Київ – Найближчим часом широкомасштабного наступу бойовиків чекати не варто, вважає експерт з безпекових питань, директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос. Так він прокоментував в ефірі Радіо Свобода посилення останнім часом обстрілів з боку проросійських сепаратистів у зоні конфлікту на Донбасі, в тому числі із застосуванням заборонених видів зброї.
Скоріше мова йде про локальні сутички, однак аж ніяк про серйозні операції, які можуть щось кардинально змінити
– Я не бачу можливостей, принаймні на сьогодні, для того, щоб сепаратисти за допомогою російської армії здійснили широкомасштабну бойову операцію, в якій би поставили під загрозу українські частини і таким чином спробували посилити свої позиції. Справді, бої малої інтенсивності в районі Донецького аеропорту й Горлівки, на Бахмутському напрямі тривають, але цього недостатньо для того, щоб змінити позиції сторін під час переговорів. Тобто тут скоріше мова йде про локальні сутички, однак аж ніяк про серйозні операції, які можуть щось кардинально змінити.
– 1 лютого в Берліні відбуватимуться переговори президента Петра Порошенка з канцлером Німеччини Анґелою Меркель. Безумовно, вони торкнуться і ситуації на Донбасі, і виконання мінських угод сторонами. Все частіше під час перемовин Заходу та Росії в пакеті щодо України розглядають і Сирію. Чи є ризик того, що Берлін, Вашингтон, як стверджують деякі критики дій Заходу, проміняють Україну на Сирію?
Всі, хто має причетність до цих переговорів, неодноразово підкреслювали, що переговори щодо Сирії не мають жодного відношення до української ситуації
– В Женеві почалися переговори про мирне врегулювання конфлікту в Сирії. Вони лише почалися і невідомо чим завершаться, тому що попереду дуже важкий шлях. І ми маємо сумну статистику попередніх переговорів, які завершилися нічим, тому Росія і США активно консультуються. Очевидно, що Сполученим Штатам потрібна російська участь в цьому переговорному процесі. Натомість всі, хто має причетність до цих переговорів, неодноразово підкреслювали, що переговори щодо Сирії не мають жодного відношення до української ситуації, це два різних кейси і, відповідно, ні про які домовленості, що одне може вирішитися на користь іншого не буде. Я думаю, що наша справа залежатиме значною мірою від того, наскільки українська позиція буде чітко артикульована. І хочемо ми цього чи ні, але ми повинні чітко формулювати нашу позицію.
– Київ наполягає на тому, що Росія не виконує свої пункти мінських угод, натомість протилежна сторона наполягає, зокрема, на конституційних змінах. Що робити Києву: йти на одностороннє виконання угод чи зачекати?
– Очевидно, що ні. Сьогодні Київ може вичікувати й надалі, як ми це робили впродовж 2015 року. Зрозуміло, що є певний тиск з боку наших союзників, дехто хоче закрити справу і продемонструвати позитивну тенденцію, мовляв, ми впоралися із ситуацією. Але тут важливо пам’ятати, що є українські інтереси вони понад усе.
