– ОБСЄ працює на підставі тривалих зобов’язань і мандатів і робить це дуже старанно і методично. Не думаю, що в діяльності спостережних місій Бюро з демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ чи інших місій на місцях сталися хоч якісь зміни. Їх і далі здійснюють на засадах принципів, хоча й беруть до уваги необхідність пристосуватися до певних вимог країн, які приймають ці місії. Отож у певному розумінні ОБСЄ завжди бере до уваги позиції всіх складових родини ОБСЄ. Ми не помітили нічого особливого в намірах будь-яких країн-учасниць різко змінити стару практику останнім часом.
– А ви чули про критику, що Росія стала надто впливовою в Організації?
– Я не знаю про жодні конкретні справи, де це могло б якось вплинути чи відчуватися.
– А ще про ОБСЄ кажуть, що вона як організація, заснована на консенсусі, в питаннях, що стосуються демократії, опускає рівень цього консенсусу досить низько. Таку думку, зокрема, висловив днями, виступаючи на Радіо Свобода, президент Естонії Тоомас Хендрік Ільвес. Він також заявив, що Бюро з демократичних інституцій і прав людини, яке спостерігає за виборами, засвідчило, що піддається тискові з боку країн, які не дотримуються демократичних цінностей. Що ви на це скажете?
– Я б на це вказав, що ОБСЄ, даючи оцінки, робить це, виходячи з принципу, а не для досягнення консенсусу… І в цьому розумінні іноді людей збивають із пантелику коментарі, які робляться відразу ж після виборів, які звичайно досить м’які й використовують стандартні фрази. Такі люди не звертають достатньої уваги на значно суттєвіші звіти, які з’являються через два-три місяці після виборів і в яких дуже детально описуються всі характеристики виборів і виборчого процесу і стан демократії в тій чи іншій країні. У цих звітах вказано й на необхідні зміни. Отож у цьому питанні ми не намагаємося когось задовольнити. Ми намагаємося нагадати людям про їхні зобов’язання і про те, як вони мають діяти, щоб виконати їх.
– Протягом 2010 року Організацію з безпеки і співпраці в Європі очолюватиме Казахстан, і це викликає занепокоєння правозахисників, які сумніваються, чи зможе країна з таким недостатньо високим, за їхніми словами, рівнем демократії за час, що лишився, підвищити цей рівень до необхідного для головування в ОБСЄ. А тут ще й нещодавно голова Сенату казахстанського парламенту Касимжомарт Токаєв заявив, що Казахстан не може взяти до уваги всі рекомендації ОБСЄ через «особливості країни». Чи знаєте ви про цю заяву і про те, що вона означає, і як відповідає на це ОБСЄ?
– Я знаю, що після візиту директора Бюро з демократичних інституцій і прав людини до Казахстану наприкінці квітня була заява голови Сенату, він же колишній міністр закордонних справ і дуже висока особа в ієрархії Казахстану. Аргументи, які він наводив, нам уже знайомі. Вони закликають дати їм більше часу, щоб повністю виконати всі зобов’язання Казахстану; в цьому розумінні ми вже чули про такий підхід. Я також думаю, що всі країни-учасники ОБСЄ далі мають відповідальність продовжувати дружній тиск на Казахстан, щоб він виконав свої зобов’язання.
– Чи ви думаєте, що цього буде досить, щоб досягти реформ у цій країні, а чи Казахстан далі робитиме, що хоче, не зважаючи на те, що думають інші члени?
– Я думаю, що керівництво Казахстану мудре, досвідчене й стабільне і знає, що зобов’язалося здійснити перетворення європейського зразка, план «шляху до Європи», якщо можна його так описати, і цей план вимагає відповідного послідовного пристосування законодавства і запровадження норм «сумлінної діяльності» в цій країні.
(Вашингтон – Прага – Київ)
