Звіт незалежної місії, що була створена за рішенням Євросоюзу для розслідування причин російсько-грузинської війни, сягає майже 900 сторінок. І хоча він не має юридичної дії, утім уже наробив чимало галасу. Зокрема, частина європейських політиків назвали доповідь, яку оприлюднила голова місії, екс-представник ООН у Грузії Гайді Тальявіні, поспішною.
На думку міністра закордонних справ Литви Віґаудаса Ушацкаса, гнів після війни на Кавказі ще надто свіжий, щоб робити збалансовані висновки. «Рани від конфлікту та минулорічної війни ще не загоїлись, – каже він. – Гадаю, те, що зараз відбулося, це ми тільки солі підсипали. Я не думаю, що це корисно, пам’ятаючи, що ми маємо справу із резолюцією щодо цього конфлікту».
Нюанси доповіді ЄС
Значна частина світової преси розшифрувала доповідь про російсько-грузинський конфлікт як поразку Грузії, мовляв, старт війні дали у Тбілісі. Хмизу у вогонь підкинули самі росіяни. А постійний представник Росії в НАТО Дмитро Рогозін заявив, що Захід має тепер вибачитись за засудження російських дій під час війни на Кавказі.
Між тим, Рон Асмус, голова Німецького фонду Маршалла у Брюсселі, зауважив, що звіт містить чимало особливих нюансів. Зокрема, створена ЄС місія не знайшла у діях грузинських військових ознак геноциду, як на цьому наполягала Москва. ЄС також визнав, що Росія вийшла за рамки своїх повноважень щодо захисту миротворців.
Рон Асмус вважає, що варто робити акценти не на пошуку винних, а на запобіганні повторення помилок. Головною причиною російсько-грузинської війни політик називає небажання Росії пустити Грузію до НАТО та ЄС.
«Гадаю, це частина погроз з боку Москви. Мовляв, якщо ви, Грузія, продовжуватимете йти на Захід, ви заплатите ціну і матимете відповідні наслідки, – зазначив Рон Асмус. – І ці погрози будуть посилюватись, поки вони не заженуть президента Грузії Міхеїла Саакашвілі у глухий кут, поки він не відчує, що не має іншого вибору. Ви можете казати, що Саакашвілі зробив неправильно. Але для мене не є великою таємницею, чому він це зробив».
Як загартовуватись Грузії
Найкращим шляхом для Грузії нині міністр закордонних справ Латвії Віґаудас Ушацкас бачить шлях реформ. Політик радить Тбілісі поважати зобов’язання щодо перемир’я з Росією, гарантувати безпечне повернення додому людей, які змушені були через війну виїхати з країни, а також дозволити європейським експертам моніторити ситуацію у Південній Осетії та Абхазії.
Крім того, Ушацкас закликав Захід бути більш агресивним у веденні дипломатії щодо російсько-грузинського конфлікту. «Чому в 21-му столітті ми дозволили двом країнам-представникам Ради Європи та ОБСЄ воювати? Що зробили ці організації, щоб попередити їх? Чому ми цього не зробили? Ми не були достатньо передбачливими», – переконаний він.
Російсько-грузинський конфлікт показав слабку ефективність європейської дипломатії. Поки в ЄС міркували, як реагувати і хто винен, за п’ять серпневих днів війни на Кавказі у 2008 році з боку Грузії загинули, за даними грузинської влади, понад 400 осіб, військових і цивільних. Російська сторона, зі свого боку, офіційно підтвердила загибель 162 мирних жителів Південної Осетії й півторасот південноосетинських бійців та понад 60 російських солдатів.
(Прага – Київ)
На думку міністра закордонних справ Литви Віґаудаса Ушацкаса, гнів після війни на Кавказі ще надто свіжий, щоб робити збалансовані висновки. «Рани від конфлікту та минулорічної війни ще не загоїлись, – каже він. – Гадаю, те, що зараз відбулося, це ми тільки солі підсипали. Я не думаю, що це корисно, пам’ятаючи, що ми маємо справу із резолюцією щодо цього конфлікту».
Нюанси доповіді ЄС
Значна частина світової преси розшифрувала доповідь про російсько-грузинський конфлікт як поразку Грузії, мовляв, старт війні дали у Тбілісі. Хмизу у вогонь підкинули самі росіяни. А постійний представник Росії в НАТО Дмитро Рогозін заявив, що Захід має тепер вибачитись за засудження російських дій під час війни на Кавказі.
Між тим, Рон Асмус, голова Німецького фонду Маршалла у Брюсселі, зауважив, що звіт містить чимало особливих нюансів. Зокрема, створена ЄС місія не знайшла у діях грузинських військових ознак геноциду, як на цьому наполягала Москва. ЄС також визнав, що Росія вийшла за рамки своїх повноважень щодо захисту миротворців.
Рон Асмус вважає, що варто робити акценти не на пошуку винних, а на запобіганні повторення помилок. Головною причиною російсько-грузинської війни політик називає небажання Росії пустити Грузію до НАТО та ЄС.
«Гадаю, це частина погроз з боку Москви. Мовляв, якщо ви, Грузія, продовжуватимете йти на Захід, ви заплатите ціну і матимете відповідні наслідки, – зазначив Рон Асмус. – І ці погрози будуть посилюватись, поки вони не заженуть президента Грузії Міхеїла Саакашвілі у глухий кут, поки він не відчує, що не має іншого вибору. Ви можете казати, що Саакашвілі зробив неправильно. Але для мене не є великою таємницею, чому він це зробив».
Як загартовуватись Грузії
Найкращим шляхом для Грузії нині міністр закордонних справ Латвії Віґаудас Ушацкас бачить шлях реформ. Політик радить Тбілісі поважати зобов’язання щодо перемир’я з Росією, гарантувати безпечне повернення додому людей, які змушені були через війну виїхати з країни, а також дозволити європейським експертам моніторити ситуацію у Південній Осетії та Абхазії.
Крім того, Ушацкас закликав Захід бути більш агресивним у веденні дипломатії щодо російсько-грузинського конфлікту. «Чому в 21-му столітті ми дозволили двом країнам-представникам Ради Європи та ОБСЄ воювати? Що зробили ці організації, щоб попередити їх? Чому ми цього не зробили? Ми не були достатньо передбачливими», – переконаний він.
Російсько-грузинський конфлікт показав слабку ефективність європейської дипломатії. Поки в ЄС міркували, як реагувати і хто винен, за п’ять серпневих днів війни на Кавказі у 2008 році з боку Грузії загинули, за даними грузинської влади, понад 400 осіб, військових і цивільних. Російська сторона, зі свого боку, офіційно підтвердила загибель 162 мирних жителів Південної Осетії й півторасот південноосетинських бійців та понад 60 російських солдатів.
(Прага – Київ)