– Це наше завдання, друзів України – литовців, латишів, естонців, поляків, словаків, чехів та інших, щоб у Брюсселі наші колеги, я про це вам відверто говорю, перестали скаржитися на Україну. Міністри, глави урядів та держав країн Євросоюзу вже стомилися від щоденних відомостей про суперечки та політичну боротьбу між лідерами України і часто задають запитання, чому ми повинні допомагати Україні, якщо вони поміж собою не можуть дійти злагоди. Ми усі демократичні держави і розуміємо, що протягом кількох найближчих місяців в Україні розгорнеться активна політична боротьба. Що ж – у цьому й краса демократії. Але ми терпляче це перечекаємо. З іншого боку важливо, щоб українські лідери, які розпочали передвиборну кампанію, усе ж таки окреслили чітку перспективу. Після виборів це буде дуже важливо, по-перше, для жителів України, по-друге для її сусідів, бачити злагоду та спільну спрямованість, яку українці повинні самі визначити. Я впевнений у тому, що Україна є європейською державою, місце якої у Європі. А вже наше завдання –запевнити європейських колег, що Україні слід надати перспективу членства в Євросоюзі, яка б допомогла українцям цю політичну узгодженість перетворити у конкретні кроки з економічних, соціальних та інших реформ.
– Якщо Брюссель очікує від України політичної консолідації, то Україна, у свою чергу, чекає на конкретні кроки з боку Євросоюзу
– Перспектива вже надана. Це угода про асоціацію між Україною та ЄС, за якою ми зараз працюємо. Але на що слід звернути увагу. Асоціація з Євросоюзом – це важлива політична декларація, однак зміст її полягає в організації державою економіки й вирішенні соціальних питань. Тому найважливішим блоком асоціації України з ЄС якраз і є угода про вільну торгівлю. Розумію, чому переговори просуваються досить важко. Тому, що це є конкретним і чутливим викликом, виконуючи який Україна допоможе сама собі у тому сенсі, що вільна торгівля змушує держави здійснювати реформи, лібералізувати свою економіку, зменшує монополію і дає більш широкі можливості для конкуренції. Окремі українські політичні та економічні діячі можливо цим і не задоволені, оскільки зменшиться їхня монополія, їхній вплив на політичне життя. Але у цьому й сенс вільного ринку та демократії, щоб кожний мав один голос, а не багато, незалежно від того, скільки коштів він має.
– Литва однією з перших із країн-членів ЄС запровадила безкоштовні візи для громадян України. Якщо б її приклад наслідували інші держави і ввели спрощений, а у перспективі й безвізовий режим для громадян України, то це б, можливо, більше наблизило Україну до Євросоюзу
– Безумовно, вільний рух людей через кордони – важливий аспект, і ми виступаємо за це. Я сподіваюсь, що у пакеті нової угоди між ЄС та Україною буде нове положення, яке дозволить вільніше пересуватися українцям. Ми сподіваємося, що в майбутньому буде запроваджений повний безвізовий режим між Україною та Євросоюзом. З іншого боку, слід зазначити, що безвізовий режим визначає нові завдання для української держави. По-перше, це повний контроль своїх кордонів, угода про реадмісію і, безумовно, гарантія, що не буде нелегальної міграції. Протяжність кордонів в Україні досить велика. Між іншим, є кордон з Росією, і тут слід буде приймати інноваційні рішення, щоб сусіди-росіяни не відчули ізольованості. Однак, я впевнений у тому, що в недалекому майбутньому ми досягнемо введення безвізового режиму для громадян України.
– Ви взяли участь у дискусії про зовнішню політику України, яка проходила у рамках Ризької конференці-2009. Про те, що Україна розташована між магнітами Заходу та Сходу, говорили відомі європейські політики й політологи. Які Ваші висновки після диспуту?
– На мою думку, основний висновок дискусії полягає в тому, що партнерства для України недостатньо, а до членства в ЄС вона ще не готова. Що потрібно Україні, так це добре керівництво і для цього нам потрібні також наставники в ЄС. Я сподіваюся, що такі знайдуться, особливо зараз, коли ми оберемо нового президента Євросоюзу й нового міністра закордонних справ. З іншого боку, потрібне бажання, яке б надходило від лідерів і політиків України. Я впевнений, що після виборів таке бажання й інтерес з боку двох сторін буде. Найкраща новина для українських друзів у Брюсселі, таких як литовці й поляки, – це коли приходять добрі новини з Києва.
(Рига – Прага – Київ)
– Якщо Брюссель очікує від України політичної консолідації, то Україна, у свою чергу, чекає на конкретні кроки з боку Євросоюзу
– Перспектива вже надана. Це угода про асоціацію між Україною та ЄС, за якою ми зараз працюємо. Але на що слід звернути увагу. Асоціація з Євросоюзом – це важлива політична декларація, однак зміст її полягає в організації державою економіки й вирішенні соціальних питань. Тому найважливішим блоком асоціації України з ЄС якраз і є угода про вільну торгівлю. Розумію, чому переговори просуваються досить важко. Тому, що це є конкретним і чутливим викликом, виконуючи який Україна допоможе сама собі у тому сенсі, що вільна торгівля змушує держави здійснювати реформи, лібералізувати свою економіку, зменшує монополію і дає більш широкі можливості для конкуренції. Окремі українські політичні та економічні діячі можливо цим і не задоволені, оскільки зменшиться їхня монополія, їхній вплив на політичне життя. Але у цьому й сенс вільного ринку та демократії, щоб кожний мав один голос, а не багато, незалежно від того, скільки коштів він має.
– Литва однією з перших із країн-членів ЄС запровадила безкоштовні візи для громадян України. Якщо б її приклад наслідували інші держави і ввели спрощений, а у перспективі й безвізовий режим для громадян України, то це б, можливо, більше наблизило Україну до Євросоюзу
– Безумовно, вільний рух людей через кордони – важливий аспект, і ми виступаємо за це. Я сподіваюсь, що у пакеті нової угоди між ЄС та Україною буде нове положення, яке дозволить вільніше пересуватися українцям. Ми сподіваємося, що в майбутньому буде запроваджений повний безвізовий режим між Україною та Євросоюзом. З іншого боку, слід зазначити, що безвізовий режим визначає нові завдання для української держави. По-перше, це повний контроль своїх кордонів, угода про реадмісію і, безумовно, гарантія, що не буде нелегальної міграції. Протяжність кордонів в Україні досить велика. Між іншим, є кордон з Росією, і тут слід буде приймати інноваційні рішення, щоб сусіди-росіяни не відчули ізольованості. Однак, я впевнений у тому, що в недалекому майбутньому ми досягнемо введення безвізового режиму для громадян України.
– Ви взяли участь у дискусії про зовнішню політику України, яка проходила у рамках Ризької конференці-2009. Про те, що Україна розташована між магнітами Заходу та Сходу, говорили відомі європейські політики й політологи. Які Ваші висновки після диспуту?
– На мою думку, основний висновок дискусії полягає в тому, що партнерства для України недостатньо, а до членства в ЄС вона ще не готова. Що потрібно Україні, так це добре керівництво і для цього нам потрібні також наставники в ЄС. Я сподіваюся, що такі знайдуться, особливо зараз, коли ми оберемо нового президента Євросоюзу й нового міністра закордонних справ. З іншого боку, потрібне бажання, яке б надходило від лідерів і політиків України. Я впевнений, що після виборів таке бажання й інтерес з боку двох сторін буде. Найкраща новина для українських друзів у Брюсселі, таких як литовці й поляки, – це коли приходять добрі новини з Києва.
(Рига – Прага – Київ)
