У таких сільськогосподарських штатах, як Висконсин, Оклахома, Айова, Ілінойс, Індіана, Огайо, потерпають від надмірної вологи кукурудза й соя. Прогнози невтішні також для пшениці й рису, і це саме тепер, коли світ переживає продовольчу кризу і попит на збіжжя особливо високий.
Американські фермери, за підрахунками міністерства сільського господарства у Вашингтоні, постачають світові щороку пересічно 60 відсотків кукурудзи, третину сої, 25 відсотків пшениці і десяту частину рису. Америка надає половину усієї світової продовольчої допомоги нужденним країнам. Тому, коли повінь заливає посіви кукурудзи в Айові, Ілінойсі, Індіані, а по річках, що вийшли з берегів у Вісконсіні, пливуть змиті з фундаментів фермерські домівки, то це дасться взнаки в Екваторіальній Африці, на Гаїті тощо.
В Індіані загони Національної гвардії допомагають споруджувати тимчасові дамби з мішків з піском, аби стримати воду, яка вже прорвала справжні дамби і змила сотні метрів бетонної автостради. Рух перекрито на багатьох міцевих шляхах і на шосейних дорогах. Це стихійне лихо великого обсягу.
У Нью-Йорку – температурне пекло. Ще гірше – у столиці і південніше...
Між тим, ми тут, у Нью-Йорку, почуваємося приблизно як печена картопля. Не лише у Нью-Йорку, а й по інших містах атлантичного узбережжя, температура повітря близько 40 градусів Цельсія, але у нас до того ж і вологість висока. У нью-йоркському Сентрал-парку навіть у затінку дерев температура 38, на півградуса нижче рекордної. У Нью-Йорку в міжнародному аеропрту Ліберті – 38, побито рекорд 1933 року. Школи відпускають дітей додому раніше, бо кондиціонерам не вистачає напруги, щоб знизити температуру у класних кімнатах бодай до 22 градусів.
У Брукліні, Квінсі, у мангаттанському Гарлемі дітлахи відкручують пожежні крани, влаштовуючи такі собі фонтани. Міськрада закликає громадян економити елекроенергію і не вмикати кондиціонери на повну потужність, бо не витримують автоматичні перемикачі на підстанціях. Вони не витримали у вівторок кілька разів на магістралях метро. Можете собі уявити, що відчували люди протягом десь півгодини у вагонах у тунелі.
У Вашингтоні спека ще сильніша, ніж у нас, у Нью-Йорку, бо столиця лежить у низині, до того ж кілометрів на 350 південніше.У Вашингтоні в автобусах у ці дні не беруть платні за проїзд. Але справжнє пекло далі на південь – у Джорджиї, Південній Кароліні, у Флориді. Синоптики заповідають певне послаблення спеки ближче до кінця тижня.
Американські фермери, за підрахунками міністерства сільського господарства у Вашингтоні, постачають світові щороку пересічно 60 відсотків кукурудзи, третину сої, 25 відсотків пшениці і десяту частину рису. Америка надає половину усієї світової продовольчої допомоги нужденним країнам. Тому, коли повінь заливає посіви кукурудзи в Айові, Ілінойсі, Індіані, а по річках, що вийшли з берегів у Вісконсіні, пливуть змиті з фундаментів фермерські домівки, то це дасться взнаки в Екваторіальній Африці, на Гаїті тощо.
В Індіані загони Національної гвардії допомагають споруджувати тимчасові дамби з мішків з піском, аби стримати воду, яка вже прорвала справжні дамби і змила сотні метрів бетонної автостради. Рух перекрито на багатьох міцевих шляхах і на шосейних дорогах. Це стихійне лихо великого обсягу.
У Нью-Йорку – температурне пекло. Ще гірше – у столиці і південніше...
Між тим, ми тут, у Нью-Йорку, почуваємося приблизно як печена картопля. Не лише у Нью-Йорку, а й по інших містах атлантичного узбережжя, температура повітря близько 40 градусів Цельсія, але у нас до того ж і вологість висока. У нью-йоркському Сентрал-парку навіть у затінку дерев температура 38, на півградуса нижче рекордної. У Нью-Йорку в міжнародному аеропрту Ліберті – 38, побито рекорд 1933 року. Школи відпускають дітей додому раніше, бо кондиціонерам не вистачає напруги, щоб знизити температуру у класних кімнатах бодай до 22 градусів.
У Брукліні, Квінсі, у мангаттанському Гарлемі дітлахи відкручують пожежні крани, влаштовуючи такі собі фонтани. Міськрада закликає громадян економити елекроенергію і не вмикати кондиціонери на повну потужність, бо не витримують автоматичні перемикачі на підстанціях. Вони не витримали у вівторок кілька разів на магістралях метро. Можете собі уявити, що відчували люди протягом десь півгодини у вагонах у тунелі.
У Вашингтоні спека ще сильніша, ніж у нас, у Нью-Йорку, бо столиця лежить у низині, до того ж кілометрів на 350 південніше.У Вашингтоні в автобусах у ці дні не беруть платні за проїзд. Але справжнє пекло далі на південь – у Джорджиї, Південній Кароліні, у Флориді. Синоптики заповідають певне послаблення спеки ближче до кінця тижня.
