На саміті міністри дійшли згоди щодо зменшення оподаткування, зокрема, податку на додану вартість у деяких галузях економіки різних країн Євросоюзу. Йдеться про податкові полегшення у сфері малого та середнього бізнесу.
Компроміс, досягнутий міністрами фінансів, надасть дозвіл країнам ЄС встановлювати рівень ПДВ нижче від середньоєвропейських 15 відсотків. Але це стосуватиметься тільки ресторанів, будівельно-ремонтних компаній та деяких сфер обслуговування.
Зміни у системі оподаткування є частиною загальної програми стабілізації та об’єднання економіки європейської співдружності.
«Наднаціональні фінансові контролери»
Також у центрі уваги європейських міністрів фінансів були пропозиції щодо створення контролюючих наднаціональних організацій для нагляду за банківсько-фінансовою системою.
Група експертів, очолена колишнім головою Європейського банку реконструкції і розвитку Жаком де Ларозьєром, рекомендувала Комісії ЄС створити дві установи, що мали б регулювати діяльність системи фінансів Європи. Вони пропонують заснувати нову Європейську раду з системних ризиків та Європейську систему фінансового нагляду. Ці структури будуть покликані координувати діяльність національних банків, страхових компаній та інших фінансових установ.
Проте, наприклад, британці мають побоювання, що нові загальноєвропейські регулятори впливатимуть на діяльність Лондонського Сіті – цього фінансового центру світового значення. Де Ларозьєр в інтерв’ю агенції «Ройтерз» зазначив, що якраз навпаки – Лондону в цій системі буде відведене центральне місце.
Стало відомо, що Румунія наразі веде переговори з європейськими інституціями щодо отримання фінансової позики. Таким чином, це вже третя країна європейської спільноти, поряд із Латвією та Угорщиною, що хоче скористатися допомогою з кризового фонду Євросоюзу, спеціально створеного для країн-членів, які не входять до зони євро.
Фінансово-бюджетні «дози» не збільшуватимуть
На пропозицію США збільшити суми капіталовкладень у відновлення постраждалої від кризи економіки Євросоюз відповів відмовою. «Міністри країн єврозони домовилися відповісти на вимоги Америки, що збільшення фінансових зусиль, направлених на подолання кризи, нам не підходить, - заявив голова «Єврогрупи» Жан-Клод Юнкер. - Ми не готові збільшувати суми пакетів допомоги, які нині становлять від 3 до 4 відсотків ВВП Євросоюзу. Ми хочемо спочатку бачити, наскільки вони ефективні».
У Євросоюзі все більше фінансистів схиляються до думки, що слід посилити роль Міжнародного валютного фонду в системі регулювання світового капіталу. Починати цей процес слід зі збільшення фондів цієї установи до 500 мільярдів євро, заявили представники Єврокомісії та Ради ЄС.
Проте напередодні, доповідаючи про нинішню економічну ситуацію, єврокомісар з економічних та монетарних питань Хоакін Альмунья не приховував свого песимізму.
«Порівняно з прогнозами щодо майбутнього сценарію економічної ситуації, зробленими 19 січня, ризики падіння економіки значно зросли. Проблеми, з одного боку, пов’язані із погіршенням на кредитному ринку, з дуже низьким рівнем руху кредитів. З іншого боку, проблема у слабкому стані реальної економіки з падінням показників промислового виробництва та цифр, що надають статистичні агенції. Йдеться про довіру, інвестиції та споживачів», – сказав єврокомісар.
(Брюссель – Київ – Прага)
Компроміс, досягнутий міністрами фінансів, надасть дозвіл країнам ЄС встановлювати рівень ПДВ нижче від середньоєвропейських 15 відсотків. Але це стосуватиметься тільки ресторанів, будівельно-ремонтних компаній та деяких сфер обслуговування.
Зміни у системі оподаткування є частиною загальної програми стабілізації та об’єднання економіки європейської співдружності.
«Наднаціональні фінансові контролери»
Також у центрі уваги європейських міністрів фінансів були пропозиції щодо створення контролюючих наднаціональних організацій для нагляду за банківсько-фінансовою системою.
Група експертів, очолена колишнім головою Європейського банку реконструкції і розвитку Жаком де Ларозьєром, рекомендувала Комісії ЄС створити дві установи, що мали б регулювати діяльність системи фінансів Європи. Вони пропонують заснувати нову Європейську раду з системних ризиків та Європейську систему фінансового нагляду. Ці структури будуть покликані координувати діяльність національних банків, страхових компаній та інших фінансових установ.
Проте, наприклад, британці мають побоювання, що нові загальноєвропейські регулятори впливатимуть на діяльність Лондонського Сіті – цього фінансового центру світового значення. Де Ларозьєр в інтерв’ю агенції «Ройтерз» зазначив, що якраз навпаки – Лондону в цій системі буде відведене центральне місце.
Стало відомо, що Румунія наразі веде переговори з європейськими інституціями щодо отримання фінансової позики. Таким чином, це вже третя країна європейської спільноти, поряд із Латвією та Угорщиною, що хоче скористатися допомогою з кризового фонду Євросоюзу, спеціально створеного для країн-членів, які не входять до зони євро.
Фінансово-бюджетні «дози» не збільшуватимуть
На пропозицію США збільшити суми капіталовкладень у відновлення постраждалої від кризи економіки Євросоюз відповів відмовою. «Міністри країн єврозони домовилися відповісти на вимоги Америки, що збільшення фінансових зусиль, направлених на подолання кризи, нам не підходить, - заявив голова «Єврогрупи» Жан-Клод Юнкер. - Ми не готові збільшувати суми пакетів допомоги, які нині становлять від 3 до 4 відсотків ВВП Євросоюзу. Ми хочемо спочатку бачити, наскільки вони ефективні».
У Євросоюзі все більше фінансистів схиляються до думки, що слід посилити роль Міжнародного валютного фонду в системі регулювання світового капіталу. Починати цей процес слід зі збільшення фондів цієї установи до 500 мільярдів євро, заявили представники Єврокомісії та Ради ЄС.
Проте напередодні, доповідаючи про нинішню економічну ситуацію, єврокомісар з економічних та монетарних питань Хоакін Альмунья не приховував свого песимізму.
«Порівняно з прогнозами щодо майбутнього сценарію економічної ситуації, зробленими 19 січня, ризики падіння економіки значно зросли. Проблеми, з одного боку, пов’язані із погіршенням на кредитному ринку, з дуже низьким рівнем руху кредитів. З іншого боку, проблема у слабкому стані реальної економіки з падінням показників промислового виробництва та цифр, що надають статистичні агенції. Йдеться про довіру, інвестиції та споживачів», – сказав єврокомісар.
(Брюссель – Київ – Прага)
