Леся Бакалець
Київ – Стандарти якості продуктів харчування в Україні оновлюються і доповнюються щороку. При цьому виробники не поспішають їх виконувати, а орган, який повинен перевіряти продукти на відповідність стандартам, цього року ще не отримав фінансування.
Після серйозного харчового отруєння студентка Ольга вибирає їжу дуже прискіпливо. Читає вміст, перевіряє термін придатності, і купує продукти знайомих їй марок. Окремо для себе Ольга склала і харчовий чорний список тих товарів, які вона ніколи не придбає. Це газована вода та цукерки з фарбниками, сосиски, овочі в супермаркетах.
«Дуже насторожено ставлюсь до м’яса, яке продається у супермаркетах, особливо такого, що у вакуумних целофанових упаковках із соусом. Бо за допомогою соусу і спецій найчастіше забивають смак неякісного, простроченого м’яса. Тому намагаюсь взагалі не купувати м’яса, якщо ж я його їм, то вже в якихось перевірених закладах харчування. Їсти ж хочеться», – каже студентка.
Перевірити якість українських товарів складно
Якість українських продуктів харчування ставить під сумнів і Лариса Лосюк, голова Держспоживстандарту – організації, яка виробляє норми якості та безпеки для товарів. Вона каже, перевірити товари та їх вміст складно, адже за законом про таку перевірку треба попереджати підприємство за 10 днів. У виробника є час влаштувати показове якісне виробництво. І ревізія не приносить жодних результатів. Тому, наприклад, ковбасу, Лариса Лосюк взагалі не радить купувати.
«Я сама не купую ковбасу, абсолютно ніяку. Краще купити звичайний шматок м’яса, прийти додому і його приготувати. І ота вся красива картопля, полуниця, яку нам пропонують, вона не завжди краща за своїм складом, ніж на базарі у бабусі», – зауважила Лариса Лосюк.
За наявності в Україні близько 25 тисяч стандартів, споживачам доводиться сподіватися виключно на добросовісність самого виробника. А орган, який повинен контролювати якість, за словами заступника генерального директора Укрметртестстандарту Віктора Римаря зараз практично не функціонує.
«Завдання Державного нагляду за дотриманням стандартів, норм і правил – відбирати продукти, віддавати їх на випробування в лабораторію, яка перевірить його склад, чи відповідає він вимогам стандартів, і перевірить відповідність вимогам безпеки, які встановлює Міністерство охорони здоров’я. Ось у цьому році фінансування на роботу Державного нагляду ще досі не виділене», – зауважив Віктор Римар.
Сьогодні перевірка продуктів харчування, каже він, зводиться до простого зовнішнього огляду товару: чи є маркування, яка упаковка.
Київ – Стандарти якості продуктів харчування в Україні оновлюються і доповнюються щороку. При цьому виробники не поспішають їх виконувати, а орган, який повинен перевіряти продукти на відповідність стандартам, цього року ще не отримав фінансування.
Після серйозного харчового отруєння студентка Ольга вибирає їжу дуже прискіпливо. Читає вміст, перевіряє термін придатності, і купує продукти знайомих їй марок. Окремо для себе Ольга склала і харчовий чорний список тих товарів, які вона ніколи не придбає. Це газована вода та цукерки з фарбниками, сосиски, овочі в супермаркетах.
«Дуже насторожено ставлюсь до м’яса, яке продається у супермаркетах, особливо такого, що у вакуумних целофанових упаковках із соусом. Бо за допомогою соусу і спецій найчастіше забивають смак неякісного, простроченого м’яса. Тому намагаюсь взагалі не купувати м’яса, якщо ж я його їм, то вже в якихось перевірених закладах харчування. Їсти ж хочеться», – каже студентка.
Перевірити якість українських товарів складно
Якість українських продуктів харчування ставить під сумнів і Лариса Лосюк, голова Держспоживстандарту – організації, яка виробляє норми якості та безпеки для товарів. Вона каже, перевірити товари та їх вміст складно, адже за законом про таку перевірку треба попереджати підприємство за 10 днів. У виробника є час влаштувати показове якісне виробництво. І ревізія не приносить жодних результатів. Тому, наприклад, ковбасу, Лариса Лосюк взагалі не радить купувати.
«Я сама не купую ковбасу, абсолютно ніяку. Краще купити звичайний шматок м’яса, прийти додому і його приготувати. І ота вся красива картопля, полуниця, яку нам пропонують, вона не завжди краща за своїм складом, ніж на базарі у бабусі», – зауважила Лариса Лосюк.
За наявності в Україні близько 25 тисяч стандартів, споживачам доводиться сподіватися виключно на добросовісність самого виробника. А орган, який повинен контролювати якість, за словами заступника генерального директора Укрметртестстандарту Віктора Римаря зараз практично не функціонує.
«Завдання Державного нагляду за дотриманням стандартів, норм і правил – відбирати продукти, віддавати їх на випробування в лабораторію, яка перевірить його склад, чи відповідає він вимогам стандартів, і перевірить відповідність вимогам безпеки, які встановлює Міністерство охорони здоров’я. Ось у цьому році фінансування на роботу Державного нагляду ще досі не виділене», – зауважив Віктор Римар.
Сьогодні перевірка продуктів харчування, каже він, зводиться до простого зовнішнього огляду товару: чи є маркування, яка упаковка.
