Втім, психологічно більшість прикарпатців з острахом очікують змін погоди. Зокрема, це стосується жителів села Гвізд Надвірнянського району на Івано-Франківщині. Знизу йшла повінь, зверху сунула гора – так вони згадують про стихію. Люди досі потерпають від страху і невизначеності: чи буде далі зсув ґрунту наступати на оселі.
У ніч із 24 на 25 липня мешканці Гвізда втікали у верхню частину села від невеличкого у звичайні дні потічка, що затопив хати в низинній частині по вікна. А через одну ніч, 27 липня, били дзвони трьох церков, люди у паніці рятувалися від гори, що сунула на село. Вони і зараз ще не позбулися того страху.
У ніч із 24 на 25 липня мешканці Гвізда втікали у верхню частину села від невеличкого у звичайні дні потічка, що затопив хати в низинній частині по вікна. А через одну ніч, 27 липня, били дзвони трьох церков, люди у паніці рятувалися від гори, що сунула на село. Вони і зараз ще не позбулися того страху.
– Світла в нас не було. І худоба, і діти, і люди, і машини – всі втікали.
– Швагро прибіг і каже: дітей бери і документи – втікай. Я вертаюсь ще по документи. Тріщить, шумить, іде. Присвітив – гора лізе.
– Це такий був звук, ніби небо точно відкривалося і падало. Це просто Бог нас помилував, що це все зупинилося в літніх хатах і стайнях.
Зсув зупинився, впершись у хату Юстини Гандзюк, у чотирьох обійстях знісши господарські будівлі, перекинувши вантажівку, зруйнувавши незакінчену новобудову у сусідів. Вже тепер люди пригадують, як того дня за кілька годин до негоди гавкали собаки і ревіла худоба. Корова у Юстини Гандзюк якось вирвалась і втекла, а 7-місячне порося і 30 курчат залишилось під землею, скаржиться літня жінка.
«Я вже в хаті зрихтувалася спати, внука миється, і тут кричить: тікайте, вибирайтеся. Внука мене за плече і тягне, а я ще жалію цієї хати. Хай би мене вже там притиснуло. Нащо мене вже нині? Я подивилася лиш: сунеться, стодола була на хаті», – розповіла Юстина Гандзюк.
«Нам би техніку і одну розумну людину»
Про пережите мешканці того кутка розповідають схвильовано. Хтось нарікає, що ні від кого нема помочі і ніхто ними не цікавиться, інші заперечують, що вже в першу ніч були тут і правоохоронці, і рятувальники. Трохи допомогли від дерева розчистити завали.
Начальник Надвірнянського районного штабу з ліквідації стихії Роман Федуник каже, що ситуація під контролем, зараз зсув зупинився. «Зсув – то таке природне явище, що майже неможливо щось робити. Тільки йде контроль, чи він поширюється далі, чи ні», – зазначає він.
У селі кажуть, це вперше у них такий зсув ґрунту, хіба що трохи було просідання землі якраз там, де зараз замість гори стометрове за глибиною і півкілометрове за протяжністю урвище. Роблять власні припущення, що ж спровокувало це явище. Якраз за тією горою качають нафту – може, погано залиті старі свердловини. У самій горі є три джерела, з восьми точок іде вода – один із потічків від джерела змінив русло, і люди бояться, що це загрожує й іншим хатам. Хочуть, щоб хтось приїхав до них, все те вивчив і їм пояснив, що їх чекає. А ще щоб допомогли з транспортом ту зсунуту землю відгорнути, бо з сапками, як почули пораду від одного чиновника, тут нічого не вдієш.
– Ні техніки, нічого – хоч би трохи.
– Не кажуть, чи воно буде сунутись— чи жити, чи вибиратися.
– Поїдуть, подивляться – і пішли.
– Ми б хотіли, щоб компетентні люди нам сказали, чи далі буде продовжуватися зсув. І якось воду відвели.
– Що люди з лопатою проти цього всього?
– То багато не потрібно. Потрібно тільки одну розумну людину, щоб сказала, як буде, і техніки нам потрібно. Хоч би прийшли заспокоїти, бо люди в паніці.
Поки грім не вдарить чи земля не зсунеться...
Чи може спинитися зсув, а чи можна спинити його людськими зусиллями – запитання до науковців. Хоча перш ніж будуватися, люди б мали радитися з фахівцями. Щоб робити якісь прогнози, треба поїхати на місце і дослідити той зсув – на це повинне бути офіційне звернення хоча б від сільської чи районної влади, каже завідувач кафедри геотехногенної безпеки та геоінформатики Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, доктор наук, професор Едуард Кузьменко.
«У чому я впевнений абсолютно — не можна застосовувати зараз якусь техніку, тому що ті маси землі, які накопичились внизу, зараз тримають цей схил. І коли забирають ці маси, часто провокують подальший розвиток зсуву. Коли приходить біда, ми маємо такі звернення, коли біди нема – всі кажуть: «Може, якось і мине», – зауважив Едуард Кузьменко.
Краще витратити невеликі гроші на дослідження та планування території, ніж потім нести величезні збитки, наголошує він. Професор також каже, що до думки науковців у нас ще не надто прислухаються. І не тільки пересічні люди, а й у владних коридорах.
Тиждень живуть у страху
Люди розуміють, що десь є набагато більша біда і дякують Богу, що в їхньому селі ніхто не загинув. Але хочуть знати, що їх чекає і як їм жити далі.
Мешканці Гвізда з острахом чекають дощів. Як тільки загримить, вибігають на дорогу. Вже тиждень у страху живуть. Після цієї негоди таких зсувних процесів на Прикарпатті зафіксовано кілька.
(Івано-Франківщина – Київ – Прага)