Кирило Булкін
Київ – Ціни на продукти харчування в Україні й далі залишаються високими, попри запевнення влади, що ситуація стабілізується. Можливо, добрий урожай, якого, за прогнозами, очікують цього року, призведе нарешті до подешевшання продуктів? Експерти стверджують: давати однозначний прогноз ще рано.
Економіст Міжнародної громадської організації «Блейзер фундація» Ольга Погарська каже, що у травні були зафіксовані певні позитивні тенденції. Принаймні, темпи зростання цін знизились маже втричі у порівнянні з попередніми чотирма місяцями. Проте, зазначає експерт, у травні продукти нового врожаю ще не надходять на ринок. Натомість продають фрукти й овочі раннього визрівання, які завжди мають достатньо високі ціни порівняно з основною масою врожаю.
«Ефект нового врожаю ще навіть у червні буде не таким суттєвим, і більший його вплив буде очікуватися десь у липні-серпні», – каже експерт.
Водночас Ольга Погарська зауважує: навіть добрий урожай є лише фактором пропозиції. Він сприяє зниженню темпів інфляції, але є ще й фактор попиту. Попит і далі зростає динамічно, цьому сприяє політика уряду, спрямована на зростання доходів громадян. Тому інфляція, хоча й уповільниться, та все одно, за прогнозом «Блейзер фундації», сягне до кінця року близько 20%.
Спрогнозувати подальшу поведінку цін на харчі поки неможливо
Президент асоціації фермерів і приватних землевласників України Іван Томич зазначає, що про цінові перспективи стосовно продуктів сільського господарства треба говорити диференційовано. Адже в кожній з галузей – як-от вирощуванні зернових, тваринництві, овочівництві – є свої проблеми і свої фактори ризику.
Так, Іван Томич вважає, що на ціни зернових продуктів можуть негативно вплинути труднощі під час збирання врожаю, пов’язані з погодними умовами та недостатнім забезпеченням фермерів зернозбиральною технікою.
Що ж стосується фруктів та овочів, то цій галузі, на думку Івана Томича, бракує розвиненої інфраструктури – тобто системи зберігання, пакування й доставки продукції від виробника до споживача.
«На жаль, відірвані по цьому маркетинговому ланцюгу дрібні виробники. Вони самостійно мусять реалізовувати продукцію, втрачаючи час, втрачаючи якість цієї продукції. І вони не мають можливості доступу до організованого ринку. Якщо не будуть докорінно змінені інфраструктурні підходи щодо цієї галузі, ми не отримаємо якісного продукту і пониження цін на овочі», – зауважив Іван Томич.
Наразі, за його словами, важко передбачити, чи вдасться уряду дати раду зазначеним проблемам, та й низці інших чинників. Тож і спрогнозувати подальшу поведінку цін на продукти поки неможливо.
Тим часом Держкомрезерв поставив м’ясопереробним підприємствам майже 13 тисяч тонн м’яса. Пропонується також продавати борошно держрезерву підприємствам роздрібної торгівлі, перелік яких буде визначений місцевими органами влади – наразі резервне борошно продають безпосередньо хлібопекарським підприємствам.
Водночас Держкомрезерв заявляє, що пекарі відмовляються від борошна державного резерву, зриваючи затверджені Міністерством аграрної політики графіки постачань.
Київ – Ціни на продукти харчування в Україні й далі залишаються високими, попри запевнення влади, що ситуація стабілізується. Можливо, добрий урожай, якого, за прогнозами, очікують цього року, призведе нарешті до подешевшання продуктів? Експерти стверджують: давати однозначний прогноз ще рано.
Економіст Міжнародної громадської організації «Блейзер фундація» Ольга Погарська каже, що у травні були зафіксовані певні позитивні тенденції. Принаймні, темпи зростання цін знизились маже втричі у порівнянні з попередніми чотирма місяцями. Проте, зазначає експерт, у травні продукти нового врожаю ще не надходять на ринок. Натомість продають фрукти й овочі раннього визрівання, які завжди мають достатньо високі ціни порівняно з основною масою врожаю.
«Ефект нового врожаю ще навіть у червні буде не таким суттєвим, і більший його вплив буде очікуватися десь у липні-серпні», – каже експерт.
Водночас Ольга Погарська зауважує: навіть добрий урожай є лише фактором пропозиції. Він сприяє зниженню темпів інфляції, але є ще й фактор попиту. Попит і далі зростає динамічно, цьому сприяє політика уряду, спрямована на зростання доходів громадян. Тому інфляція, хоча й уповільниться, та все одно, за прогнозом «Блейзер фундації», сягне до кінця року близько 20%.
Спрогнозувати подальшу поведінку цін на харчі поки неможливо
Президент асоціації фермерів і приватних землевласників України Іван Томич зазначає, що про цінові перспективи стосовно продуктів сільського господарства треба говорити диференційовано. Адже в кожній з галузей – як-от вирощуванні зернових, тваринництві, овочівництві – є свої проблеми і свої фактори ризику.
Так, Іван Томич вважає, що на ціни зернових продуктів можуть негативно вплинути труднощі під час збирання врожаю, пов’язані з погодними умовами та недостатнім забезпеченням фермерів зернозбиральною технікою.
Що ж стосується фруктів та овочів, то цій галузі, на думку Івана Томича, бракує розвиненої інфраструктури – тобто системи зберігання, пакування й доставки продукції від виробника до споживача.
«На жаль, відірвані по цьому маркетинговому ланцюгу дрібні виробники. Вони самостійно мусять реалізовувати продукцію, втрачаючи час, втрачаючи якість цієї продукції. І вони не мають можливості доступу до організованого ринку. Якщо не будуть докорінно змінені інфраструктурні підходи щодо цієї галузі, ми не отримаємо якісного продукту і пониження цін на овочі», – зауважив Іван Томич.
Наразі, за його словами, важко передбачити, чи вдасться уряду дати раду зазначеним проблемам, та й низці інших чинників. Тож і спрогнозувати подальшу поведінку цін на продукти поки неможливо.
Тим часом Держкомрезерв поставив м’ясопереробним підприємствам майже 13 тисяч тонн м’яса. Пропонується також продавати борошно держрезерву підприємствам роздрібної торгівлі, перелік яких буде визначений місцевими органами влади – наразі резервне борошно продають безпосередньо хлібопекарським підприємствам.
Водночас Держкомрезерв заявляє, що пекарі відмовляються від борошна державного резерву, зриваючи затверджені Міністерством аграрної політики графіки постачань.