Непереконливе «За» членство Молдови в ЄС ставить президентку Санду в скрутне становище

Незначна перемога табору «Так» на референдумі в Молдові щодо ЄС – це не зовсім той результат, на який сподівалася проєвропейська президентка Мая Санду.

Закликаючи до референдуму, народжена в Радянському Союзі Санду, яка отримала освіту в Молдові та США, сподівалася скористатися підтримкою та щедрістю ЄС, а також політичним імпульсом від подолання нестримної інфляції частково завдяки диверсифікації енергетики від Росії.

Але після різкого підрахунку голосів у останні хвилини Санду та її союзники вирвали перемогу з пащі поразки, незважаючи на постійну підтримку більшості інтеграції в ЄС, яка досягла позначки в 63 відсотки в опитуванні всього за кілька тижнів до голосування.

На одночасних президентських виборах, на яких її багато хто вважав переможницею, Санду посіла перше місце. Але кандидат від соціалістів і колишній генеральний прокурор Олександр Стояногло виступив краще, ніж очікувалося, і виборці вивели його у другий тур президентських виборів за два тижні з 26 відсотками проти 42 відсотків Санду.

Мая Санду під час брифінгу на другий день після виборів і референдуму

І вибори, і референдум у цій роздробленій колишній радянській республіці з нібито амбіціями до ЄС і спільним кордоном з Україною сприймалися молдованами та сторонніми спостерігачами як явно геополітичні, адже були ознаки антизахідного зараження та розмивання єдності на тлі російської загрози.

Аналітик Денис Ценуза з Expert-Group німецького Університету Ґессена нещодавно назвав Молдову потенційною «державою коливання» між проросійською та проєвропейською траєкторіями свого розвитку.

У той час, як голосування «За» на референдумі розчищає шлях для «незворотності європейського курсу» в Молдові, незначна перемога не є сильною легітимізацією прагнень Санду щодо членства її країни в Європейському Союзі.

Підрахунок бюлетенів під час президентських виборів у Молдові. 20 жовтня 2024 року

Щільний результат потенційно може передвіщати новий період політичної нестабільності та протестів із закликами до перерахунку голосів і звинуваченнями в шахрайстві з обох сторін.

Ця невизначеність – і потенційна нестабільність – робить Молдову ще більш вразливою для втручання з боку Росії, яка досі вважає Молдову своїм «ближнім зарубіжжям» і де вона тримає сотні військових у сепаратистському регіоні Придністров’я.

21 жовтня Санду оголосила, що «злочинні угруповання разом з іноземними силами» намагалися «купити 300 000 голосів», що вдвічі перевищує попередні передбачення представників безпеки та правоохоронних органів.

Співробітник Російсько-Євразійського центру Карнеґі Максим Саморуков нещодавно попередив, що хоча «набір інструментів Росії значно звузився» після того, як вона вторглася в Україну, невеликий розмір Молдови робить купівлю значної частини голосів простішою, ніж у багатьох інших потенційних країнах.

Олександр Стояногло

Оскільки наступного літа в Молдові відбудуться парламентські вибори, Кремль, швидше за все, посилить ці операції з дезінформації та втручання на підтримку проросійських партій, таких, як Партія соціалістів Стояногло, проти ліберальної правлячої Партії дії та солідарності Санду.

Але для Санду першою справою буде другий тур 3 листопада проти Стояногло, 57-річного жителя Гагаузії, автономного регіону Молдови з проросійськими настроями.

Деякі аналітики передбачають, що Санду буде непросто і вона «буде покарана у другому раунді за те, що скликала референдум у такій поляризованій атмосфері.