Нова статистика не дає найбільшій європейській економіці приводів для оптимізму. В останньому кварталі валовий внутрішній продукт Німеччини скоротився на понад 2%.
А саме скорочення економіки триває вже три чверті року. Це означає, що німецька економіка переживає найскрутніші часи за повоєнний період.
Найбільше потерпів німецький експортний сектор, який є найбільшим у світі, і приносить країні третину всього доходу. Минулого року експорт скоротився більш як на 7%, що також є найгіршим показником за останні 40 років.
Як пояснює професор Вільного університету в Берліні Едвін Кольєр, більшість німецького експорту становлять продукти машинобудування, а попит на них зменшується з падінням ділової активності у світі
«Коли уряди і бізнес зупиняються і починають замислюватися над тим, куди йде світова економіка, якраз і починаються погані часи для тих, хто виробляє товари важкої промисловості – саме те, що виробляє Німеччина», – каже фахівець.
Німці не почуваються ні винними, ні зобов’язаними
Але німці, які вважають, що не вони спричинили світову кризу, не бачать і потреби допомагати іншим, хоч проблеми інших країн через брак попиту на німецький експорт стають їхніми власними. Німецькі політики відчувають такі настрої своїх виборців, а тому не поспішають на допомогу сусідам.
«Німецький уряд міцно тримав фіскальні віжки. Тож серед усіх країн у Європі, які потребують зараз стимулювати свою економіку, німці мають найкращі стартові позиції. Але німецький виборець запитує себе: «Якщо я поводився дисципліновано, то чому тепер я маю платити зі своїх кровних євро за відсутність фінансової дисципліни, скажімо в Греції?» Такі питання зараз стають першочерговими в політиці та економіці», – зауважує німецький економіст.
Те, яку відповідь німці знайдуть на таке питання, матиме величезне значення для економіки не лише єврозони, але і для сусідів на сході Європи, які також чекають на скоординовані дії Європейського Союзу для їхнього порятунку.
Поки що Німеччина всіма силами опирається, не хоче надавати пряму допомогу і воліє діяти через міжнародні інституції, зокрема, Міжнародний валютний фонд. Зокрема, Німеччина погодилася внести додаткові гроші до Фонду, який зараз має в розпорядженні близько 200 мільярдів доларів, а потребує близько 500.
Німеччина таки може допомогти іншим, але не конче
Але, на думку лондонського економіста Дженіфер Макевін, цілком імовірно, що серйозна ситуація у східній Європі змусить Берлін вдатися і до прямої допомоги.
«Якщо падіння в Східній Європі виявиться ще крутішим, буде потрібно відповідати на цей заклик про допомогу. А оскільки німецька економіка міцно пов’язана з цим регіоном, гадаю, що Німеччина включиться в пакет допомоги, який готуватиме ЄС», – вважає британський економіст.
Але гарантій того, що Німеччина поведеться солідарно, коли без роботи опиниться 3,5 мільйони німців, як прогнозують зараз, ніхто не дає. Економіка може і стала глобальною, а політика, як і раніше, робиться на місцях.
(Прага – Київ)
А саме скорочення економіки триває вже три чверті року. Це означає, що німецька економіка переживає найскрутніші часи за повоєнний період.
Найбільше потерпів німецький експортний сектор, який є найбільшим у світі, і приносить країні третину всього доходу. Минулого року експорт скоротився більш як на 7%, що також є найгіршим показником за останні 40 років.
Як пояснює професор Вільного університету в Берліні Едвін Кольєр, більшість німецького експорту становлять продукти машинобудування, а попит на них зменшується з падінням ділової активності у світі
«Коли уряди і бізнес зупиняються і починають замислюватися над тим, куди йде світова економіка, якраз і починаються погані часи для тих, хто виробляє товари важкої промисловості – саме те, що виробляє Німеччина», – каже фахівець.
Німці не почуваються ні винними, ні зобов’язаними
Але німці, які вважають, що не вони спричинили світову кризу, не бачать і потреби допомагати іншим, хоч проблеми інших країн через брак попиту на німецький експорт стають їхніми власними. Німецькі політики відчувають такі настрої своїх виборців, а тому не поспішають на допомогу сусідам.
«Німецький уряд міцно тримав фіскальні віжки. Тож серед усіх країн у Європі, які потребують зараз стимулювати свою економіку, німці мають найкращі стартові позиції. Але німецький виборець запитує себе: «Якщо я поводився дисципліновано, то чому тепер я маю платити зі своїх кровних євро за відсутність фінансової дисципліни, скажімо в Греції?» Такі питання зараз стають першочерговими в політиці та економіці», – зауважує німецький економіст.
Те, яку відповідь німці знайдуть на таке питання, матиме величезне значення для економіки не лише єврозони, але і для сусідів на сході Європи, які також чекають на скоординовані дії Європейського Союзу для їхнього порятунку.
Поки що Німеччина всіма силами опирається, не хоче надавати пряму допомогу і воліє діяти через міжнародні інституції, зокрема, Міжнародний валютний фонд. Зокрема, Німеччина погодилася внести додаткові гроші до Фонду, який зараз має в розпорядженні близько 200 мільярдів доларів, а потребує близько 500.
Німеччина таки може допомогти іншим, але не конче
Але, на думку лондонського економіста Дженіфер Макевін, цілком імовірно, що серйозна ситуація у східній Європі змусить Берлін вдатися і до прямої допомоги.
«Якщо падіння в Східній Європі виявиться ще крутішим, буде потрібно відповідати на цей заклик про допомогу. А оскільки німецька економіка міцно пов’язана з цим регіоном, гадаю, що Німеччина включиться в пакет допомоги, який готуватиме ЄС», – вважає британський економіст.
Але гарантій того, що Німеччина поведеться солідарно, коли без роботи опиниться 3,5 мільйони німців, як прогнозують зараз, ніхто не дає. Економіка може і стала глобальною, а політика, як і раніше, робиться на місцях.
(Прага – Київ)
