17 судових справ щодо фактів катувань і поганого поводження у закритих установах виграла за останні роки Харківська правозахисна організація. Йдеться про установи МВС і системи виконання покарань. Однак цих справ ставатиме щоразу більше, спрогнозував правозахисник Євген Захаров. Адже в ізоляторах тимчасового утримання, у в’язницях надалі застосовують тортури і катування під час вибивання свідчень.
Види катувань та тортур не змінились від 1937 року. Правда після 2004 року працівники закритих установ почали діяти більш обережно, застосовуючи фізичну силу, вони б’ють так, щоб на тілі потерпілого не залишати слідів. Застосовують і психологічний тиск на підозрюваного.
Євген Захаров розповів, що правоохоронці залякали і обдурили затриманого чоловіка, що його маленька дитина, мовляв, потрапила в реанімацію, якщо він негайно підпише зізнання у злочині, то його відпустять під підписку про невиїзд і він ще застане дитя живим. Молодий чоловік у відчаї підписав усі папери.
«Це явище масове, розповсюджене, системне. Тому що система розслідувань кримінальних злочинів базується на свідченнях і їх вибивають. Міліціонери користуються правилом: «зізнання – це цариця доказів». Домінує думка, якщо злочинець визнає свою вину, то справа зроблена. Далі треба оформити і все. Так працює переважна більшість слідчих», – наголосив співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров.
Українське законодавство недосконале
Торік в місцях позбавлення волі були закатовані четверо осіб, зокрема один засуджений на Львівщині. Натомість цього року в області не була порушена жодна кримінальна справа проти тих, хто застосовував тортури і катування до затриманих чи засуджених. Але це, за словами експертів, аж ніяк не свідчить, що катувань немає, просто прокуратура не розслідує справи і карають винних за статтею 365 Кримінального кодексу України, тобто за перевищення влади або службових повноважень, щоб не порушувати справ і за статтею 127 Кодексу – за катування.
Українське законодавство недосконале і ще з 1995 року правозахисники і міжнародні організації очікують, коли Україна ухвалить новий кримінально-процесуальний Кодекс, у якому чітко було б виписано терміни тортури і катування.
Учасники конференції зазначали, що в Україні не створені надійні механізми запобігання тортурам. Протягом року правоохоронці затримують близько мільйона громадян, яким реально загрожує застосування до них фізичної сили. Хоча половина із затриманих є невинними. І близько півмільйона затриманих, як і 2004 року, зазнають тортур і катувань у місцях позбавлення волі. Втім, як наголошують фахівці, ці цифри далеко не точні.
65 тисяч євро надало ОБСЄ, щоб протидіяти тортурам в Україні
Посол Любомир Копай, координатор проектів ОБСЄ був здивований, що в конференції не брали участі працівники департаменту з виконання покарань, де найчастіше застосовують тортури і катування. Посол наголосив, що подолати ці жахливі явища можна лише відкритістю, щоб мобільні групи з моніторингу забезпечення прав і свобод людини та громадянина в діяльності органів Міністерства внутрішніх справ могли у будь-який час, день, без жодного попередження відвідувати не лише ізолятори тимчасового утримання, але й в’язниці, закриті медичні заклади, щоб досліджувати дотримання прав людини.
«Однак я бачу, що в Україні є зацікавлення, воля змінювати ситуацію на краще, – зазначив Любомир Копай, – виконувати свої міжнародні зобов’язання перед ОБСЄ, є громадські діячі, які борються з цим явищем як катування і тортури в місцях позбавлення волі».
Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) надала Україні на цей рік 65 тисяч євро для підтримання ініціатив щодо запровадження національних механізмів запобіганню катувань. Таку ж суму ця міжнародна організація запланувала і на 2010рік.
(Львів – Прага – Київ)
Види катувань та тортур не змінились від 1937 року. Правда після 2004 року працівники закритих установ почали діяти більш обережно, застосовуючи фізичну силу, вони б’ють так, щоб на тілі потерпілого не залишати слідів. Застосовують і психологічний тиск на підозрюваного.
Євген Захаров розповів, що правоохоронці залякали і обдурили затриманого чоловіка, що його маленька дитина, мовляв, потрапила в реанімацію, якщо він негайно підпише зізнання у злочині, то його відпустять під підписку про невиїзд і він ще застане дитя живим. Молодий чоловік у відчаї підписав усі папери.
«Це явище масове, розповсюджене, системне. Тому що система розслідувань кримінальних злочинів базується на свідченнях і їх вибивають. Міліціонери користуються правилом: «зізнання – це цариця доказів». Домінує думка, якщо злочинець визнає свою вину, то справа зроблена. Далі треба оформити і все. Так працює переважна більшість слідчих», – наголосив співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров.
Українське законодавство недосконале
Торік в місцях позбавлення волі були закатовані четверо осіб, зокрема один засуджений на Львівщині. Натомість цього року в області не була порушена жодна кримінальна справа проти тих, хто застосовував тортури і катування до затриманих чи засуджених. Але це, за словами експертів, аж ніяк не свідчить, що катувань немає, просто прокуратура не розслідує справи і карають винних за статтею 365 Кримінального кодексу України, тобто за перевищення влади або службових повноважень, щоб не порушувати справ і за статтею 127 Кодексу – за катування.
Українське законодавство недосконале і ще з 1995 року правозахисники і міжнародні організації очікують, коли Україна ухвалить новий кримінально-процесуальний Кодекс, у якому чітко було б виписано терміни тортури і катування.
Учасники конференції зазначали, що в Україні не створені надійні механізми запобігання тортурам. Протягом року правоохоронці затримують близько мільйона громадян, яким реально загрожує застосування до них фізичної сили. Хоча половина із затриманих є невинними. І близько півмільйона затриманих, як і 2004 року, зазнають тортур і катувань у місцях позбавлення волі. Втім, як наголошують фахівці, ці цифри далеко не точні.
65 тисяч євро надало ОБСЄ, щоб протидіяти тортурам в Україні
Посол Любомир Копай, координатор проектів ОБСЄ був здивований, що в конференції не брали участі працівники департаменту з виконання покарань, де найчастіше застосовують тортури і катування. Посол наголосив, що подолати ці жахливі явища можна лише відкритістю, щоб мобільні групи з моніторингу забезпечення прав і свобод людини та громадянина в діяльності органів Міністерства внутрішніх справ могли у будь-який час, день, без жодного попередження відвідувати не лише ізолятори тимчасового утримання, але й в’язниці, закриті медичні заклади, щоб досліджувати дотримання прав людини.
«Однак я бачу, що в Україні є зацікавлення, воля змінювати ситуацію на краще, – зазначив Любомир Копай, – виконувати свої міжнародні зобов’язання перед ОБСЄ, є громадські діячі, які борються з цим явищем як катування і тортури в місцях позбавлення волі».
Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) надала Україні на цей рік 65 тисяч євро для підтримання ініціатив щодо запровадження національних механізмів запобіганню катувань. Таку ж суму ця міжнародна організація запланувала і на 2010рік.
(Львів – Прага – Київ)
