократією, що розвивається», не зійде з демократичного шляху. Але загалом його послання майбутньому голові ОБСЄ було безпрецедентне – так само, як безпрецедентним буде й саме це головування.
Казахстан – перша колишня радянська республіка, перша держава зі складу СНД і перша азійська країна, що стає на чолі ОБСЄ. І водночас це країна, яку правозахисники називають цілком негожою для такого головування.
Занепокоєння лишається й зростає
Заступник директора в справах Європи й Середньої Азії міжнародної правозахисної організації «Г’юман Райтс Воч» Рейчел Денбер, наприклад, наголошує: «Гадаю, цілком ясно, що стан із правами людини в Казахстані цілком не вписується в стандарти і норми ОБСЄ. Казахстан – дуже суперечливий вибір на голову ОБСЄ через становище в ньому з правами людини».
І останнім часом це занепокоєння ще зросло. Упродовж останнього року увагу світу привернули ухвалення в Казахстані нового закону, що, як вважають, дасть змогу обмежити свободу засобів інформації, пропозиція слухняного президентові Нурсултану Назарбаєву парламенту зробити його довічним президентом чи низка нападів на журналістів.
За словами Рейчел Денбер, Казахстан обіцяв поліпшитися, але всі реформи на втілення тих скромних обіцянок закінчилися ще в лютому, а відтоді там здійснили цілу низку кроків назад.
А тим часом Астана вже оголосила свої плани на наступний рік – перенести осереддя уваги ОБСЄ на питання безпеки й менше займатися правами людини і виборами. А ще Казахстан хоче влаштувати саміт ОБСЄ, перший за останні 10 років, на якому розглядати пропозицію Росії про нову європейську архітектуру безпеки – пропозицію, що, за словами оглядачів, якраз і має на увазі підірвати позиції Організації з безпеки і співпраці в Європі як захисника демократії і прав людини.
(Прага – Київ)
