За даними міністерства торгівлі у Вашингтоні, Америка купує у Китаї товарів на 256 мільярдів доларів більше, ніж продає. Дисбаланс, як бачимо, справді разючий. Китайський крам продається по всіх усюдах. До того ж, минулися часи, коли ярлик Made in China означав низьку якість. Нині якість китайських товарів часто-густо не поступається європейській, зате ціна залишається низькою. Економісти пояснюють це, по-перше, жалюгідною зарплатою китайських робітників, а по-друге, валютною політикою Пекіна, який штучно здешевлює курс юаню.
Серед інших тем на переговорах пані Клінтон з китайським керівництвом у держдепартаменті США називають забруднення атмосфери загрозливо високим викидом вуглецю китайськими підприємствами. Як би там не було, але між двома державами існує взаємозалежність: китайська економіка великою мірою залежить від експорту до Сполучених Штатів, зате Китай – найбільший у світі покупець облігацій міністерства фінансів США, що допомагає компенсувати американський бюджетний дефіцит.
Держсекретаря закликали не обминати питання з порушеннями прав людини на переговорах у Пекіні
У Китаї інтелектуали, правники й дисиденти, члени правозахисної організації «Хартія 08», розмістили в інтернеті вимогу поважати права людини і покласти край авторитарному правлінню комуністичної партії. За короткий час 8 тисяч китайських громадян підписали петицію і, не боячись переслідувань з боку таємної поліції, подали там-таки в інтернеті свої прізвища, адреси та професії.
Впливова газета Christian Science Monitor закликала Гілларі Клінтон говорити про це у Пекіні. Газета, зокрема, пише: «Попри прогрес у царині соціальних та економічних прав і деяке збільшення особистих свобод, Китай сьогодні залишається відповідальним за грубі порушення громадянських і політичних прав, від обмеження свободи слова до позбавлення волі без суду, ...за свавільні переселення й примусові аборти».
Як зазначає американське видання, у зовнішній політиці Китай часто виступає на боці репресивних режимів, включаючи Судан і Бірму, і зводить нанівець міжнародні санкції проти них.
(Нью-Йорк–Київ–Прага)
Серед інших тем на переговорах пані Клінтон з китайським керівництвом у держдепартаменті США називають забруднення атмосфери загрозливо високим викидом вуглецю китайськими підприємствами. Як би там не було, але між двома державами існує взаємозалежність: китайська економіка великою мірою залежить від експорту до Сполучених Штатів, зате Китай – найбільший у світі покупець облігацій міністерства фінансів США, що допомагає компенсувати американський бюджетний дефіцит.
Держсекретаря закликали не обминати питання з порушеннями прав людини на переговорах у Пекіні
У Китаї інтелектуали, правники й дисиденти, члени правозахисної організації «Хартія 08», розмістили в інтернеті вимогу поважати права людини і покласти край авторитарному правлінню комуністичної партії. За короткий час 8 тисяч китайських громадян підписали петицію і, не боячись переслідувань з боку таємної поліції, подали там-таки в інтернеті свої прізвища, адреси та професії.
Впливова газета Christian Science Monitor закликала Гілларі Клінтон говорити про це у Пекіні. Газета, зокрема, пише: «Попри прогрес у царині соціальних та економічних прав і деяке збільшення особистих свобод, Китай сьогодні залишається відповідальним за грубі порушення громадянських і політичних прав, від обмеження свободи слова до позбавлення волі без суду, ...за свавільні переселення й примусові аборти».
Як зазначає американське видання, у зовнішній політиці Китай часто виступає на боці репресивних режимів, включаючи Судан і Бірму, і зводить нанівець міжнародні санкції проти них.
(Нью-Йорк–Київ–Прага)