«Житниця Європи». Рекордні врожаї українського хліба підуть на експорт?!

Мінімум 40 мільйонів тон зернових очікують зібрати цього року, а у 2007 через посуху до сховищ потрапило лише 28 мільйонів тон збіжжя, говорить Валерій Рудюк з Міністерства аграрної політики України. «Посуха була в 10 областях, які безпосередньо формують запаси зернових в Україні. Ціна, наприклад, ячменю, який почали збирати по Одеській області, коштує близько 1300 гривень тонна».

Очікується рекордний експорт зернових

7 мільйонів тон пшениці, 4 мільйони тон ячменю, більше 3 мільйонів тон кукурудзи планується продати за кордон, зазначає Володимир Клименко, президент Української зернової асоціації. Причому експорт зернових цього року, за його словами, буде найбільшим за всі роки незалежності - майже 17 мільйонів тон. Постачатиме Україна зернові до 18 країн світу, в тому числі і на європейський ринок. «Європа завжди купувала український хліб. При найбільшому експорті (13,2 мільйони тон) декілька років тому – Україна експортувала зерно в 80 країн світу. Коли гарна ціна, то бізнес в цей сектор направляє гроші. Саме зараз це і відбувається. Цього року у нас уже було складно знайти незасіяну земля та й погода сприяла. Тепер зібрати б урожай».

Українське зерно – екологічно чисте

За своєю якістю українське збіжжя є одним з найкращих у світі, його сміливо можна пропонувати закордонному покупцеві, переконаний голова асоціації фермерів Іван Томич. «Лише технологічні виникають нюанси. А от кліматичні умови дозволяють в найкращих умовах вирощувати зерно. Використовується низька кількість мінеральних добрив і засобів захисту. Фактично, наближене до екологічно чистих умов».

Європа здатна сама задовольняти зернові апетити?!

Цього року у країнах Євросоюзу очікують зібрати врожаю зернових на 10 відсотків більше, ніж торік. Відтак представники Європейської комісії стверджують, що нині частка імпорту збіжжя буде найменшою за останні 3 роки. Проте, за словами речника аграрного сектору Єврокомісії Майкла Манна, Україна може використати свої можливості у постачанні тих видів зерна, на вирощування яких у ЄС існують квоти.
На думку Майкла Манна, успіх України на європейському ринку повністю залежатиме від конкурентоспроможності її продукції.

За даними брюссельського кореспондента Радіо Свобода Віталія Єремиці, у Європі все більше згадують стару репутацію України – житниці та постачальниці хліба. Український ринок очима європейців – багатообіцяючий, проте, надто контрольований та регульований українським урядом. Місцеві експерти твердять: якщо між Євросоюзом та Україною, зрештою, буде влаштовано Зону вільної торгівлі, це обов’язково спровокує ріст цін на внутрішньому ринку. А це, у свою чергу, може привести до програшу у боротьбі уряду Юлії Тимошенко проти подорожчання життя.

Але Європа, котра на водночас є і імпортером і експортером збіжжя, наразі здатна задовольняти власні зернові апетити, зазначає Володимир Лапа, експерт «Українського клубу аграрного бізнесу». Тому, навряд чи варто очікувати, що вона гостинно відчинить двері перед українськими аграріями. На міжнародних ринках і так знайдеться багато охочих купити вітчизняну пшеницю, скажімо, це країни Близького Сходу та Африка. «Специфіка світового ринку в тому, що кожна країна продає зерно певної якості. Чорноморська пшениця (українська, російська) відповідає показникам пшениці середньої якості. Європа зацікавлена в купівлі такого зерна середньої, однак основні надходження відбуваються за умов неврожаю в самій Європі».

Не використані потужні ресурси

Україна має потужні аграрні ресурси, але не використовує їх ефективно, вважає економіст Ярослав Жаліло. Урожайність зернових культур є нижче, ніж в європейських країнах. «Необхідно вкладати кошти на виробництвах. Потрібна державна політика та капіталовкладення».

Але є й альтернатива цьому - запросити на українські землі іноземного інвестора. Однак у цьому випадку, побоюється економіст, держава позбудеться свого потенціалу й прибутки і втратить контроль над тим, як будуть використані її землі.