Повідомлення про незгоди всередині Європейського Союзу і прогнози про економічну катастрофу надмірно роздмухані засобами інформації, запевняв прем’єр-міністр Чехії Мірек Тополанек.
Після термінового саміту в неділю в Брюсселі, який він сам і скликав із метою обговорити боротьбу з дедалі глибшою економічною кризою, керівник чеського головування в ЄС ніби не розумів питання журналістів про якусь там кризу.
За обіднім столом, за яким неформально зустрічалися європейські керівники, запанував консенсус, повідомив він: учасники погодилися, що дотримуватимуться прийнятих у ЄС правил фінансової дисципліни, не вдаватимуться до односторонніх протекціоністських кроків на захист власних ринків, поширять заходи для рекапіталізації банків поза межі своїх країн і в принципі підтримають засадничий принцип єдиного ринку ЄС – у межах блоку не можна перешкоджати конкуренції.
Керівники ЄС не бачать великої кризи
Але Тополанек відкинув розмови про дедалі тяжче економічне становище країн Східної Європи. Він говорив про досягнений «істотний поступ» і про «дуже добрі» перспективи втримати економічне зростання.
Ці слова навряд чи вітають у столицях багатьох країн регіону – наприклад, Естонії з її 10 відсотками прогнозованого на цей рік економічного занепаду, Латвії, економіка якої, як очікують, цього року скоротиться на 12 відсотків, чи Угорщини; останні дві країни втримуються перед кризою тільки завдяки фінансовим вливанням Міжнародного валютного фонду.
Але й президент Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу теж відкидає заяви про катастрофічний стан східноєвропейських держав і наголошує: ЄС дуже уважно ставиться до становища в усіх країнах-членах, але країни Центральної і Східної Європи самі не схотіли окремої програми порятунку саме для них, бо не бачать підстав виокремлювати їх як окрему групу.
При цьому Баррозу не став згадувати про проблеми окремих країн. А щойно напередодні саміту прем’єр Угорщини Ференц Дюрчань закликав створити спеціальний фонд ЄС у 190 мільярдів євро для відновлення довіри до фінансових ринків і їхньої ліквідності в країнах Євросоюзу.
Угорщина, а також Латвія, Румунія, Болгарія потребують нових значних кредитів. Дещо краще становище хіба в Чехії й Словаччині, та ще якоюсь мірою в Польщі.
Певні рятівні заходи все-таки будуть
Та ЄС не прислухався до закликів керівника угорського уряду, як той сказав, уникнути створення нової «залізної завіси» в Європі, створивши пропонований ним фонд. Натомість лідери Євросоюзу вирішили розглядати справи окремих країн окремо в кожному випадку і користуватися при цьому вже наявними фінансовими інструментами.
Вони, зокрема, пообіцяли, що державні фінансові вливання в банки заможних західних країн дістануться і до їхніх дочірніх банків у країнах східноєвропейських. Це має полегшити побоювання на сході ЄС, що невпинна втеча західних інвестицій зможе задушити ці країни тривалою кредитною кризою.
Інший обіцяний захід – що держави Євросоюзу зможуть надавати позики своїм автовиробникам за умови, що дискримінації між місцями виробництва не буде. А цей крок заспокоїть кілька нових членів ЄС, які боялися втратити новозбудовані автозаводи західних компаній, у першу чергу французьких, після таких заяв, які робив, наприклад, президент Франції Ніколя Саркозі, про можливість вивести ці виробництва до країни походження.
Криза загрожує Україні і «Східному партнерству» ЄС
Тим часом економічна криза може вплинути ближчим часом на ще один проект Європейського Союзу.
Поза східним кордоном ЄС від кризи тяжко потерпає економіка України. А вже цього місяця мають офіційно оголосити, а на спеціальному саміті в Празі 7 травня започаткувати, ініціативу Євросоюзу «Східне партнерство».
Україна є одним із головних адресатів цієї ініціативи, яка має зблизити з ЄС східних сусідів блоку, не надаючи їм перспектив членства, але пропонуючи підтримку перед прагненнями Росії збільшити в регіоні свій вплив – разом із Молдовою, Азербайджаном, Вірменією, Грузією, а, можливо, й Білоруссю.
Якщо Україна похитнеться через кризу, це стане тяжким ударом для зовнішньої політики Євросоюзу, особливо ж для бажання ЄС стримати поширення російського впливу на сході Європи.
