До Вільнюсу, щоб обговорити пріоритети транспортної політики та співробітництва між країнами Євросоюзу та Азії прибуло понад 200 гостей, серед яких члени «Азійсько-Європейського діалогу» (ASEM), а також представники світового транспортного бізнесу та експерти.
Участь України важлива для учасників форуму
«Азійсько-Європейський діалог» був започаткований у 1996 році, коли на зустрічі в Бангкоку країни ЄС та Азії вирішили створити цю структуру для організації процесу неформального спілкування та співробітництва.
Ініціаторами та головними організаторами нинішніх заходів у Вільнюсі стали Литва та Китай.
«У (нинішній) зустрічі беруть участь представники 43 країн-членів ASEM. Це – 27 країн Євросоюзу та 16 держав Азії, починаючи з Японії, Індонезії, Китаю, Кореї, Індії та інші. У форумі «Азія – Європа» також беруть участь держави, без яких, за словами міністра транспорту Литви Елігіюса Масюліса, ми не бачимо можливості подальшого розвитку співробітництва у сфері транспорту між Азією та Європою. Це – Білорусь, Україна, Казахстан і Росія», – розповів Радіо Свобода спеціаліст департаменту комунікацій міністерства транспорту Литви Арунас Маліновський.
Із Китаю до Європи вигідніше і швидше залізницею, ніж морем
Учасники Вільнюського транспортного форуму визнали, що за останні п’ять років між країнами ЄС та Центральною і Східною Азією значно зростає обсяг торгівлі і у зв’язку з цим вагоме значення набуває розвиток сухопутних транспортних коридорів, зокрема залізничного сполучення.
«Настав час передивитися можливості торговельних доріг між Азією та Євросоюзом, – каже Арунас Маліновський. – Зараз, як і два-три століття тому, ці дороги в основному морські. Але сучасна техніка та технології сприяють тому, що сухопутне сполучення стає швидшим, економічно вигіднішим і що важливо у ХХІ столітті – екологічним. Тому, що залізниця стає найбільш екологічним транспортом»
«Вікінг» – гарний приклад
Однак поки що перепоною на шляху розвитку євразійського залізничного торговельного сполучення стають кордони та митниці, каже Арунас Маліновський. «Ми маємо гарний приклад: між Клайпедським портом у Литві та портом Іллічівськ в Україні ходить торговельний поїзд «Вікінг». Так ось він усі митні контролі та кордони проходить не більше, ніж за 30 хвилин. Тому «Вікінг» дуже швидкий та надійний і є гарним прикладом для налагодження подібного транспортного зв’язку між Євросоюзом і Китаєм», – зауважив спеціаліст департаменту комунікацій міністерства транспорту Литви.
На Вільнюській зустрічі міністри транспорту та представників значних європейських транспортних компаній значну увагу приділяли розвитку відносин із Китаєм.
Зокрема Литва, Білорусь та Китай уклали угоду про співпрацю у розвитку східно-західного транспортного коридору, по якому вантажі з Китаю потраплятимуть до Європи швидше, ніж морським шляхом.
Учасники Вільнюської зустрічі також підписали Спільну декларацію, яка вміщує висновки форуму «Азія-Європа» та пропозиції представників бізнесу з розвитку транспортного сполучення між Європою та Азією.
(Рига – Прага – Київ)
Участь України важлива для учасників форуму
«Азійсько-Європейський діалог» був започаткований у 1996 році, коли на зустрічі в Бангкоку країни ЄС та Азії вирішили створити цю структуру для організації процесу неформального спілкування та співробітництва.
Ініціаторами та головними організаторами нинішніх заходів у Вільнюсі стали Литва та Китай.
«У (нинішній) зустрічі беруть участь представники 43 країн-членів ASEM. Це – 27 країн Євросоюзу та 16 держав Азії, починаючи з Японії, Індонезії, Китаю, Кореї, Індії та інші. У форумі «Азія – Європа» також беруть участь держави, без яких, за словами міністра транспорту Литви Елігіюса Масюліса, ми не бачимо можливості подальшого розвитку співробітництва у сфері транспорту між Азією та Європою. Це – Білорусь, Україна, Казахстан і Росія», – розповів Радіо Свобода спеціаліст департаменту комунікацій міністерства транспорту Литви Арунас Маліновський.
Із Китаю до Європи вигідніше і швидше залізницею, ніж морем
Учасники Вільнюського транспортного форуму визнали, що за останні п’ять років між країнами ЄС та Центральною і Східною Азією значно зростає обсяг торгівлі і у зв’язку з цим вагоме значення набуває розвиток сухопутних транспортних коридорів, зокрема залізничного сполучення.
«Настав час передивитися можливості торговельних доріг між Азією та Євросоюзом, – каже Арунас Маліновський. – Зараз, як і два-три століття тому, ці дороги в основному морські. Але сучасна техніка та технології сприяють тому, що сухопутне сполучення стає швидшим, економічно вигіднішим і що важливо у ХХІ столітті – екологічним. Тому, що залізниця стає найбільш екологічним транспортом»
«Вікінг» – гарний приклад
Однак поки що перепоною на шляху розвитку євразійського залізничного торговельного сполучення стають кордони та митниці, каже Арунас Маліновський. «Ми маємо гарний приклад: між Клайпедським портом у Литві та портом Іллічівськ в Україні ходить торговельний поїзд «Вікінг». Так ось він усі митні контролі та кордони проходить не більше, ніж за 30 хвилин. Тому «Вікінг» дуже швидкий та надійний і є гарним прикладом для налагодження подібного транспортного зв’язку між Євросоюзом і Китаєм», – зауважив спеціаліст департаменту комунікацій міністерства транспорту Литви.
На Вільнюській зустрічі міністри транспорту та представників значних європейських транспортних компаній значну увагу приділяли розвитку відносин із Китаєм.
Зокрема Литва, Білорусь та Китай уклали угоду про співпрацю у розвитку східно-західного транспортного коридору, по якому вантажі з Китаю потраплятимуть до Європи швидше, ніж морським шляхом.
Учасники Вільнюської зустрічі також підписали Спільну декларацію, яка вміщує висновки форуму «Азія-Європа» та пропозиції представників бізнесу з розвитку транспортного сполучення між Європою та Азією.
(Рига – Прага – Київ)
