Президент Литовської Республіки Даля Ґрібаускайте офіційно відвідала Україну вже втретє. На її думку, цей візит є плідним для політичної, економічної та соціальної співпраці обох держав, заявила литовський президент після підписання низки угод із Україною.
«Всі ці договори для Литви є дуже важливими. Зі свого боку, Литва готова надати максимальну допомогу в усіх галузях у питаннях інтеграції України до Європейського Союзу. Ми допомагатимемо настільки, наскільки Україна буде готовою приймати допомогу на шляху до Європи», – наголошує Даля Ґрібаускайте.
Литва – дієвий помічник України в європейській інтеграції
Зокрема, Литва долучилася до процесу приєднання України до Європейського енергетичного співтовариства, яке має бути оформлене цього місяця, і до формування зони вільної торгівлі «Україна – Європейський Союз». Зі свого боку, український Президент пообіцяв відновити рівень товарообігу України з Литвою, який до кризи перевищував мільярд доларів на рік. Ці та інші домовленості голів держав закріплені низкою підписаних угод.
Найперший наслідок міжнародних домовленостей, який відчують звичайні українці, є безкоштовне оформлення віз для тих, хто хоче приїхати до Литовської Республіки. Сьогодні Посольство Литви в Україні відкриває 20 тисяч віз на рік, із них понад тисяча – суто національні візи (котрі дозволяють в’їзд лише до Литви, без можливості їхати до інших країн Євросоюзу).
За прогнозами Посольства, угода про безкоштовні візи збільшить потік туристів між Україною та Литвою. Щоправда, ці довгострокові національні візи типу D стосуються тільки тих, хто отримує в Литві право на мешкання або їде на працю, навчання чи з іншою схожою тривалою метою. Туристів і приватних подорожніх це не стосується – їм, як і раніше, треба звертатися до консульств Литви по єдині шенгенські візи типу C, умови видачі і вартість яких за договором України й ЄС про спрощення оформлення віз не змінилися.
Один український атомний енергоблок працюватиме на експорт
Але найважливішою з-поміж досягнутих домовленостей є договір про поставку Україною до Литви 850 мільйонів кіловат-годин електроенергії на рік, заявив Президент Віктор Ющенко зустрічі з литовською колегою.
«Україна має величезний потенціал із експорту енергії. По суті, один ядерний блок ми можемо на це виділити», – заявив Ющенко. І додав: «Підписано угоду про поставку, яка набере чинності з 1 січня наступного року. Це гарний предмет реалізації взаємних інтересів. Литовська сторона бажає одного: прозорі поставки енергії, без посередників».
Віктор Ющенко також повідомив, що представники українського енергетичного бізнесу, наближені до урядових кіл, вже зареєстрували у Литві підприємства, які претендують на роль посередників. І додав, що вимагатиме в уряду забезпечити поставки між двома державами без посередників. Єдиним посередником має стати Білорусь, яка вже погодилася надати для транзиту свої електромережі.
Посередники: питання технічне чи політичне?
Питання посередників є технічним, і його не варто переносити у політичну площину, вважає експерт із енергетичних питань Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Дмитро Науменко.
«Як у випадку експорту енергії до Угорщини, посередники потрібні – якщо це компанії, які забезпечують проходження енергії по мережах до окремих споживачів, – каже він. – Обійтися без них можна лише там, де один власник мереж у кожній з країн. Політичні заяви на ці теми часто суперечать здоровому глузду. Проте у випадку з Литвою дійсно може йти мова про лобіювання посередників з боку уряду, бо посередник має пріоритети в розподілі та споживанні енергії».
Дмитро Науменко додає, що Україна постачатиме Литві лише 10 відсотків від обсягів енергії, які може експортувати, Тому, на його думку, стратегічно набагато важливіше налагоджувати постачання струму до країн Центральної Європи, які мають мережу з іншою, стабільнішою частотою, а тому сьогодні на них працює лише одна українська теплоелектростанція.
(Київ – Прага)
«Всі ці договори для Литви є дуже важливими. Зі свого боку, Литва готова надати максимальну допомогу в усіх галузях у питаннях інтеграції України до Європейського Союзу. Ми допомагатимемо настільки, наскільки Україна буде готовою приймати допомогу на шляху до Європи», – наголошує Даля Ґрібаускайте.
Литва – дієвий помічник України в європейській інтеграції
Зокрема, Литва долучилася до процесу приєднання України до Європейського енергетичного співтовариства, яке має бути оформлене цього місяця, і до формування зони вільної торгівлі «Україна – Європейський Союз». Зі свого боку, український Президент пообіцяв відновити рівень товарообігу України з Литвою, який до кризи перевищував мільярд доларів на рік. Ці та інші домовленості голів держав закріплені низкою підписаних угод.
Найперший наслідок міжнародних домовленостей, який відчують звичайні українці, є безкоштовне оформлення віз для тих, хто хоче приїхати до Литовської Республіки. Сьогодні Посольство Литви в Україні відкриває 20 тисяч віз на рік, із них понад тисяча – суто національні візи (котрі дозволяють в’їзд лише до Литви, без можливості їхати до інших країн Євросоюзу).
За прогнозами Посольства, угода про безкоштовні візи збільшить потік туристів між Україною та Литвою. Щоправда, ці довгострокові національні візи типу D стосуються тільки тих, хто отримує в Литві право на мешкання або їде на працю, навчання чи з іншою схожою тривалою метою. Туристів і приватних подорожніх це не стосується – їм, як і раніше, треба звертатися до консульств Литви по єдині шенгенські візи типу C, умови видачі і вартість яких за договором України й ЄС про спрощення оформлення віз не змінилися.
Один український атомний енергоблок працюватиме на експорт
Але найважливішою з-поміж досягнутих домовленостей є договір про поставку Україною до Литви 850 мільйонів кіловат-годин електроенергії на рік, заявив Президент Віктор Ющенко зустрічі з литовською колегою.
«Україна має величезний потенціал із експорту енергії. По суті, один ядерний блок ми можемо на це виділити», – заявив Ющенко. І додав: «Підписано угоду про поставку, яка набере чинності з 1 січня наступного року. Це гарний предмет реалізації взаємних інтересів. Литовська сторона бажає одного: прозорі поставки енергії, без посередників».
Віктор Ющенко також повідомив, що представники українського енергетичного бізнесу, наближені до урядових кіл, вже зареєстрували у Литві підприємства, які претендують на роль посередників. І додав, що вимагатиме в уряду забезпечити поставки між двома державами без посередників. Єдиним посередником має стати Білорусь, яка вже погодилася надати для транзиту свої електромережі.
Посередники: питання технічне чи політичне?
Питання посередників є технічним, і його не варто переносити у політичну площину, вважає експерт із енергетичних питань Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Дмитро Науменко.
«Як у випадку експорту енергії до Угорщини, посередники потрібні – якщо це компанії, які забезпечують проходження енергії по мережах до окремих споживачів, – каже він. – Обійтися без них можна лише там, де один власник мереж у кожній з країн. Політичні заяви на ці теми часто суперечать здоровому глузду. Проте у випадку з Литвою дійсно може йти мова про лобіювання посередників з боку уряду, бо посередник має пріоритети в розподілі та споживанні енергії».
Дмитро Науменко додає, що Україна постачатиме Литві лише 10 відсотків від обсягів енергії, які може експортувати, Тому, на його думку, стратегічно набагато важливіше налагоджувати постачання струму до країн Центральної Європи, які мають мережу з іншою, стабільнішою частотою, а тому сьогодні на них працює лише одна українська теплоелектростанція.
(Київ – Прага)
