 |
| Президент Естонії Тоомас Хендрік Ілвес під час інтерв''ю Радіо Свобода |
| (RadioSvoboda.Ua) |
Тоомас Хендрік Ілвес: Демократичні країни не йдуть війною одна на одну. Демократичні країни не погрожують одна одній війною. Або це самоочевидне твердження неправдиве, або думка створити «Групу Восьми» промислово розвинених демократичних країн ґрунтується на хибних засадах. Демократичні країни так не поводяться. Або одне, або інше: або ми перевіримо ці засади, або мусимо переглянути, що означає «Група Восьми». Це не означає, що хтось збирається виганяти Росію з «Групи Восьми».
Радіо Свобода: Але дехто до цього закликає…
Тоомас Хендрік Ілвес: Якщо ви не є членом «Групи Восьми», неважко закликати вигнати когось із неї. Але, звичайно, я б уже не назвав її організацією промислово розвинених демократичних країн.
Радіо Свобода: А як би Ви її назвали?
Тоомас Хендрік Ілвес: Сім промислово розвинених демократичних країн і ще одна країна, яку долучили з причин, що вже втратили свій сенс. Та й дійсно: чому б тоді не долучити Китай? Чому б тоді не долучити Індію?
Радіо Свобода: Мабуть, це неприємно для вашої країни, відносини Росії з якою останнім часом значно погіршилися?
Тоомас Хендрік Ілвес: Одного року це Латвія. Потім це Грузія, і в московських школах складають списки дітей із грузинськими прізвищами, а грузинів депортують транспортними літаками. Тепер це все скінчилося. Грузія вже зникла з їхнього радара. Тепер черга Естонії. Питання: хто наступний?
Радіо Свобода: А що б, на Вашу думку, сталося, якби й деякі інші сусіди Росії — Грузія, Україна — пішли слідом за Естонією шляхом інтеграції в НАТО і ЄС? Чи пішло б це Росії на користь, а чи лише збільшило б її параною? Дехто каже, що демократична Україна потягла б за собою тим самим шляхом і Росію…
Тоомас Хендрік Ілвес: Росія має погані стосунки з усіма демократичними країнами на її кордонах, які раніше були під комуністичною владою. Я маю на увазі Естонію, Латвію, Литву, Польщу, Грузію, Україну — всі демократичні країни.
Радіо Свобода: Але Росія вже не має таких добрих відносині і з Білоруссю…
Тоомас Хендрік Ілвес: Вона має прийнятні, якщо не добрі, стосунки з недемократичними країнами — Білоруссю, країнами Середньої Азії, де демократія не завжди в такому чудовому стані. А це змушує замислитися про те, що відносини Росії з Україною і Грузією були добрі, доки там не відбулися демократичні революції. Що це означає? Це означає, що демократію дійсно вважають за загрозу в Росії.
Радіо Свобода: У Кремлі останнім часом говорять про так звану «суверенну демократію» в Росії — ідею, що загальноприйняті правила демократії Росії не стосуються…
Тоомас Хендрік Ілвес: Від Естонії до Грузії, України й Польщі — все свідчить, що це не так. Насправді ж демократія працює як демократія. І, думаю, багато хто вважає її там за загрозу. Почитайте російську пресу — «Помаранчевим революціям тут не бути». Для чого там такі організації, як «Наші» чи «Молода гвардія»? Та для того, щоб бути впевненим: якщо там навіть збереться свій «Майдан», прийде спецназ, щоб цей «Майдан» відвернути.
Матеріали до теми:
У Німеччині розпочався саміт «Групи Восьми» Насильство, залякування – що стоїть за агресивністю Росії? Польська преса: Владiмір Путін прив’язаний до влади і погрожує Європі ядерною війною Неляльковий обшук. Як Росія воює з неурядовими організаціями Борис Березовський: «Змінити російський режим через вибори неможливо» Російська влада боїться вуличних акцій протесту?
