Коли голосують «мертві душі», а живі голосують по кілька разів, спостерігачі зазвичай б’ють на сполох. Про такі масові порушення заявляють опозиційні партії в Молдові, стверджуючи, що фальсифікація результатів голосування сягнула третини. Однак ОБСЄ чомусь цього не помітила. За вердиктом Організації з безпеки і співробітництва у Європі, вибори пройшли «у плюралістичному середовищі», і «відповідали багатьом міжнародним стандартам та зобов’язанням».
Але навіть спостерігачка, яка представляла ОБСЄ на виборах у Молдові говорить, що документ містить багато суперечностей. «Найбільші недоліки були відзначені у звіті, але в деяких його частинах і особливо у повідомленнях для преси вони якось були знівельовані, і висновок вийшов такий, що це були прекрасні вибори. Але якщо існують фундаментальні структурні недоліки, ці вибори такими бути не можуть. Можуть бути лише обмежено демократичні вибори у системі, що є обмежено демократичною», – заявила в інтерв’ю Радіо Свобода британська баронеса Емма Нікольсон, яка у складі спостерігачів ОБСЄ їздила на молдовські вибори.
Звіти Бюро демократичних інституцій і прав людини, на яку ОБСЄ поклало місію спостерігати за виборами у 56 країнах-членах організації, вважалися певним стандартом демократії. Незадовільні звіти про вибори в Грузії та Україні були одним із найбільших аргументів для людей, які вийшли на масові акції протесту проти фальсифікацій.
Але останні позитивні звіти про вибори в Азербайджані, Вірменії та деяких інших країнах, викликають здивування західних оглядачів. Вони вважають, що ОБСЄ стало піддаватися дедалі більшому російському впливу. Сама ж Росія перестала запрошувати спостерігачів від ОБСЄ і останні вибори до парламенту й президентські перегони відбувалися без участі цієї організації.
Росія знайшла важелі впливу на ОБСЄ
Володимир Школьников, який пропрацював 13 років у Бюро демократичних інституцій і прав людини, говорить, що Росія знайшла сильні важелі впливу на організацію. «Вона може тримати ОБСЄ у бюджетних заручниках. Вона може впливати на важливі призначення, вона може блокувати рішення, які ухвалюються консенсусом», – зазначає Володимир Школьников.
Завдяки цим діям Росії організація стає обережнішою, а дехто навіть каже - боягузливішою. Але ОБСЄ відкидає ці звинувачення. Представники організації говорять, що треба оцінювати роботу організації не за попередніми звітами, які виходять відразу після проведення виборів, а пізніше, коли з’являється остаточний звіт.
Голова довгострокової місії організації в Молдові Ніколай Вулчанов пояснив: «Я хочу відзначити, що наша заява від 6 квітня є попередньою: вона покриває тільки події, що відбулися до 2 години ранку того дня. Вона не є остаточною».
Але критики зауважують, що перші заяви ОБСЄ після виборів отримують найбільше уваги, а подальші звіти рідко на щось впливають. На думку румунського депутата в Європарламенті Іоана Мірчі Паску, зараз, коли ЄС і США намагаються вибудувати заново свої стосунки з Росією, вони не хочуть зачепити інтереси Росії в регіоні. «Але, – говорить Паску, – якщо ми не будемо називати речі своїми іменами, ситуація погіршуватиметься».
(Прага – Київ)
Але навіть спостерігачка, яка представляла ОБСЄ на виборах у Молдові говорить, що документ містить багато суперечностей. «Найбільші недоліки були відзначені у звіті, але в деяких його частинах і особливо у повідомленнях для преси вони якось були знівельовані, і висновок вийшов такий, що це були прекрасні вибори. Але якщо існують фундаментальні структурні недоліки, ці вибори такими бути не можуть. Можуть бути лише обмежено демократичні вибори у системі, що є обмежено демократичною», – заявила в інтерв’ю Радіо Свобода британська баронеса Емма Нікольсон, яка у складі спостерігачів ОБСЄ їздила на молдовські вибори.
Звіти Бюро демократичних інституцій і прав людини, на яку ОБСЄ поклало місію спостерігати за виборами у 56 країнах-членах організації, вважалися певним стандартом демократії. Незадовільні звіти про вибори в Грузії та Україні були одним із найбільших аргументів для людей, які вийшли на масові акції протесту проти фальсифікацій.
Але останні позитивні звіти про вибори в Азербайджані, Вірменії та деяких інших країнах, викликають здивування західних оглядачів. Вони вважають, що ОБСЄ стало піддаватися дедалі більшому російському впливу. Сама ж Росія перестала запрошувати спостерігачів від ОБСЄ і останні вибори до парламенту й президентські перегони відбувалися без участі цієї організації.
Росія знайшла важелі впливу на ОБСЄ
Володимир Школьников, який пропрацював 13 років у Бюро демократичних інституцій і прав людини, говорить, що Росія знайшла сильні важелі впливу на організацію. «Вона може тримати ОБСЄ у бюджетних заручниках. Вона може впливати на важливі призначення, вона може блокувати рішення, які ухвалюються консенсусом», – зазначає Володимир Школьников.
Завдяки цим діям Росії організація стає обережнішою, а дехто навіть каже - боягузливішою. Але ОБСЄ відкидає ці звинувачення. Представники організації говорять, що треба оцінювати роботу організації не за попередніми звітами, які виходять відразу після проведення виборів, а пізніше, коли з’являється остаточний звіт.
Голова довгострокової місії організації в Молдові Ніколай Вулчанов пояснив: «Я хочу відзначити, що наша заява від 6 квітня є попередньою: вона покриває тільки події, що відбулися до 2 години ранку того дня. Вона не є остаточною».
Але критики зауважують, що перші заяви ОБСЄ після виборів отримують найбільше уваги, а подальші звіти рідко на щось впливають. На думку румунського депутата в Європарламенті Іоана Мірчі Паску, зараз, коли ЄС і США намагаються вибудувати заново свої стосунки з Росією, вони не хочуть зачепити інтереси Росії в регіоні. «Але, – говорить Паску, – якщо ми не будемо називати речі своїми іменами, ситуація погіршуватиметься».
(Прага – Київ)
