Два місяці тому до молодого чоловіка, мешканця Червонограда Михайла Малька, на роботу прийшли двоє правоохоронців, які доставили його у міський відділ міліції. В одному з кабінетів карного розшуку, за словами Михайла, його змусили зізнатись у нанесенні тілесних пошкоджень біля нічного кіоску.
Михайло Малько стверджує, що його на місці, де трапився інцидент не було.
Протягом допиту правоохоронці били чоловіка, закували в наручники, між тілом і руками просунули лом.
Такий різновид вибивання свідчень серед міліціонерів називається «папуга». Затриманий втратив чутливість рук.
Про те, що чоловіка важко травмували, підтверджує діагноз лікаря. Підозрюваний протягом трьох днів ночував на кріслах в кабінеті слідчого, але прибула якась перевірка і правоохоронці перевезли його у кіоск, власницею якого була їхня родичка, де й трапився злочин.
Михайло показує, як катує міліція у Львові«З мене ніхто грошей не вимагав. Окрім того, що нанесли тілесні пошкодження, коли відпускали – наказали мовчати», – розповів Малько.
На Львівщині діє так звана кабінетна система
Потерпілий звернувся з заявою до обласного прокурора Олексія Баганця. За словами адвоката Олега Мицика, застосування львівськими міліціонерами катувань до підозрюваних – це традиція, яка тягнеться ще з 1937 року.
Адвокат переконаний, що в правоохоронних органах існують внутрішні інструкції, які далекі від законів. В Україні, на Львівщині зокрема, діє кабінетна незаконна система утримання підозрюваних, яких міліціонери мають право затримати лише на 3 години. Однак цей термін затягується на тиждень-два. З людей вибивають зізнання, щоб швидше розкрити злочин.
Водночас доступ адвокатів до підозрюваних обмежений, а рідні не знають, де їхня близька людина, оскільки ніхто не повідомляє. В жодних документах не фіксується, що людина затримана і перебуває в кабінеті слідчого.
Ситуація не змінюється, бо найгірше покарання для правоохоронця, який вибивав свідчення, догана, зауважив адвокат Олег Мицик.
«Прокуратура нібито немає спільної статистики з міліцією. Але яку статистику вона має. Якщо порушено проти людину кримінальну справу, її скерували в суд, там з’ясували, що з людини вибивали зізнання, то її виправдають. Прокурор отримає виправданого. Вони неминуче між собою зв’язані результатом. Тому вони не є зацікавлені в об’єктивній перевірці», – розповів адвокат Мицик.
Європейський суд із прав людини розглядає численні справи про катування в Україні
Помічник міністра внутрішніх справ у Львівській області Тарас Гаталяк зазначив Радіо Свобода, що моніторингова група вивчить справу побиття Михайла Малька. А також каже, що правоохоронцям постійно наголошують, що при затриманні вони зобов’язані допустити адвоката, повідомити рідних. До слова, цього року не була порушена жодна кримінально справ щодо правоохоронців, які вислою вибивали свідчення з підозрюваних.
«Якщо мені така інформація надходить, я одразу виїжджаю у райвідділ і з’ясовую ситуацію», – каже Гаталяк.
Європейський суд із прав людини вказує Україні на те, що зізнання затриманих не може бути основою для обвинувального вироку і звертає увагу, що в Україні вкрай мало виправдальних вироків. Не людина, яку побили міліціонери має доводити, що її катували, а саме держава має спростувати, що цього не було. Натомість уже півтори року Львівська обласна прокуратура розглядає кримінальну справу щодо міліціонерів, які катували підозрюваних.
Президент Центру «СІМ» Лідія Тополевська називає це нічим іншим як бездіяльністю і переконана, що лише розголосом можна змінити ситуацію.
(Львів- Київ-Прага)
Михайло Малько стверджує, що його на місці, де трапився інцидент не було.
Протягом допиту правоохоронці били чоловіка, закували в наручники, між тілом і руками просунули лом.
Такий різновид вибивання свідчень серед міліціонерів називається «папуга». Затриманий втратив чутливість рук.
Про те, що чоловіка важко травмували, підтверджує діагноз лікаря. Підозрюваний протягом трьох днів ночував на кріслах в кабінеті слідчого, але прибула якась перевірка і правоохоронці перевезли його у кіоск, власницею якого була їхня родичка, де й трапився злочин.
На Львівщині діє так звана кабінетна система
Потерпілий звернувся з заявою до обласного прокурора Олексія Баганця. За словами адвоката Олега Мицика, застосування львівськими міліціонерами катувань до підозрюваних – це традиція, яка тягнеться ще з 1937 року.
Адвокат переконаний, що в правоохоронних органах існують внутрішні інструкції, які далекі від законів. В Україні, на Львівщині зокрема, діє кабінетна незаконна система утримання підозрюваних, яких міліціонери мають право затримати лише на 3 години. Однак цей термін затягується на тиждень-два. З людей вибивають зізнання, щоб швидше розкрити злочин.
Водночас доступ адвокатів до підозрюваних обмежений, а рідні не знають, де їхня близька людина, оскільки ніхто не повідомляє. В жодних документах не фіксується, що людина затримана і перебуває в кабінеті слідчого.
Ситуація не змінюється, бо найгірше покарання для правоохоронця, який вибивав свідчення, догана, зауважив адвокат Олег Мицик.
«Прокуратура нібито немає спільної статистики з міліцією. Але яку статистику вона має. Якщо порушено проти людину кримінальну справу, її скерували в суд, там з’ясували, що з людини вибивали зізнання, то її виправдають. Прокурор отримає виправданого. Вони неминуче між собою зв’язані результатом. Тому вони не є зацікавлені в об’єктивній перевірці», – розповів адвокат Мицик.
Європейський суд із прав людини розглядає численні справи про катування в Україні
Помічник міністра внутрішніх справ у Львівській області Тарас Гаталяк зазначив Радіо Свобода, що моніторингова група вивчить справу побиття Михайла Малька. А також каже, що правоохоронцям постійно наголошують, що при затриманні вони зобов’язані допустити адвоката, повідомити рідних. До слова, цього року не була порушена жодна кримінально справ щодо правоохоронців, які вислою вибивали свідчення з підозрюваних.
«Якщо мені така інформація надходить, я одразу виїжджаю у райвідділ і з’ясовую ситуацію», – каже Гаталяк.
Європейський суд із прав людини вказує Україні на те, що зізнання затриманих не може бути основою для обвинувального вироку і звертає увагу, що в Україні вкрай мало виправдальних вироків. Не людина, яку побили міліціонери має доводити, що її катували, а саме держава має спростувати, що цього не було. Натомість уже півтори року Львівська обласна прокуратура розглядає кримінальну справу щодо міліціонерів, які катували підозрюваних.
Президент Центру «СІМ» Лідія Тополевська називає це нічим іншим як бездіяльністю і переконана, що лише розголосом можна змінити ситуацію.
(Львів- Київ-Прага)