(Прага – Київ)
Після термінового саміту в неділю в Брюсселі, який він сам і скликав із метою обговорити боротьбу з дедалі глибшою економічною кризою, керівник чеського головування в ЄС ніби не розумів питання журналістів про якусь там кризу.
За обіднім столом, за яким неформально зустрічалися європейські керівники, запанував консенсус, повідомив він: учасники погодилися, що дотримуватимуться прийнятих у ЄС правил фінансової дисципліни, не вдаватимуться до односторонніх протекціоністських кроків на захист власних ринків, поширять заходи для рекапіталізації банків поза межі своїх країн і в принципі підтримають засадничий принцип єдиного ринку ЄС – у межах блоку не можна перешкоджати конкуренції.
Керівники ЄС не бачать великої кризи
Але Тополанек відкинув розмови про дедалі тяжче економічне становище країн Східної Європи. Він говорив про досягнений «істотний поступ» і про «дуже добрі» перспективи втримати економічне зростання.
Ці слова навряд чи вітають у столицях багатьох країн регіону – наприклад, Естонії з її 10 відсотками прогнозованого на цей рік економічного занепаду, Латвії, економіка якої, як очікують, цього року скоротиться на 12 відсотків, чи Угорщини; останні дві країни втримуються перед кризою тільки завдяки фінансовим вливанням Міжнародного валютного фонду.
Але й президент Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу теж відкидає заяви про катастрофічний стан східноєвропейських держав і наголошує: ЄС дуже уважно ставиться до становища в усіх країнах-членах, але країни Центральної і Східної Європи самі не схотіли окремої програми порятунку саме для них, бо не бачать підстав виокремлювати їх як окрему групу.
При цьому Баррозу не став згадувати про проблеми окремих країн. А щойно напередодні саміту прем’єр Угорщини Ференц Дюрчань закликав створити спеціальний фонд ЄС у 190 мільярдів євро для відновлення довіри до фінансових ринків і їхньої ліквідності в країнах Євросоюзу.
Угорщина, а також Латвія, Румунія, Болгарія потребують нових значних кредитів. Дещо краще становище хіба в Чехії й Словаччині, та ще якоюсь мірою в Польщі.
Певні рятівні заходи все-таки будуть
Та ЄС не прислухався до закликів керівника угорського уряду, як той сказав, уникнути створення нової «залізної завіси» в Європі, створивши пропонований ним фонд. Натомість лідери Євросоюзу вирішили розглядати справи окремих країн окремо в кожному випадку і користуватися при цьому вже наявними фінансовими інструментами.
Вони, зокрема, пообіцяли, що державні фінансові вливання в банки заможних західних країн дістануться і до їхніх дочірніх банків у країнах східноєвропейських. Це має полегшити побоювання на сході ЄС, що невпинна втеча західних інвестицій зможе задушити ці країни тривалою кредитною кризою.
Інший обіцяний захід – що держави Євросоюзу зможуть надавати позики своїм автовиробникам за умови, що дискримінації між місцями виробництва не буде. А цей крок заспокоїть кілька нових членів ЄС, які боялися втратити новозбудовані автозаводи західних компаній, у першу чергу французьких, після таких заяв, які робив, наприклад, президент Франції Ніколя Саркозі, про можливість вивести ці виробництва до країни походження.
Криза загрожує Україні і «Східному партнерству» ЄС
Тим часом економічна криза може вплинути ближчим часом на ще один проект Європейського Союзу.
Поза східним кордоном ЄС від кризи тяжко потерпає економіка України. А вже цього місяця мають офіційно оголосити, а на спеціальному саміті в Празі 7 травня започаткувати, ініціативу Євросоюзу «Східне партнерство».
Україна є одним із головних адресатів цієї ініціативи, яка має зблизити з ЄС східних сусідів блоку, не надаючи їм перспектив членства, але пропонуючи підтримку перед прагненнями Росії збільшити в регіоні свій вплив – разом із Молдовою, Азербайджаном, Вірменією, Грузією, а, можливо, й Білоруссю.
Якщо Україна похитнеться через кризу, це стане тяжким ударом для зовнішньої політики Євросоюзу, особливо ж для бажання ЄС стримати поширення російського впливу на сході Європи.
(Прага – Київ)
