Під час двох пікетів лунали пісні: «Маруся, раз-два-три, калина» та «Десятий наш десантний батальйон». Два натовпи, два покоління, дві пісні, дві полярні точки зору...
Під стягами помаранчевих сил – українська народна «Маруся», гасло «Українці за НАТО!» і більшість – люди середнього віку. На протилежному боці площі, за подвійним кордоном міліції, прапори Партії регіонів, пісні радянських часів, плакати «НАТО – демократія на крові» і в основному пенсіонери. За гучномовцями й співами слів майже не чутно. А втім, опоненти й не хочуть дослухатись одне до одного. Аргументи в кожного свої, чужі звучать непереконливо, кажуть учасники акції.
«Тільки в НАТО ми в безпеці, а ні – то за рік-другий нас з’їдять», – каже прихильник НАТО.
«Колись НАТО створювали проти Варшавського договору. Тепер його немає. НАТО теж мало б розформуватись. Воно виконує волю Буша, американців», – переконана учасниця антинатовської акції.
«Чорний хід» і сирі яйця
Зустріти членів Північноатлантичної Ради у Дніпропетровську зібралося понад тисячу осіб. Поміж ними десятки правоохоронців. Заходи безпеки безпрецедентні. Автобус із послами, попри очікування учасників антинатовського мітингу, під’їздить із тильного боку будівлі. Заблокувати рух протестувальники не встигають, у вікна автобусу летять сирі яйця. Керівник антинатовської акції, «регіонал» Олег Царьов не приховує розчарування: акція мала бути більш резонансною.
«Люди тут, а натовські представники зайшли до будівлі через чорний хід. Бачити й чути народ не хочуть», – зауважив він.
«Говорити про НАТО можна з тими, хто хоче почути»
У будівлі інституту держуправління, в нещодавно відкритому Центрі євроатлантичної інтеграції, засідають посли НАТО. Атмосфера більш спокійна. Чому українці досі живуть у полоні міфів, нав’язаних радянською ідеологією і чи можна змінити ставлення до НАТО – одна із головних тем дискусії. До неї долучили представників неурядових організацій та журналістів. Основний меседж, з яким виступають посли: НАТО – не предмет купівлі-продажу, і Україна вільна обирати, бути їй з Альянсом чи ні.
А втім, на запитання, яке чи не найбільше цікавить активістів громадських організацій, скільки коштуватиме Україні вступ, посли уникають конкретних відповідей. Литовський представник у НАТО Лінас Лінкевічус пояснює на прикладі своєї держави: за роки членства в Альянсі Литва отримала від НАТО утричі більше, ніж віддала. Він зазначив, що хотів би про це розповісти українцям, налаштованим проти Альянсу, але ті навряд чи почують.
«Мене, приміром, це переконує. Я про це говорю з усіма, хто питає. Але є забобони, не мають люди інформації, але це можна легко пояснити тим, хто хоче почути. Є люди, які не хочуть чути, скажімо, учасники пікетів. Але з тими, хто хоче почути, я думаю, можна розмовляти», – наголосив посол Литви в НАТО.
Сьогодні ж посли Альянсу в Дніпропетровську відвідали Національний аерокосмічний центр. Учасники ж антинатовської акції протесту ухвалили резолюцію і зажадали від Президента Віктора Ющенка термінового призначення референдуму щодо вступу України в Альянс.
Під стягами помаранчевих сил – українська народна «Маруся», гасло «Українці за НАТО!» і більшість – люди середнього віку. На протилежному боці площі, за подвійним кордоном міліції, прапори Партії регіонів, пісні радянських часів, плакати «НАТО – демократія на крові» і в основному пенсіонери. За гучномовцями й співами слів майже не чутно. А втім, опоненти й не хочуть дослухатись одне до одного. Аргументи в кожного свої, чужі звучать непереконливо, кажуть учасники акції.
«Тільки в НАТО ми в безпеці, а ні – то за рік-другий нас з’їдять», – каже прихильник НАТО.
«Колись НАТО створювали проти Варшавського договору. Тепер його немає. НАТО теж мало б розформуватись. Воно виконує волю Буша, американців», – переконана учасниця антинатовської акції.
«Чорний хід» і сирі яйця
Зустріти членів Північноатлантичної Ради у Дніпропетровську зібралося понад тисячу осіб. Поміж ними десятки правоохоронців. Заходи безпеки безпрецедентні. Автобус із послами, попри очікування учасників антинатовського мітингу, під’їздить із тильного боку будівлі. Заблокувати рух протестувальники не встигають, у вікна автобусу летять сирі яйця. Керівник антинатовської акції, «регіонал» Олег Царьов не приховує розчарування: акція мала бути більш резонансною.
«Люди тут, а натовські представники зайшли до будівлі через чорний хід. Бачити й чути народ не хочуть», – зауважив він.
«Говорити про НАТО можна з тими, хто хоче почути»
У будівлі інституту держуправління, в нещодавно відкритому Центрі євроатлантичної інтеграції, засідають посли НАТО. Атмосфера більш спокійна. Чому українці досі живуть у полоні міфів, нав’язаних радянською ідеологією і чи можна змінити ставлення до НАТО – одна із головних тем дискусії. До неї долучили представників неурядових організацій та журналістів. Основний меседж, з яким виступають посли: НАТО – не предмет купівлі-продажу, і Україна вільна обирати, бути їй з Альянсом чи ні.
А втім, на запитання, яке чи не найбільше цікавить активістів громадських організацій, скільки коштуватиме Україні вступ, посли уникають конкретних відповідей. Литовський представник у НАТО Лінас Лінкевічус пояснює на прикладі своєї держави: за роки членства в Альянсі Литва отримала від НАТО утричі більше, ніж віддала. Він зазначив, що хотів би про це розповісти українцям, налаштованим проти Альянсу, але ті навряд чи почують.
«Мене, приміром, це переконує. Я про це говорю з усіма, хто питає. Але є забобони, не мають люди інформації, але це можна легко пояснити тим, хто хоче почути. Є люди, які не хочуть чути, скажімо, учасники пікетів. Але з тими, хто хоче почути, я думаю, можна розмовляти», – наголосив посол Литви в НАТО.
Сьогодні ж посли Альянсу в Дніпропетровську відвідали Національний аерокосмічний центр. Учасники ж антинатовської акції протесту ухвалили резолюцію і зажадали від Президента Віктора Ющенка термінового призначення референдуму щодо вступу України в Альянс.