Зовсім нещодавно американські ЗМІ повідомляли, що навряд чи президент Барак Обама зробить своє рішення щодо збільшення військової присутності в Афганістані раніше кінця року. Згідно останніх повідомлень, у Білому домі практично щодня президент Обама радиться з вузьким колом кабінету і лідерами Пентагону.
У нарадах беруть участь державний секретар Гілларі Клінтон, генерал Джеймс Джонс - голова Ради національної безпеки, адмірал Майк Муллен – голова Об’єднаного комітету начальників штабів збройних сил, Роберт Ґейтс – міністр оборони, Джо Байден – віце-президент, Рам Еммануель – шеф канцелярії президента, інші діячі. Як повідомляє «Нью-Йорк Таймс» – а це, як правило, добре поінформована газета – на цільових нарадах обговорюють варіанти дальшої стратегії в Афганістані.
Командувач американських військ в Афганістані генерал Стенлі МакКрістол вважає, що перемога над рухом талібів навряд чи можлива без істотного збільшення контингенту. Він прохає надіслати у його розпорядження ще 40 тисяч вояків. Міністр Ґейтс, держсекретар Клінтон і адмірал Муллен пропонують 30 тисяч або близько того. Інші називають цифру 20-25 тисяч вояків. Віце-президент Байден і Рам Еммануель назагал скептично оцінюють переспективу підкріплення.
Війна в Афганістані непопулярна серед американців
Нині американський контингент в Афганістані нараховує 68 тисяч вояків. За даними «Нью-Йорк Таймс», президент Барак Обама має оголосити своє рішення після поїздки по азійських країнах, ймовірно на початку грудня, але він схиляється до збільшення контингенту на 30 тисяч.
Війна на афганській території непопулярна не лише тому, що там загинуло понад 800 вояків, і кошти туди вкладають величезні. Президент Обама називає війну в Афганістані війною за необхідністю, адже таліби є союзниками терористичної мережі «Аль-Кайда» і всі ісламістські фанатики-самогубці, виконавці терактів 11 вересня 2001-го року, отримали вишкіл саме в Афганістані.
Таліби намагаються захопити владу у сусідньому Пакистані, де вони можуть заволодіти атомною зброєю. прагне запобігти такому розвиткові подій. Мета Сполучених Штатів в Афганістані – підготувати афганську армію й корпус поліції, щоб вони змогли самі дати собі раду і з талібами, і з «Аль-Кайдою».
(Нью-Йорк – Київ – Прага)
У нарадах беруть участь державний секретар Гілларі Клінтон, генерал Джеймс Джонс - голова Ради національної безпеки, адмірал Майк Муллен – голова Об’єднаного комітету начальників штабів збройних сил, Роберт Ґейтс – міністр оборони, Джо Байден – віце-президент, Рам Еммануель – шеф канцелярії президента, інші діячі. Як повідомляє «Нью-Йорк Таймс» – а це, як правило, добре поінформована газета – на цільових нарадах обговорюють варіанти дальшої стратегії в Афганістані.
Командувач американських військ в Афганістані генерал Стенлі МакКрістол вважає, що перемога над рухом талібів навряд чи можлива без істотного збільшення контингенту. Він прохає надіслати у його розпорядження ще 40 тисяч вояків. Міністр Ґейтс, держсекретар Клінтон і адмірал Муллен пропонують 30 тисяч або близько того. Інші називають цифру 20-25 тисяч вояків. Віце-президент Байден і Рам Еммануель назагал скептично оцінюють переспективу підкріплення.
Війна в Афганістані непопулярна серед американців
Нині американський контингент в Афганістані нараховує 68 тисяч вояків. За даними «Нью-Йорк Таймс», президент Барак Обама має оголосити своє рішення після поїздки по азійських країнах, ймовірно на початку грудня, але він схиляється до збільшення контингенту на 30 тисяч.
Війна на афганській території непопулярна не лише тому, що там загинуло понад 800 вояків, і кошти туди вкладають величезні. Президент Обама називає війну в Афганістані війною за необхідністю, адже таліби є союзниками терористичної мережі «Аль-Кайда» і всі ісламістські фанатики-самогубці, виконавці терактів 11 вересня 2001-го року, отримали вишкіл саме в Афганістані.
Таліби намагаються захопити владу у сусідньому Пакистані, де вони можуть заволодіти атомною зброєю. прагне запобігти такому розвиткові подій. Мета Сполучених Штатів в Афганістані – підготувати афганську армію й корпус поліції, щоб вони змогли самі дати собі раду і з талібами, і з «Аль-Кайдою».
(Нью-Йорк – Київ – Прага)
