«Бойові дії почала Грузія, а спровокувала Росія» – звіт незалежних експертів

Європейські експерти дійшли висновку, що широкомасштабний збройний конфлікт у Грузії почала сама Грузія, атакуючи Цхінвалі важкою артилерією у ніч із 7 на 8 серпня 2008 року. При цьому, як зауважують доповідачі, на цей момент російські війська ще не розпочали масового вторгнення, як про це заявляв грузинський президент Міхеїл Саакашвілі.

Водночас на Росію експерти також покладають відповідальність за грубі порушення міжнародного права. Йдеться не лише про розгортання воєнної операції на значній території сусідньої держави, а й про провокації, масове надання російського громадянства у Південній Осетії та Абхазії і, звичайно, незаконне з погляду міжнародного права визнання сепаратистських грузинських територій незалежними державами.

Заяви ж про нібито геноцид мешканців Південної Осетії, що росіяни називають однією з причин конфлікту, експерти визнали безпідставними.

Голова місії, досвідчений дипломат зі Швейцарії, колишня спеціальний представник Генерального секретаря ООН у Грузії Гайді Тальявіні в інтерв’ю швейцарській газеті Le Temps зазначила, що загалом обопільні звинувачення сторін були далекі від дійсності.

Чи припиниться «війна звинувачень»?

Результатом 5-денних масштабних воєнних дій на Кавказі було те, що Росія відтіснила війська Грузії з територій Південної Осетії та Абхазії. А згодом Кремль оголосив про визнання незалежності цих сепаратистських грузинських територій.

Країни Заходу гостро розкритикували Росію та звинуватили Кремль у непропорційному застосуванні сили. Однак через декілька місяців європейські політики фактично визнали, що Грузія також несе свою частину відповідальності за загострення ситуації у кавказькому регіоні.

Після конфлікту розпочалася інша війна – війна звинувачень, якій зараз незалежні висновки експертів мали б покласти край. Та який ефект матиме доповідь про правду навколо російсько-грузинської війни?

Фахівець із питань політики оборони та безпеки паризької Фундації стратегічних досліджень Ізабель Факон каже, що особливо нічого не зміниться ні у європейсько-російських, ні у європейсько-грузинських відносинах.

«Нинішня мета Євросоюзу полягала в тому, щоб уникнути визначення, хто був мерзотником, а хто добродієм, – каже європейський експерт. – ЄС намагається покласти край атмосфері напруженості, створеній грузинсько-російським конфліктом. Тепер, після публікації висновків, я не думаю, що щось суттєво зміниться у відносинах Європи з Грузією чи Росією. Висновки доволі збалансовані і не повинні призвести до мобілізації жодної зі сторін».

«Обмежена перемога дипломатії Європи»

У будь-якому разі ця доповідь нічого суттєво не змінить у нинішній ситуації. Росіяни не відмовляться від своїх заяв про незалежність Абхазії та Південної Осетії і тим паче не виведуть звідти свої військові бази, каже Ізабель Факон.

«Я б не назвала результати цієї комісії дипломатичним успіхом Європи, – зазначає вона. – Добре, що було зроблене зусилля, щоб утихомирити напруженість навколо цієї чутливої теми. Та, на мій погляд, ця доповідь дещо запізніла на тлі того, що ми маємо в дійсності на місці конфлікту. Насправді вона нічого суттєво не змінила, тому це дуже обмежена перемога європейської дипломатії».

На думку Ізабель Факон, розподіл відповідальності між російською та грузинською сторонами не є штучною спробою Європи згладити ситуацію на Кавказі. Експерт називає доповідь об’єктивним аналізом, базованим на великій кількості зібраного матеріалу.

(Брюссель – Прага – Київ)